Справа № 201/5620/15-к
Провадження № 1-кс/201/3599/2015
10 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження № 42014040000000197 від 24.12.2014р., -
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого з СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42014040000000197 від 24.12.2014р., в обґрунтування якої він зазначив, що слідство проведено неповно та не всебічно. Провадження закрито спірною постановою, не дивлячись на скасування попередньої постанови про закриття провадження від 31.07.2014р. ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду від 27.11.2014р. з таких же підстав. В ході слідства не проведено одночасний допит з використанням відеозаписів між ним та співробітниками СІЗО - Чеканом, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також засудженими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , для підтвердження або спростування факту фальсифікації матеріалів і усунення суперечностей у показаннях, що призвело до порушення його прав, як потерпілого. Звертає увагу, що надання некоректної відповіді на запит прокуратури № 06/1-1489 від 15.07.2014р. листом СІЗО № 3/15-12878 від 23.07.2014р. про відсутність камер спостереження як таких, призвело до недостовірного встановлення обставин у справі, оскільки події, за які його притягнуто відповідальності відбувалися не в камері, а в коридорі СІЗО. Вважає, що слідчий, не виконав вказівок, викладених в ухвалі слідчого судді Жовтневого районного суду від 27.11.2014р., передчасно закрив провадження.
Заявник в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні,скарги, оскільки вважав, що провадження підставно закрито за відсутністю складу злочину, слідчі дії виконані в повному обсязі, їх обсяг визначається слідчим самостійно.
Скарга розглядається без аудіофіксації судового засідання, оскільки такої заяви не надійшло.
За результатами дослідження матеріалів скарги та матеріалів кримінального провадження, оглянутого в судовому засіданні, встановлено наступне.
Яке вбачається зі спірної постанови, 21.03.2014р. за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, за фактом законності накладення на ОСОБА_3 дисциплінарних стягнень під час тримання в Дніпропетровському слідчому ізоляторі 10 та 11 грудня 2013р. ОСОБА_3 пояснив, що 10.12.2013р. від заступника начальника СІЗО ОСОБА_13 він дізнався про складення відносно нього матеріалів про притягнення до дисциплінарної відповідальності за те, що він спав у денний час доби в камері, хоча він не спав, а просто був вкритий ковдрою, так як замерз, що бачив черговий ОСОБА_14 , тому вважав, що матеріали сфальсифіковані. ОСОБА_13 на його обурення з приводу фальсифікації дав вказівку повторно притягнути його до дисциплінарної відповідальності. Отже, матеріали повторно сфальсифіковані.
Слідчим встановлено, що 09.12.2013р. співробітниками СІЗО ОСОБА_15 та ОСОБА_14 складено рапорти про те, що ув'язнений ОСОБА_3 в порушення режиму утримання в денний час знаходився на своєму спальному місті в камері № 618, накрившись ковдрою та спав. Це підтверджено поясненнями засудженого ОСОБА_16 та допитами в якості свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та заступника чергового помічника ОСОБА_17 , які підтвердили, що ОСОБА_3 робилося зауваження, на які він не реагував, тому був складений акт з цього приводу. Водночас засуджений ОСОБА_18 , який утримується в одній камері разом із ОСОБА_3 , дані обставини заперечує. Крім того, встановлено, що 11.12.2013р. ОСОБА_3 оголошено попередження та догану за те, що він 10.12.2013р. в коридорі установи не завів руки за спину, висловлювався у бік працівників СІЗО установи нецензурною лайкою. ОСОБА_3 законність цих стягнень заперечував з посиланнями на їх фальсифікацію. Співробітники СІЗО ОСОБА_19 та ОСОБА_20 надали підтверджувальні свідчення щодо обставин 10.12.2013р., які також підтверджені свідченнями засудженого ОСОБА_21 . Отже, слідчим у спірній постанові встановлена відсутність фальсифікацій, на які посилається заявник. Згідно відповіді в.о. начальника СІЗО № 3/15-12878 від 23.07.2014р. ОСОБА_3 утримувався в камерах, які не обладнані камерами відеоспостереження. Тому кримінальне провадження закрито за відсутністю складу злочину.
В матеріалах провадження міститься ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду від 27.11.2014р. про скасування попередньої постанови про закриття провадження від 31.07.2014р. з мотивів неповноти слідства, зокрема, не усунення протиріччя в свідченнях співробітників міліції та свідченнями ОСОБА_3 .
Дослідивши спірну постанову, приходжу до висновку, що ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду від 27.11.2014р., яка є обов'язковою для виконання органами слідства, все ж не віднайшла своєї реалізації у кримінальному провадженні, зокрема, не усунення протиріччя в свідченнях співробітників міліції та свідченнями ОСОБА_3 дане питання дійсно може бути усунуто шляхом одночасного допиту цих осіб.
Суддя слідчий погоджується із доводами прокурора про те, що слідчий самостійно визначає обсяг необхідних слідчих дій. Разом із тим, слідчий повинен виконувати рішення слідчого судді та дотримуватися вимог ч. 2 ст. 9 КПК України, яка проголошує принцип законності, встановлено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Крім того, згідно відповіді в.о. начальника СІЗО № 3/15-12878 від 23.07.2014р. ОСОБА_3 камери №№ 618, 624, 632 не обладнані камерами відеоспостереження. Дана відповідь надана за запит слідчого від 15.07.52014р. щодо наявності камер відеоспостереження в камерах, де утримувався ОСОБА_3 . Втім, заявник посилається, що оскаржувані події відбувалися в коридорі, а не в камерах. Таким чином, слідством не в повному обсязі встановлені подій 10.12.2013р., за наслідками яких ОСОБА_3 притягнутий до відповідальності.
Приходжу до висновку, що слідчий передчасно дійшов висновку про закриття кримінального провадження та вказані обставини можливо перевірити лише під час досудового розслідування, яке ним було проведено не в повному обсязі, без здійснення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій.
Відповідно до положень ст. ст. 306, 307 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. ст. 318-380 КПК України за результатами яких постановлюється одна з таких ухвал про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що скаргу слід задовольнити, скасувати спірну постанову, а провадження слід направити до прокуратури Дніпропетровської області для організації проведення досудового розслідування, зокрема, для усунення розбіжностей між показаннями співробітників СІЗО, ув'язнених та ОСОБА_3 , встановлення подій 10.12.2013р. з камер відеоспостереження, за наслідками яких ОСОБА_3 притягнутий до відповідальності.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 306 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого з СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42014040000000197 від 24.12.2014р. - задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого з СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42014040000000197 від 24.12.2014р. та направити провадження до прокуратури Дніпропетровської області для організації проведення досудового розслідування, зокрема, усунення розбіжностей між показаннями співробітників СІЗО, ув'язнених та ОСОБА_3 , встановлення подій 10.12.2013р. з камер відеоспостереження, за наслідками яких ОСОБА_3 притягнутий до відповідальності, з урахуванням встановлених суддею слідчим обставин.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1