Справа № 175/4968/19-ц
Провадження №2з/175/9/19
23 грудня 2019 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області:
головуючого судді Озерянської Ж.М.,
за участю секретаря Лукієнко В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви, -
18 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви, в якій просила накласти арешт на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та знаходяться в спільній частковій власності ОСОБА_2 , до вирішення справи судом по суті.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Із доданих до заяви про забезпечення позову матеріалів випливає, що 28 травня 1983 року на підставі договору дарування ОСОБА_1 стала власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами, площею 22 кв.м. Рішенням Народного суду Дніпропетровського району від 15 вересня 1983 року, було виділено в натурі ОСОБА_1 12/19 частини всього домоволодіння, а іншому співвласнику ОСОБА_3 виділено 7/19 частин всього домоволодіння.
20 лютого 2002 року на підставі рішення №46 Виконавчого комітету Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Сахановій Т.В. було надано дозвіл на переобладнання у житловому будинку із збільшенням житлової площі за адресою: АДРЕСА_1 . Роботи з переобладнання житлового будинку були виконані господарським способом, в результаті чого площа домоволодіння після переобладнання склала 100,2 кв.м., і доля ОСОБА_1 після переобладнання збільшилася і склала 81/100 частин всього домоволодіння. У зв'язку з юридичною необізнаністю, ОСОБА_1 не зареєструвала право власності на переобладнаний будинок, оскільки вважала, що після виготовлення технічного паспорту БТІ проводить і реєстрацію права власності на домоволодіння із збільшеною площею та новим розподілом часток на майно. Вказана плутанина сталася у зв'язку з тим, що станом на 2007 рік БТІ були уповноваженими органами по реєстрації прав власності на нерухоме майно.
17 грудня 2019 року ОСОБА_1 стало відомо, що 10 жовтня 2019 року державним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Кобрусєвою Л.В. було видано свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину спадкового майна яке залишилося після смерті ОСОБА_4 - колишнього співвласника домоволодіння. Після видачі свідоцтва про право на спадщину, державним реєстратором Кобрусєвою Л.В. було проведено реєстрацію права власності за спадкоємицею ОСОБА_2 на 1/4 частину вищевказаного житлового будинку, та на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 1221411000:02:044:0070, на якій, згідно даних реєстру прав на нерухоме майно знаходиться даний житловий будинок.
На думку ОСОБА_1 , станом на момент подання даної заяви існують обґрунтовані ризики, що частина житлового будинку, який є предметом спору, може бути відчужений іншим особам, що утруднить чи унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд враховує, що заявником не надано переконливих доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача ОСОБА_1 , за захистом яких вона планує звернутися до суду та вважає, що вжиття запропонованих заявницею заходів забезпечення позову є неспівмірними з заявленими в майбутньому позовними вимогами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 259, 261 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Озерянська Ж.М.