Справа № 175/638/19
Провадження № 2/175/175/19
25 жовтня 2019 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Бойко О. М.,
за участю секретаря Сотник Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Підгородненської міської ради, третя особа - Дніпровська районна державна нотаріальна контора, про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
Позивачі звернулись до суду з позовною заявою, в якій просять встановити факт прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити факт належності ОСОБА_6 , житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати за позивачами право власності на будинок після смерті ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначають, що згідно рішення Підгородненської селищної Ради від 12.03.1969 року №6, ОСОБА_6 надано дозвіл на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №631 від 20.06.2018 року, вказаному домоволодінню підтверджено поштову адресу: АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_6 , склала заповіт, яким усе своє майно заповідала ОСОБА_5 , який прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в володіння спадковим будинком, але за життя не оформив своїх спадкових прав. Спадкоємцями ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_1 , діти ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , та батьки ОСОБА_3 , ОСОБА_7 .
З метою оформлення спадкових прав позивачі звернулись до Дніпровської районної державної нотаріальної контори. Однак постановою державного нотаріуса від 27.12.2018 року їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на підставі відсутності факту прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 . З цих підстав, вважають, що їх право на отримання спадщини може бути захищене тільки в судовому порядку шляхом встановлення факту прийняття спадщини та визнання за позивачами права власності на зазначене спадкове майно.
Позивачі та їх представник в судове засідання не з'явились, письмово просили суд розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, письмово просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Відповідач Підгородненська міська рада в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
З'ясувавши позиції сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін по справі на підставі наявних у ній даних і доказів.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав:
В ході судового розгляду встановлено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є відповідно дружиною, донькою та батьком ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Згідно заповіту посвідченого Дніпровською районною державною нотаріальною конторою 10.03.1993 року за реєстровим №1-647 ОСОБА_6 усе своє майно заповідала ОСОБА_5 .
Згідно інформації Дніпровської районної державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_6 спадкову справу не заведено.
Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК УРСР, який був чинним на час відкриття спадщини визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
Відповідно до п. 113 Глави 3 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. N 18/5, яка була чинною на час відкриття спадщини доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути зокрема запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця,
Згідно будинкової книги будинку АДРЕСА_3 та довідки виданої Підгородненською міською радою 02.07.2018 року за №180 встановлено, що ОСОБА_5 зареєструвався в спадковому будинку 23.11.1994 року.
Таким чином суд вважає доведеним факт прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 .
Щодо вимоги про встановлення факту належності ОСОБА_6 , житлового будинку та визнання права власності в порядку спадкування суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 року № 6-54цс12)
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того, згідно з частиною першою та частиною другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення" (втратила чинність) вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва. Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.
З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об'єкти (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 1 вересня 2011 року № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об'єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року").
Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації
Відповідно до ст. ст. 25, 30, 346 ЦK України, листа Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21 лютого 2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.
Таким чином, на час будівництва та завершення будівництва житлового будинку, що є предметом спору, реєстрація права власності на нього не вимагалась. В свою чергу, в листі ВССУ № 10-1387/0/4-12 від 27.09.2012 року «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування» викладено наступну правову позицію: «Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку передбаченому цим Законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення».
Таким чином суд вважає, що ОСОБА_6 були виконані всі умови для виникнення права власності на побудований будинок, оскільки будівництво спірного будинку здійснено на підставі рішення Підгородненської селищної ради №6 від 12.03.1969 року, було закінчено до 5 серпня 1992 року та діючим на той час законодавством обов'язковість його державної реєстрації не була передбачена.
Враховуючи вище викладене, суд вважає доведеним факт, що ОСОБА_6 за час життя належав житловий будинок АДРЕСА_4 , оскільки відповідне право власності на новостворене нерухоме майно, виникло у неї з моменту завершення законного будівництва.
Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"в порядку особливого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо : - у відповідності із законом такі факти породжують юридичні наслідки; - діючим законодавством не передбачений інший порядок їх встановлення; - заявник не має іншої нагоди одержати або відновити документ, підтверджуючий факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язано з вирішенням суперечки про право.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування "Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Таким чином, згідно з'ясованих обставин справи які досліджені наявними в матеріалах справи доказами, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог позивачі в частині встановлення факту належності житлового будинку АДРЕСА_1 , на праві приватної власності ОСОБА_6 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно п. 2 ст. 548 ЦК УРСР Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно спадкової справи відкритої Дніпровською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_5 , його спадкоємцями є його дружина - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_4 , донька - ОСОБА_2 , батько ОСОБА_3 , та мати ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і єдиним спадкоємцем якої, згідно спадкової справи відкритої Дніпровською державною нотаріальною конторою після її смерті, є її чоловік ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі, визнання права.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що факти, викладені позивачами в позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами є достовірними, і сумніву у суду не викликають, встановлення факту і визнання права власності на спадкове майно не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 16, 392, 1261, 1268, ЦК України, ст. 548, 549 ЦК УРСР , ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року ст.ст. 4, 5, 30, ,206 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Підгородненської міської ради, третя особа - Дніпровська районна державна нотаріальна контора, про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування за законом, задовольнити
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_5 спадщини після смерті ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
Встановити факт належності ОСОБА_6 , житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за громадянкою України ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на 4/15 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , який складається із: А - житловий будинок, загальною площею 21,1 кв. м., житловою площею: 18,0 кв. м., а - прибудова, №1-2, К - споруди.
Визнати за громадянкою України ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті гр. ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на 4/15 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , який складається із: А - житловий будинок, загальною площею 21,1 кв. м., житловою площею: 18,0 кв. м., а - прибудова, №1-2, К - споруди.
Визнати за громадянином України ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті гр. ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 на 7/15 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , який складається із: А - житловий будинок, загальною площею 21,1 кв. м., житловою площею: 18,0 кв. м., а - прибудова, №1-2, К - споруди.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Бойко