Єдиний унікальний номер справи 192/2045/19
Номер провадження 1-кс/201/1134/2019
23 грудня 2019 року м. Дніпро
вул. Паторжинського, 18 а
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2019 року за № 12019040570000545 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який утримується в ДУ «ДУВП 4»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
встановив:
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження, внесене 05 вересня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040570000545 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
У судовому засіданні прокурором подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування своїх доводів прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років, при цьому, обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи та джерела доходу, а тому продовжують існувати передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України заявлені у клопотанні ризики, які, на його переконання, є повністю доведеними. Також додав, що свідок ОСОБА_6 ще остаточно не допитана, судом не досліджені докази, зокрема, протоколи слідчого експерименту за участю останньої, а тому є підстави уважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, буде мати можливість незаконно впливати на свідка з метою примушування ОСОБА_6 змінити покази у суді. Таким чином, на переконання прокурора, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_4 є недоцільним і не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому просив клопотання задовольнити і продовжити строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити на домашній арешт.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2019 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2019 року застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжено на строк 60 днів до 30 грудня 2019 року.
Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених у клопотанні ризиків, суд вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такі ризики, як можливі спроби обвинуваченого ОСОБА_7 переховуватись від суду і незаконно впливати на свідка ОСОБА_6 не зменшилися на час розгляду клопотання і продовжують існувати, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а також останній є обізнаним про анкетні дані та місце проживання свідка ОСОБА_6 , яка є єдиним очевидцем подій, що інкримінуються обвинуваченому, допит якої на теперішній час не завершено.
Водночас, судом враховуються і дані про особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи і джерела доходу.
А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_7 переховуватись від суду і незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні, ступень яких є досить високим.
Відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченим п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними в повному обсязі.
Поряд із цим, суд вважає недоведеною під час розгляду клопотання наявність існування заявленого прокурором ризику можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_4 вчинити інші кримінальні правопорушення, з підстав його необґрунтованості та відсутності будь-яких достатніх доказів на підтвердження його існування.
Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, суд доходить до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, що виправдовує продовження найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд не знаходить підстав для скасування або зміни щодо обвинуваченого ОСОБА_7 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про продовження тримання обвинуваченого під вартою закінчується 30 грудня 2019 року, вважає за доцільне продовжити тримання ОСОБА_7 під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 лютого 2020 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 183-184, 199, 369-372 КПК України, -
постановив:
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 20 лютого 2020 року.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, є 20 лютого 2020 року.
Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Головуючий суддя ОСОБА_1