Справа № 175/983/19
Провадження № 2-а/175/16/19
16 грудня 2019 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Озерянської Ж.М.,
за участю секретаря Лукієнко В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капрала поліції Лещенко Ганни Василівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення,-
В березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії ЕАВ №971177 від 07 березня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Позивачка надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити (а.с.22).
Інспектор 3-го батальйону 3-ї роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капрал поліції Лещенко Г.В. у судове засідання не з'явився, надав суду письмові пояснення в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та розглядати справу за його відсутності (а.с.14-17).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з відзивом на позовну заяву та письмовими поясненнями сторін, дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.
Пункт 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Встановлено, що Інспектором 3-го батальйону 3-ї роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капралом поліції Лещенко Г.В. було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №971177 від 07 березня 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 07 березня 2019 року в м. Дніпро по вул. Сімферопольській в районі буд. АДРЕСА_1 2Л, керуючи автомобілем «Мазда» державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснила проїзд прямо під знак 4.2 «поворот тільки праворуч», чим порушила п.8.4(г) ПДР України, та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, внаслідок чого до ОСОБА_1 було застосовне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. (а.с.7).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Правила дорожнього руху у відповідності до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.8.4(г) ПДР України наказові знаки показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП наступає у разі перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП, встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.
Позивачка у позовній заяві посилається на протиправність оскаржуваної постанови, зазначає, що факти, викладені в ній не відповідають дійсності, оскільки під час керування 07 березня 2019 року транспортним засобом «Мазда» по вул. Сімферопольскій в м. Дніпро, здійснила поворот і зрозумівши, що прямує не до того місця куди бажала дістатися, відразу зробила розворот у дозволеному місці і виїхала на вулицю Сімферопольську. Доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та повністю спростовуються матеріалами справи та даними відеозапису з нагрудного відеореєстратора, наданого відповідачем (а.с.40).
Суд, дослідивши наданий відповідачем відеозапис події, що відбулася 07 березня 2019 року, прийшов до висновку, що відеозапис, вказані в письмових поясненнях та самому позові обставини свідчать про порушення позивачем норм чинного законодавства та не ставить під сумнів правомірність винесеної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. З переглянутого судом відеозапису, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно здійснила проїзд прямо під знак 4.2 «поворот тільки праворуч».
Окрім цього, суд зауважує, що у відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням визначеного чинним законодавством порядку, матеріалами та докази дослідженими судом підтвердження факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, тому не вбачає в діях відповідача порушення вимог щодо розгляду та винесення оскаржуваної постанови та підстав для її скасування.
Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд, вважає, що доводи позивачки ґрунтуються тільки на її твердженнях про те, що вона не порушувала ПДР України, однак зазначене не може свідчити про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення та бути підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення. Обставини, викладені в постанові про адміністративне правопорушення, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, отже підстави для задоволення позову відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, відмову в задоволенні позову та звільнення позивача при подача позову від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, відсутність витрат понесених відповідачем, підстави для стягнення судового збору відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 251, 289 КпАП України, п.п.8.4(г) ПДР України, ст. ст. ст. 6, 8, 9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капрала поліції Лещенко Ганни Василівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення .У разі проголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в письмову провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ж.М. Озерянська