№ 207/1132/19
№ 1-кп/207/387/19
19 грудня 2019 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське кримінальне провадження № 12019040780000394 від 15.03.2019 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не працює, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
ОСОБА_5 згідно рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 01.07.2013 року зобов'язаний до сплати аліментів, щомісячно на користь ОСОБА_6 , на утримання малолітньої дитини: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до його повноліття, у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи стягнення з 05.06.2013.
Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею віку повноліття, також, згідно ч. 1 ст. 185 Сімейного Кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимоги про стягнення аліментів не були пред'явлені, зобов'язані приймати участь у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами.
ОСОБА_5 повідомлено про необхідність сплачувати аліменти щомісяця у встановленому рішенням суду розмірі, однак останній, знаючи про свої обов'язки, покладені на нього судом, по сплаті аліментів на утримання свого малолітнього сина, будучи працездатним, в період часу з червня місяця 2018 по 19.03.2019 включно, вихованням дитини не займався, матеріальну допомогу не надавав, аліменти не виплачував.
Так, згідно розрахунку заборгованості від 19.03.2019 року, наданої Південним відділом державної виконавчої служби міста Кам'янське, за період часу з червня місяця 2018 по 19.03.2019 включно, ОСОБА_5 нараховані до сплати аліменти в сумі 16526, 10 грн., що в свою чергу сукупно перевищує суму виплат відповідних платежів за три місяці.
Крім того, ОСОБА_5 на обліку в центрі зайнятості не перебуває і участі у вихованні сина ОСОБА_8 не приймає. При цьому він був повідомлений про необхідність щомісячної виплати аліментів щомісячно на користь ОСОБА_6 , на утримання малолітньої дитини: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до його повноліття, у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи стягнення з 05.06.2013, а також попереджений про кримінальну відповідальність, яка виникає у разі ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 КК України.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 допустив заборгованість по виплаті аліментів на утримання свого малолітнього сина, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період часу з червня місяця 2018 по 19.03.2019 включно, що в твердій грошовій формі складає 16526 грн. 10 коп., і його дії, згідно Закону України про внесення змін до ст. 164 КК України, який набрав чинності 02.06.2016 №1404-УІІІ. являються злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів), тобто направлені на невиконання рішення суду та привели до виникнення заборгованості по виплаті таких коштів, що сукупно складають суму виплат більше ніж за три місяці відповідних платежів, тобто більше ніж на суму 6300,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, тобто в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину визнав вину повністю. Суду пояснив, що заборгованість по аліментам виникла у зв'язку зі складними сімейними обставинами. Щиро розкаявся у вчиненому, зобов'язався сплатити заборгованстіь по аліментам.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначила, що їй самостійно важко матеріально утримувати дитину. Підтвердила, що батько сина участі в його утриманні та вихованні не приймає.
Крім того вина обвинуваченого підтверджується письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні:
- розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, яка складає 16526грн. 10 коп.
Оцінюючи докази у справі з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому провадженні доведена повністю у встановленому судом обсязі, а вчиненні ним злочинні дії суд кваліфікує як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), передбаченого ч.1 ст. 164 КК України.
Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 67 КК України, не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує те, що вчинений ОСОБА_5 злочин, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога перебуває з 2018 року, на обліку у лікаря психіатра не перебуває. Суд також враховує відношення ОСОБА_5 до вчиненого ним злочину, його щире каяття.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає можливим виправлення ОСОБА_5 без ізоляції його від суспільства, у зв'язку з чим йому необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст. 164 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, тобто з випробуванням, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Покласти на ОСОБА_5 обов'язки передбачені ст. 76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази і судові витрати у кримінальному проваджені відсутні.
Керуючись ст. 71, 72, 369 - 371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок , якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1