Справа № 175/4975/19-ц
Провадження №2з/175/10/19
20 грудня 2019 року суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянська Ж.М. розглянувши в смт. Слобожанське заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви, -
19 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви, в якій він просив суд накласти арешт та заборонити відчужувати чи передавати в заставу нежитлове приміщення № АДРЕСА_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться в житловому будинку літ. А-2, розташоване на І-му поверсі поз. 1-11, а - ганок, загальною площею 58,1 кв.м., що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу від 30 липня 2013 року. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що має намір звернутися до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмету спора - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
З урахуванням викладених заявником обставин, судом встановлено, що позивач має намір подати до суду позовну заяву про поділ спільного майна подружжя стосовно двох об'єктів нерухомого майна, а саме стосовно: житлового будинку АДРЕСА_3 та нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
При зверненні до суду з заявою до про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви, ОСОБА_1 не надав суду підтверджуючих документів знаходження спірного нерухомого майна на території Дніпровського району Дніпропетровської області, що унеможливлює визначитися з підсудністю справи.
Крім того, подана заявником заява про забезпечення позову, в супереч вимогам ч. 1, 4 ст. 151 ЦПК України, не містить як обґрунтування необхідності, так і не містить обґрунтування доцільності застосування зазначеного заявником такого заходу забезпечення позову, як арешт нерухомого майна. Окрім цього, подана заявником заява про забезпечення позову, в супереч вимогам п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Норма ч. 9 ст. 153 ЦПК України визначає, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151, 152 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
За даних обставин, вважаю за необхідне повернути позивачу заяву про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суддя -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви - повернути заявнику.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано у порядку ст.351-356 ЦПК України.
Суддя Озерянська Ж.М.