Справа № 212/8764/18
2/212/739/19
26 листопада 2019 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Козлова Ю.В., з участю секретаря судового засідання Курбакової Ю.О., в порядку ст. 247 ЦПК України, за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що між нею та відповідачем 11 грудня 1981 року зареєстрований шлюб, Жовтневим відділом запису актів громадянського стану міста Кривого Рогу, зроблено запис № 1418. Від шлюбу мають повнолітню дитину: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини фактично припені з жовтня 1983 року, оскільки було відсутнє бажання вести сумісне життя, була втрачена елементарна повага один до одного. На теперішній час сумісного господарства не ведуть, збереження сім'ї не можливе.
21 листопада 2018 року ухвалою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області було відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву.
25 січня 2019 року, оскільки відповідач мешкає на території Російської Федерації, до Компетентного суду було сформовано доручення про ведення процесуальних дій, а саме прохання про вручення ОСОБА_2 копії позовної заяви про розірвання шлюбу з додатками та допиту його у якості відповідача по зазначеній цивільній справі.
21 лютого 2019 року судом отримано повідомлення з Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про направлення відповідного доручення до Головного управління юстиції Російської Федерації по Санкт-Петербургу та Ленінградській області для виконання.
31 жовтня 2019 року до Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли документи про невиконання доручення, оскільки належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_2 у судові засідання призначені на 15.05.2019 та 13.06.2019 до Московського районного суду м.Калінінграда не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
04 листопада 2019 року ухвалою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області призначена справа до розгляду у відкритому судовому засіданні.
26 листопада 2019 року позивачка до суду не з'явилася, надала письмову заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, свої вимоги підтримала, просила розірвати шлюб, проти постановлення заочного рішення не заперечувала.
Згідно ст.158 ЦПК України особа яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Суд, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про реєстрацію шлюбу, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають в шлюбі, зареєстрованому 11 грудня 1981 року Жовтневим відділом запису актів громадянського стану міста Кривого Рогу, зроблено запис № 1418, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 , яка міститься в матеріалах справи.
Від сумісного проживання в період шлюбу у них народилася дитина: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час є повнолітньою та проживає окремо від сторін, має власну родину.
Відповідно до положень ст.51 Конституції України та ст.24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки.
Згідно до ч.3, 4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні.».
Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до роз'яснень п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам дитини.
Враховуючи те, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач правом подання відзиву не скористався, не аргументував можливості збереження сім'ї, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" розірвання шлюбу, здійснене судом після набрання чинності цим Законом, не підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану. У таких випадках, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (частина третя статті 115 Сімейного кодексу України).
Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.
Позивачка ОСОБА_1 у зв'язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ".
З матеріалів справи вбачається, що позивачка не просила суд після розірвання шлюбу змінити їй прізвище на дошлюбне - « ОСОБА_4 ».
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність після розірвання шлюбу залишення позивачці прізвища " ОСОБА_5 ".
На підставі наведеного, повно та всебічно з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя, суд дійшов висновку, що сім'я розпалася остаточно і зберегти її неможливо, оскільки між подружжям відсутнє взаєморозуміння, вони тривалий час не підтримують подружніх стосунків, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя.
Згідно ч.2 ст.114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.24, 105, 110, 111, 112, 113, 114 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 247, 258, 259, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити в повному обсязі.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 11 грудня 1981 року Жовтневим відділом запису актів громадянського стану міста Кривого Рогу, зроблено запис № 1418.
Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище - « ОСОБА_5 ».
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського Апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Повне найменування та імя сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: Ю. В. Козлов