Справа № 175/2783/19
Провадження № 2/175/767/19
Іменем України
15 листопада 2019 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Бойка О.М.
при секретарі Сотник Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Дніпровська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача та просила визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на 8/19 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .
Позивачка у судове засідання надала письмову заяву у якій підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Представник відповідача Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області у судове засідання не з'явився, надавши письмову заяву про можливість розгляду справи за їх відсутності та ухвалення рішення на розсуд суду.
Представник третьої особи також надав до суду письмову заяву про можливий розгляд справи без їх участі та зазначили про можливість ухвалення рішення на розсуд суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , який на момент смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті залишилася спадщина у вигляді 8/19 частини житлового будинку, який розташований за вищевказаною адресою та яка належала йому на праві власності.
Так, 8/19 частина будинку була виділені спадкодавцю на підставі рішення Народного суду Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 22.01.1981 року, решта частини будинку, а саме 11/19 були зареєстровані та належали померлій ОСОБА_3 , матері позивачки.
Як встановлено судом, позивачка ОСОБА_1 , на момент смерті батька зареєстрована з ним не була, однак фактично проживала у частині домоволодіння, яке належало її померлій матері, та в березні 2000 року була зареєстрована в цьому будинку де проживає і по теперішній час та завжди опікувалася частиною домоволодіння, яке належало батькові позивачки.
Разом з тим встановлено, що від спадщини позивачка не відмовлялася, однак і до нотаріальної контори не зверталась, оскільки вважала, що фактично вступила в управління спадковим майном так як постійно проживала разом з померлим батьком.
Так, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ст. 1268 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ст. 1268 ЦК).
Як встановлено судом, 21.06.2019 року, ОСОБА_1 звернулася до Дніпровської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_2 , однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку на прийняття спадщини визначеного нормами чинного законодавства.
Так, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
У випадку неприйняття ніким зі спадкоємців даного нерухомого майна воно може перейти у власність територіальної громади, тому відповідачем по справі є Обухівська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до п.11 ст.346 ЦК України право власності фізичної особи припиняється з моменту його смерті.
Разом з тим Відповідно до ст.529 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року, яка діяла на час відкриття спадщини) передбачено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належать дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Відповідно до ст.548 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1)якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2)якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини
Вказані положення діяли на час виникнення правовідносин і тому підлягають застосуванню відповідно до п.4 Перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року
Крім того, відповідно до ст. 41 Конституції України «Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом».
Згідно ст. 16 ЦК України «Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.»
Отже, враховуючи вищевказані обставини справи та приймаючи норми чинного законодавства, позивачка має право на визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на 8/19 частки житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
За таких обставин, суд з урахуванням обставин справи, а також приймаючи до уваги той факт, що позовні вимоги не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
На підставівикладеного,відповіднодост.ст.328,1216,1218,1261,1268,1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Дніпровська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_1 виданий 14 червня 2019 року органом №1244, РНОКПП: НОМЕР_2 ) право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на 8/19 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Бойко