Справа № 183/3126/17
№ 1-в/183/202/19
20 грудня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковськ подання начальника Новомосковського МРВ філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про звільнення від покарання:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не працюючого, судимого:
- 30.11.2017 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 4 роки, із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням строком 2 роки;
- 03.09.2018 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 4 роки,
який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 року ОСОБА_3 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 4 роки. На підставі ст. 75 КК України він був звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки, і на нього були покладені обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні подання, оскільки ОСОБА_3 не виконав обов'язки, покладені на нього судом.
Засуджений та представник Новомосковського МРВ філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду подання, в судове засідання не з'явилися, їх неприбуття в судове засідання не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Суд, вивчивши подання та характеризуючи матеріали, вислухавши думку прокурора, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Як вбачається з подання, матеріалів особової справи ОСОБА_3 , останній взагалі не став на облік до уповноваженого органу з питань пробації у зв'язку із тим, що був засуджений 03.09.2018 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 4 роки, тобто фактично ОСОБА_3 не виконав обов'язки, покладені на нього судом вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 року.
Аналізуючи положення ч. 1 ст. 78 КК України, суд приходить до переконання, що вона є безальтернативною, тобто закінчення іспитового строку, призначеного вироком суду, не звільняє особу від обов'язку покладеного вироком суду від фактичного відбуття покарання.
Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 не виконав покладені на нього обов'язки відповідно до вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 року, передбачені ст. 76 КК України.
На підставі викладеного та керуючись статтею 78 КК України, статтями 537, 539 КПК України, суд, -
В задоволенні подання начальника Новомосковського МРВ філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про звільнення від покарання ОСОБА_3 за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 року, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1