Справа № 182/6801/18
Провадження № 2/0182/2000/2019
Іменем України
19.12.2019 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Багрової А.Г.
за участю
секретаря судового засідання - Снєгульської В.М.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Керуюча компанія „Домком Нікополь”, Нікопольська міська рада про визнання втратившим право користування житловим приміщенням.
Представник позивача - адвокат Коптєв Сергій Євгенович, що діє на підставі ордеру серія ДП 318/000016 від 23.04.2019 року (а.с.98).
Представник відповідача - адвокат Шашликов Денис Геннадійович, що діє на підставі ордеру серія ДП №2183/003 від 07.08.2018 року/
Заяви по суті справи.
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа: ТОВ «КК «ДомКом Нікополь» про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідальним квартиронаймачем житла за адресою: АДРЕСА_1 , була його матір ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зазначеній квартирі на даний час, крім позивача, зареєстровані відповідачі. Проте, ОСОБА_3 не користується житлом з дати реєстрації у 1999 році, а її син ОСОБА_5 - з 2014 року. Вони не несуть витрат по утриманню квартири, що створює позивачеві матеріальні труднощі та позбавляє права отримати субсидію, однак добровільно знятися з реєстрації не бажають.
Враховуючи, що ОСОБА_3 , ОСОБА_5 тривалий час не користуються спірною квартирою без поважних причин, ОСОБА_1 просив суд визнати їх такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_2 , зобов'язати ТОВ КК «ДомКом Нікополь» зняти відповідачів з реєстрації за вказаною адресою та стягнути з останніх судові витрати (а.с.2-3).
Не погодившись із позовними вимогами, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , кожен окремо, подали відзив на позов (а.с.56-59,67-70). Посилаються на те, що з 2017 постійно не проживають у квартирі АДРЕСА_2 , оскільки позивач, який доводиться братом ОСОБА_3 , чинить їм перешкоди у користуванні житлом та наявними там їхніми особистими та побутовими речами. Вони дійсно не оплачували комунальні послуги, оскільки не користувалися ними та ОСОБА_1 не звертався до них із вимогами про надання коштів на утримання квартири. Після смерті ОСОБА_6 позивач бажає одноособово приватизувати квартиру, у зв'язку з чим і звернувся до суду з даним позовом. Відповідачі власного житла не мають, на даний час вимушені проживати в орендованих житлових приміщеннях. ОСОБА_5 має малолітнього сина, який часто хворіє та потребує витрат на лікування, у зв'язку з чим ОСОБА_5 важко знаходити кошти на оренду житла, тому він має намір вселитися у квартиру за місцем своєї реєстрації.
На відзив відповідачів ОСОБА_1 подав заперечення (а.с.100-101). Наполягає на тому, що ОСОБА_3 , ОСОБА_5 понад рік не користуються спірною квартирою виключно за власним бажанням, без поважних причин.
У судовому засіданні позивач, його представник на позові наполягали, просили його задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи за його відсутності (а.с.85).
Відповідач ОСОБА_3 , її представник проти задоволення позову заперечували, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві.
Представник Нікопольської міської ради за довіреністю Савельєва С.Д. у судове засідання не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності та ухвалення рішення відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.157-158).
Представник ТОВ КК «ДомКом Нікополь» у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про вручення 11.09.2019 року (а.с.146), причини неявки суду невідомі.
Процесуальні дії у справі:
13.09.2018 року ухвалою судді Тихомирова І.В. позов залишено без руху (а.с.17).
Провадження по справі відкрито 01.10.2019 року та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін (а.с.26-27).
18.01.2019 року винесено заочне рішення, визнано відповідачів такими, що втратили право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , стягнуто з них на користь позивача судовий збір (а.с.35-37).
19.04.2019 року заочне рішення від 18.01.2019 року скасовано та призначено справу до розгляду у спрощеному провадженні з викликом сторін (а.с.88-90).
27.08.2019 року у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_7 у відставку справу прийнято до свого провадження суддею Багровою А.Г., постановлено продовжити її розгляд за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, а також залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Нікопольську міську раду (а.с.107).
15.10.2019 року судом постановлено ухвалу про повернення ОСОБА_3 її зустрічного позову до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 , ТОВ КК «ДомКом Нікополь», Нікопольська міська рада про вселення (а.с.161).
Судом встановлено:
Основним квартиронаймачем житла за адресою: АДРЕСА_1 була матір позивача та відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_6 - на підставі договору найму житла від 30.10.2015 року (а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 вона померла (а.с.13). Відповідно до заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В. 24.06.2014 року за реєстровим № 664, усе належне їх майно, де б воно не було та з чого б не складалося, усі майнові права та обов'язки ОСОБА_6 заповіла ОСОБА_1 (а.с.11-12).
Згідно з інформацією КП «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 937 від 10.09.2019 року, № 1909 від 07.10.2019 року, станом на 31.12.2012 року право власності на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с.110,160).
Відповідно до довідки про склад сім'ї № 3326 від 05.09.2018 року у зазначеній вище квартирі, крім позивача, зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.7).
Згідно з актами № 252/2 від 16.07.2018 року, та № 296 від 05.09.2018 року, а також актами №№ 122, 122/2 від 14.05.2019 року, складеними за підписом сусідів та затвердженими директором ТОВ КК «ДомКом Нікополь», ОСОБА_3 не користується житлом за адресою: АДРЕСА_1 з 1999 року, а ОСОБА_5 - з 2014 року (а.с.14-15,122-123).
У ході судового розгляду допитані у судовому засіданні свідки підтвердили, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 існує конфлікт, та у спірній квартирі постійно проживає позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2018 у справі № 490/12384/16-ц зроблено висновок по застосуванню статей 71, 72 ЖК Української РСР, який полягає в тому, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.
Відповідачі у своїх відзивах визнають той факт, що з 2017 року постійно не користуються спірною квартирою, що також підтвердили допитані у судовому засіданні свідки.
Суд критично ставиться до заперечень ОСОБА_3 , ОСОБА_5 проти позову з тих підстав, що позивач позбавляє їх права користуватися спірним житлом, оскільки дані обставини не підтвердилися у ході судового розгляду справи. Жодних доказів на підтвердження своїх доводів, викладених у відзиві, відповідачі не надали.
Зустрічний позов до ОСОБА_1 про вселення ОСОБА_3 подавала лише 16.09.2019 року, після винесення та скасування судом заочного рішення про визнання відповідачів втративши ми право користування житлом та неодноразового призначення справи до розгляду.
За інформацією Нікопольського ВП ГУНП у Дніпропетровській області № 49/9420 від 16.04.2019 року, наданою на запит представника позивача, у ході перевірки по інформаційно-телекомунікаційній системі Інформаційного порталу Національної поліції України (далі ІТС ІП НПУ) у період часу з 2011 року по теперішній час за фактом звернень щодо протиправних дій за адресою: АДРЕСА_1 - інформація не значиться (а.с.127).
У ТОВ КК «ДомКом Нікополь», яка надає послуги з утримання житлового будинку, у якій знаходиться спірна квартира, інформація щодо вселення або перешкод у користуванні, які створюються мешканцям, відсутня та це не відноситься до компетенції підприємства (а.с.125).
У той же час, на адресу реєстрації відповідача ОСОБА_5 , де мешкає ОСОБА_1 , надходять вимоги колекторів щодо погашення ним заборгованості по кредитним договорам (а.с.128-141), що негативно впливає на моральний стан позивача.
Таким чином, відповідачами не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність їхнього не проживання за адресою своєї реєстрації тривалий час.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Отже, суд приходить до висновку про те, що сторони за час розгляду справи в суді розпорядилися своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Враховуючи, що відповідачами визнано, а свідками підтверджено той факт, що з 2017 року та до теперішнього часу, тобто більше, ніж шість місяців, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 не користуються квартирою, у якій проживає ОСОБА_1 , а доводи відповідачів про те, що позивач протиправно створював їм перешкоди у користуванні житлом не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду та спростовуються матеріалами справи, тобто поважність причин їхнього тривалого не проживання не доведена, суд вважає, що ОСОБА_3 , ОСОБА_5 втратили право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім при зверненні до суду з позовом судовий збір на загальну суму 1409,60 грн. (а.с.1,23), по 704,80 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст. 12,13,18,76,81,141,263-265 ЦПК, ч. 1 ст. 71, 72 ЖК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити .
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.
Повне рішення складено 24.12.2019 року.
Дані про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації : АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання : АДРЕСА_4 .
Відповідач - ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 .
Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю „КК „Домком Нікополь” - місце знаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Бориса Мозолевського, 11А, ЄДРПОУ - 39295821.
Третя особа - Нікопольська міська рада - ЄДРПОУ 37338501, місце знаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 3.
Суддя: А. Г. Багрова