Справа № 209/1404/19
Провадження № 2/209/930/19
іменем України
23 грудня 2019 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Багбая Є.Д.
за участі секретаря Полухіної Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради, Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Управляюча компанія по обслуговуванню житлового фонду» про визнання права користування, укладення договору найму жилого приміщення Кам'янської міської ради, -
Позивач ОСОБА_1 в квітні 2019 року звернувся до суду з позовом до Адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради, Комунального підприємства Кам'янської міської ради «управляюча компанія по обслуговуванню житлового фонду» про визнання права користування, укладення договору найму жилого приміщення Кам'янської міської ради, посилаючись на те, що згідно ордеру №990 від 25 липня 1990 року тітці позивача ОСОБА_2 разом з родиною було виділено квартиру АДРЕСА_1 на теперішній час м АДРЕСА_2 Кам'янське АДРЕСА_3 . З того часу вона та члени її родини мешкали в цій квартирі. Квартира приватизована не була. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла сестра позивача - дочка тітки ОСОБА_3 , яка також була зареєстрована в спірній квартирі. Після їх смерті в квартирі залишшився проживати та зареєстрованим чоловік тітки ОСОБА_4 , який внаслідок похилого віку та стану здоров'я потребував постійного догляду та піклування. Протягом останніх двох років в квартирі разом з родиною проживає позивач, який доглядав дядька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час позивач намагається оформити своє право користування спірною квартирою, але немає можливості це зробити, оскільки відповідачі відмовляються визнавати його права як мешканця цієї квартири. Позивач просить визнати за ним право користування квартирою АДРЕСА_1 . Зобов'язати адміністрацію Дніпровського району Кам'янської міської ради та Комунальне підприємство Кам'янської міської ради «Управляюча компанія по обслуговуванню житлового фонду» укласти з позивачем договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком на квартиру АДРЕСА_1 та відкрити на його ім'я особовий рахунок для оплати житлово-комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 25 квітня 2019 року провадження по справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачем Адміністрацією Дніпровського району Кам'янської міської ради 17 травня 2019 року надано відзив на позовну заяву /а.с. 45-48/, згідно якого останній позов не визнав повністю, просить в його задоволенні відмовити, оскільки позивач в спірній квартирі не зареєстрований, квартира не приватизована, за квартирою мається заборгованість за комунальні послуги. Вважають, що позивач не набув права користування спірною квартирою.
Представник позивача в судове засідання 23.12.2019 року не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала, просить задовольнити позов.
Представник відповідача Адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради в судове засідання 23.12.2019 року не з'явився, надав заяву про розгляд справи за її відсутності, позов не визнав повністю, просить відмовити його задоволенні.
Представник відповідача Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Управляюча компанія по обслуговуванню житлового фонду» в судове засідання не з'явився, відзиву та заперечень проти позову суду не надавав.
Вивчивши письмові докази, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини:
Судом встановлено, що згідно ордеру №990 від 25 липня 1990 року тітці позивача ОСОБА_2 разом з родиною було виділено квартиру АДРЕСА_1 на теперішній час м АДРЕСА_4 /, що підтверджується, копією ордера /а.с 10/. З того часу вона та члени її родини: дочка ОСОБА_3 , та чоловік ОСОБА_4 мешкали в цій квартирі, що підтверджується довідками /а.с. 19/. Квартира приватизована не була, що підтверджується довідкою /а.с. 18/ та не заперечується сторонами справи. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть /а.с. 20/. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла сестра позивача - дочка тітки ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть /а.с. 21/, яка також була зареєстрована в спірній квартирі. Після їх смерті в квартирі залишився проживати та зареєстрованим чоловік тітки ОСОБА_4 , який внаслідок похилого віку та стану здоров'я потребував постійного догляду та піклування. Протягом останніх двох років в квартирі разом з родиною проживає позивач, що підтверджується копією акту про проживання /а.с. 94/, який доглядав дядька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть/а.с. 22/. На даний час позивач намагається оформити своє право користування спірною квартирою, але немає можливості це зробити, оскільки відповідачі відмовляються визнавати його права як мешканця цієї квартири. Родинні відносини позивача з померлими членами родини підтверджуються копіями свідоцтв про народження та одруження /а.с. 29-33/.
Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів.
Згідно зі ст. 3 ЦК України одним з принципів цивільного права є справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно зі ст. 1 ЖК України відповідно до Конституції громадяни мають право на житло.
Згідно ст. 47 Конституції України кожен громадянин має право на житло.
Згідно ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права і обов'язки.
Згідно зі ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами…. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти….
Згідно зі ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей.… Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням.
Згідно зі ст. 106 ЖК України Повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь якому членові сім'ї наймача.
Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України» Віршуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.
Згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» …наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Згідно ст. 104 ЖК України член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладання з ним окремого договору найму, якщо житлову площу, що припадає на нього, може бути виділена у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 цього Кодексу. У разі відмові членів сім'ї дати згоду на укладання окремого договору найму ... спір може бути вирішено в судовому порядку.
Згідно ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше встановленого для надання одній особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню оскільки позивач вселився в квартиру в 2017 році де проживає протягом 2 років по теперішній час. Згідно рекомендацій Пленуму Верховного суду України судом встановлено, що порядок вселення ОСОБА_1 дотриманий, про згоду на їх вселення позивача свідчить проживання цієї особи в спірній квартирі протягом більше двох роківі, за цей час наймачі з вимогами про їх виселення не зверталися, це питання жильцями квартири не підіймалося, що свідчить про їх згоду на вселення позивача, письмова згода на це законом не вимагається. Тому суд вважає, доведеним факт згоди наймача та членів його родини на вселення вищезазначеної особи в спірну квартиру. Крім того спірна квартира була постійним місцем проживання позивача, в якій вони вели разом з квартиронаймачем спільне господарство про що свідчать надані докази по справі. Відсутність прописки позивача в вищезазначеній квартирі не є підставою для відмови у визнанні права користування жилим приміщенням позивачу оскільки це є порушенням його конституційних прав. Суд керуючись Конституцією України та принципами справедливості, добросовісності та розумності вважає необхідним захистити права позивача та задовольнити позов в частині визнання за ним права користування квартирою та зобов'язання відповідачів укласти договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком на квартиру АДРЕСА_1 , щодо відкриття на ім'я позивача особового рахунку для оплати житлово-комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_1 , суд погоджується із запереченнями відповідача, що особовий рахунок оформлюється на житлове приміщення та лише дозволяє ідентифікувати його відповідно до кокретного житлового приміщення, останній відкривається не за особою, а за житловим приміщенням, тому в даному випадку вимоги позивача є необгрунтованимит атакими, що не ґрунтуються на законі, тому в цій частині необхідно відмовити.
Судові витрати стягненню не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій згідно п.13. ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», та відповідно вимогам ст. 141 ЦПК України відносятья на рахунок держави.
Керуючись ст. 3, 12, 76, 76, ч.3 ст. 223, 280-283 ЦПК України, суд, -
Цивільний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради, Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Управляюча компанія по обслуговуванню житлового фонду» про визнання права користування, укладення договору найму жилого приміщення Кам'янської міської ради - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 / право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Зобов'язати адміністрацію Дніпровського району Кам'янської міської ради та Комунальне підприємство Кам'янської міської ради «Управляюча компанія по обслуговуванню житлового фонду» укласти з ОСОБА_1 договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком на квартиру АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог про відкриття на ім'я ОСОБА_1 особового рахунку для оплати житлово-комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлений 23.12.2019 року.
Суддя
Дніпровського районного суду
м. Дніпродзержинська Є.Д. Багбая