Справа № 183/7677/19
№ 1-кп/183/1499/19
19 грудня 2019 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019040030002576 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, судимого: 09.07.2015 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком 2 роки, 29.12.2016 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 9 місяців 26 днів, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 04 грудня 2019 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 за фактом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Підготовче судове засідання по вказаному кримінальному провадженню було призначено на 05.12.2019 року, однак не було проведено у строк відповідно до вимог ст. 314 КПК України у зв'язку із не доставкою обвинуваченого ОСОБА_3 конвойною службою в судове засідання, тому підготовче судове засідання проведено 19.12.2019 року.
Прокурор ОСОБА_4 вважає за необхідне призначити обвинувальний акт до судового розгляду, оскільки підстав для його повернення та закриття кримінального провадження немає, а також заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки ризики, які враховувалися при обранні запобіжного заходу обвинуваченому продовжують існувати.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України, заперечував проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника про повернення обвинувального акту, заперечував проти клопотання прокурора про продовження йому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подав клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання, або інший вид запобіжного заходу, який не пов'язаний з позбавленням волі.
Дослідивши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши думку учасників провадження, суд вважає, що у задоволенні клопотання прокурора необхідно відмовити, а клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу необхідно задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
В статті 183 КПК України, зазначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, заслухавши учасників процесу, суд враховує, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який являється тяжким.
Разом з тим суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 є особою такою, що немає судимості, має місце реєстрації та проживання, має міцні соціальні зв'язки, оскільки проживає разом з матір'ю, батьком та старшим братом.
Стороною обвинувачення не підтверджено наявність ризиків, які є беззаперечною підставою для тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, доводи про те, що обвинувачений може намагатись переховуватися від суду, впливати на свідків, або вчинити інше кримінальне правопорушення, на сьогоднішній день необґрунтовані, так як доказів того, що обвинувачений ОСОБА_3 схильний до таких дій стороною обвинувачення не надано.
Під час судового засідання прокурором не наведено жодного переконливого аргументу, який є перешкодою для застосування відносно ОСОБА_3 іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Самого по собі тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який являється тяжким, не достатньо для продовження тримання під вартою особи, а ризики, які були вагомими на час обрання запобіжного заходу стороною обвинувачення зазначені лише формально без належного обґрунтування.
За наведених обставин суд вважає, що продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 на сьогоднішній день, є необґрунтованим та не виправданим, а тому відносно обвинуваченого може бути обрано інший запобіжний захід, альтернативний триманню під вартою.
При визначенні виду запобіжного заходу, який забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на обвинуваченого відповідних обов'язків, визначених статтею 194 КПК України.
Разом з тим, дослідивши обвинувальний акт, суд вважає його таким, що відповідає вимогам КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту прокурору немає.
Підстави для повернення обвинувального акту прокурору визначені в п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, яким передбачено, що суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Таким чином, вказаною нормою закону визначено виключений перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, а саме невідповідність обвинувального акту вимогам закону.
У статті 291 КПК України визначено обов'язкові вимоги до змісту та форми обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 відповідає вимогам КПК України, у зв'язку з чим суд не вбачає обґрунтованих підстав, на які посилається захисник обвинуваченого, для повернення обвинувального акту прокурору та вважає можливим призначити провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю учасників процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 314, 331 КПК України, суд, -
Призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.30 годину 26 грудня 2019 року в залі судового засідання Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за участю учасників процесу.
В задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну йому запобіжного заходу - задовольнити.
Обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , до 14 лютого 2020 року включно, з покладенням на нього обов'язків:
- цілодобово не залишати житло за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.
Обвинуваченого ОСОБА_3 негайно доставити до місця проживання: АДРЕСА_1 , та звільнити з-під варти.
Ухвала в частині відмови в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1