Справа № 201/13604/19
Провадження № 2-н/201/293/2019
про відмову у видачі судового наказу
16 грудня 2019р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з Державного підприємства «Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 10.12.2019р. надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з Державного підприємства «Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу, заявник просить стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.05.2019р. по 04.11.2019р. (день звільнення) в розмірі 49 513грн. 48коп., а також середній заробіток за час затримки розрахунку за один місяць в розмірі 3673грн. 78коп. Також заявник просив стягнути судові витрати в загальному розмірі 2692грн. 10коп.
Ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу, вважаю за можливе відмовити у його видачі з наступних підстав.
Статтею 165 ЦПК України визначено підстави відмови у видачі судового наказу.
Пунктом 1 частини 1 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу.
Статтею 163 ЦПК України визначена форма та зміст заяви про видачу судового наказу, зокрема до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
В п. 12 Постанови Пленуму ВССУ від 23.12.2011р. № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» судам роз'яснено, що до заяви про видачу судового наказу має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості, тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання.
До заяви про видачу судового наказу додана копія трудової книжки, яка підтверджує факт перебування заявника у трудових відносинах.
Як докази наявності заборгованості, до заяви надане повідомлення про загальний розмір заборгованості з травня 2019р. по жовтень 2019р. в розмірі 20 910грн. 86коп. Дане повідомлення містить підписи керівника підрозділу та бухгалтера, проте не містить їх прізвищ та печатки підприємства.
Крім того, повідомлення про наявність заборгованості по заробітній платі містить суми заборгованості з травня 2019р. по жовтень 2019р. без зазначення копійок, в той час як остаточний розрахунок суми містить вже суму з копійками. Також повідомлення не містить суми заборгованості по заробітній платі за листопад 2019р., яка зазначена заявником в заяві про видачу судового наказу як сума 20 918грн. 18коп.
Таким чином, надане заявником повідомлення не може бути належним доказом, що вказує на розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Також заявником надані розрахункові листки, з яких не вбачається, що вони були видані саме ОСОБА_1 , на всіх розрахункових листках прізвище заявника написано від руки, а з листків за вересень 2019р. та жовтень 2019р. взагалі не вбачається, що вони були видані ОСОБА_1 , також в розрахункових листах відсутній РНОКПП, за яким можливо ідентифікувати, що вони належать саме заявнику.
В усіх розрахункових листках, наданих заявником до заяви про видачу судового наказу, код нарахованої заробітної плати вказаний як «320». Разом з тим в розрахунковому листі за листопад 2019р. сума по коду «320» дорівнює 344грн. 86коп. ( а не 20 918грн. 18коп., як зазначає заявник у заяві про видачу судового наказу), в той час як заявник просить стягнути суму і за кодом «335» , «427», «467» ( що не є заробітною платою, а ймовірно іншими виплатами, за які судовий наказ відповідно до положень ст. 161 ЦПК України не може бути виданий).
Інших доказів, які свідчать про безспірність розміру нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку (довідки бухгалтерії, копії платіжної відомості) до заяви про видачу судового наказу суду не надано.
Підводячи підсумок викладеному, вважаю за можливе відмовити у видачі судового наказу, оскільки заява подана з порушенням вимог ст. 163ЦПК України.
Роз'яснити заявнику що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 165, 260, 353 ЦПК України, суддя,
Зотову ОСОБА_2 у видачі судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку- відмовити.
Роз'яснити заявнику що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Ткаченко Н.В.