23 грудня 2019 року
Київ
справа №640/1498/19
адміністративне провадження №К/9901/18168/19, №К/9901/19976/19, №К/9901/21907/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 та касаційні скарги Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 у справі №640/1498/19 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, треті особи: Державна установа "Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського", ОСОБА_2, Одеський національний медичний університет про визнання протиправними дій, скасування розпорядження,
Ухвалами Верховного Суду від 11.07.2019, 24.07.2019 та 07.08.2019, відповідно, було відкрито касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами.
До початку касаційного розгляду справи від позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду Шарапи Василя Миколайовича, Єзерова Альберта Анатолійовича, Чиркіна Сергія Миколайовича.
Позивач подану ним заяву обґрунтовує тим, що йому стало відомо про те, що заступник Міністра охорони здоров'я України Младлена Качурець поширює інформацію щодо того, що це Міністерство найближчим часом зможе змінити керівника Одеського національного медичного університету внаслідок скасування Касаційним адміністративним судом в складі Верховного Суду заходів забезпечення позову в одній із судових справ щодо даного університету. Позивач вважає, що заступник Міністра охорони здоров'я України діє без погодження з керівництвом та без його відома.
На думку позивача, наведені обставини викликають обґрунтований сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів, що входять до складу колегії, яка здійснюватиме касаційний розгляд справи.
Відповідно до статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частиною 3 статті 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частиною 4 цієї статті передбачено, що в разі, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
У свою чергу, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) кожному гарантоване право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) у своєму рішенні від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України" (заява №16695/04) зазначив, що "відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38). У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43) (пункти 28-29 вказаного рішення).
Таким чином, підставою для відведення судді від розгляду певної справи може слугувати виключно наявність у заявника переконливих аргументів на користь існування обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності цього судді.
Як вбачається з поданої позивачем заяви, наведені у ній твердження, мають характер припущень та не підтверджуються жодними доказами.
Зокрема, стверджуючи про поширення заступником Міністра охорони здоров'я України інформації щодо можливості майбутньої зміни керівника Одеського національного медичного університету внаслідок скасування судом касаційної інстанції заходів забезпечення позову, позивач не зазначає де саме і за яких обставин відбулось поширення такої інформації, чи мала вона офіційний характер та чи стосується така інформація судової справи, що перебуває на касаційному розгляді колегії суддів у складі суддів Верховного Суду Шарапи Василя Миколайовича, Єзерова Альберта Анатолійовича та Чиркіна Сергія Миколайовича.
При цьому, безпосередньо позивач у своїй заяві вказує, що йому достеменно не відомо, в якій справі та яке забезпечення позову буде скасовано, що свідчить про необґрунтованість заявлених позивачем причин для відводу суддів.
З урахуванням наведеного, повідомлені позивачем обставини, не викликають сумнівів у неупередженості або об'єктивності суддів і підстави для задоволення заяви про відвід суддів відсутні.
Відповідно до частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Тому, заява позивача про відвід колегії суддів підлягає передачі для визначення в порядку, встановленому частиною першому статті 31 КАС України, суддів, які вирішуватимуть питання про відвід колегії суддів, а провадження у справі слід зупинити до вирішення питання про відвід.
Керуючись статтями 35-36, 39-40, 344, 355, 359 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду Шарапи Василя Миколайовича, Єзерова Альберта Анатолійовича, Чиркіна Сергія Миколайовича визнати необґрунтованою.
Справу передати для визначення суддів, які вирішуватимуть питання про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду Шарапи Василя Миколайовича, Єзерова Альберта Анатолійовича, Чиркіна Сергія Миколайовича у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Зупинити провадження у справі до вирішення питання про відвід відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Шарапа В.М.
Судді Єзеров А.А.
Чиркін С.М.