№ 201/5489/18
провадження 2-др/201/17/19
23 грудня 2019 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
з секретарем Плевако О.О.
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпро заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства «Меліор Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , третя особа Публічне акціонерне товариство «Меліор Банк» про відшкодування шкоди і стягнення судових витрат,
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства «Меліор Банк», 22 травня 2018 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про відшкодування шкоди і стягнення судових витрат, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Справа прийнята до провадження, по суті не слухалася, розглядалися та подавалися учасниками справи клопотання, постановлялися різні судові рішення, спір по суті не вирішено.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2019 року провадження по справі закрито за клопотанням представника позивача.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 21 грудня 2019 року звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Перевіривши матеріали цивільної справи та заяву, оцінивши надані і добуті докази суд вважає можливим ухвалити додаткове рішення по справі.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Частиною 6 статті 142 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 254 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У судовому засіданні встановлено, що позивачем з урахуванням вимог майнового характеру при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 616 700 гривень (а.с. 19 Том № 1), що підтверджується матеріалами справи. Також було встановлено, що інших понесених і документально підтверджених судових витрат не має.
Також судом було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач в своїх заявах та запереченнях неодноразово просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку із порушенням строку позовної давності, оскільки на підставі постанови Правління Національного банку України від 09 жовтня 2014 № 648/БТ "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МЕЛІОР БАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09.10.2014 № 109 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "МЕЛІОР БАНК", згідно з яким з 10 жовтня 2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МЕЛІОР БАНК" (далі - ПАТ "МЕЛІОР БАНК"), код ЄДРПОУ 37987811, МФО 307435, місцезнаходження: вул. Ливарна, 9, прим. 75, м. Дніпропетровськ, 49000, Україна - відповідно з 10 жовтня 2014 року позивач здійснює керівнитцво Банком та мав доступ до усіх документів Банку, в тому числі до кредитних договорів, на які позивач посилається у позовній заяві, звітності Банку, матеріалів перевірок Банку державними органами.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. ч 3, 4 ст.267 ЦК України).
На підставі ч. 1 ст. 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення прав і законних інтересів.
Таким чином, за змістом ст. 261 ЦК України визначення початку перебігу строку позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.
Фактично ч. 1 ст. 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.
Таким чином строк позовної давності для позивача розпочався з 10 жовтня 2014 року - з моменту введення позивачем тимчасової адміністрації до ПАТ «Меліор банк», окремо слід зазначити, що факт обізнаності із укладенням спірних кредитних договорів на момент 26 жовтня 2014 року підтверджується заявою позивача про вчинення злочину, а тому відповідно останнім днем строку звернення до суд з позовом є 01 жовтня 2017 року.
Тобто дійсно судом під час розгляду справи було встановлено факт (звернення з зазначеним позовом після закінчення строку позовної давності).
Приймаючи до уваги вказане, суд вважає, що позивач пропустив строк позовної давності за вказаний період, але останній ні в позовній заяві ні у окремому клопотанні до суду не ставить питання про визнання причин пропуску цього строку чи поновлення цього строку, що в свою чергу позбавляє суд вирішити вказане питання про його поновлення.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2019 року провадження по справі закрито за клопотанням представника позивача.
Вказаним судовим рішенням дійсно не було вирішено питання розподілу судових витрат по справі, повернення судового збору з державного бюджету.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, повернення судового збору з державного бюджету суд бере до уваги, що провадження по справі закрито, тому суд вважає можливим повернути позивачу сплачений ним судовий збір по справі, оскільки сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття провадження по справі, а тому заява ґрунтується на вимогах закону та є передбачені законом підстав для її задоволення, крім того слід зазначити, що під час судового розгляду не було встановлено, а відповідачем не надано та не підтверджено належними та допустими доказами, що провадження по справі закрито у зв'язку необґрунтованими діями позивача, а не з інших підстав, що не залежать від його дій чи бездіяльності або з інших обставин, а тому передбачених законом підстав для стягнення понесених відповідачами судових витрат по справі з позивача не встановлено та відповідачами про це заявлено не було під час розгляду справи, оскільки зазначене підтверджено матеріалами справи та ґрунтується на вимогах закону.
На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 256, 257, 261 ЦК України, ст. 89, 133, 141, 142, 254, 259, 270 ЦПК України, суд -
Повернути Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства «Меліор Банк» (ідентифікаційний код 21708016) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 616700 гривень, який сплачено платіжним дорученням № 1973 від 01 червня 2018 року.
Додаткове рішення може бути оскаржено в Дніпропетровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додатково рішення суду.
Суддя - О.А. Антонюк