Іменем України
24 грудня 2019 року
Київ
справа №826/13305/17
адміністративне провадження №К/9901/38157/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 у складі колегії суддів: Каракашьяна С.К. (головуючий), Смолія І.В., Чудак О.М. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018 у складі колегії суддів: Бужак Н.П. (головуючий), Твердохліб В.А., Троян Н.М. у справі №826/13305/17 за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавльової Лариси Михайлівни до Міністерства юстиції України, треті особи Публічне акціонерне товариство "Кристалбанк", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказів
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна (надалі - Нотаріус Журавльова Л.М.) звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України (надалі - Мін'юст), треті особи Публічне акціонерне товариство "Кристалбанк" (надалі - ПАТ "Кристалбанк"), ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ), в якому просила:
1.1. визнати повністю протиправним та скасувати наказ Мін'юсту від 11.10.2017 №3168/5 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятий за результатами розгляду скарги ПАТ "Кристалбанк" від 28.09.2017 за №29305-0-33-17;
1.2. визнати повністю протиправним та скасувати наказ Мін'юсту від 11.10.2017 №3169/5 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятий за результатами розгляду скарги ПАТ "Кристалбанк" від 28.09.2017 за №28.09.2017/7.
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017, яку залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018, позовні вимоги задоволено частково.
2.1. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу Мін'юсту від 11.10.2017 №3169/5.
2.2. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
3.1. За наслідками розгляду скарг ПАТ "Кристалбанк" від 28.09.2017 №28.09.2017/7 та №28.09.2017/8 в порядку статті 37 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (надалі - Закон №1952-IV) та пункту 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (надалі - Порядок №1128), Мін'юстом, на підставі висновків Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 05.10.2017, прийняті оспорювані накази від 11.10.2017 №3168/5, 3169/5.
3.2. Наказом Мін'юсту від 11.10.2017 №3168/5 було частково задоволено скаргу, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.09.2017 №№36989599, 36988869, 36988318, 36987120, 36986184, 36985226, від 18.09.2017 №№37137331, 37137490, 37137598, 37137643, 37137676, 37137705, 37137393, 37137529, 37137615, 37137662, 37137695, 37137729, які прийняті Нотаріусом Журавльовою Л.М., та вирішено внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, внесених на підставі цих рішень.
3.3. Прийняття зазначеного Наказу мотивовано висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 05.10.2017 про те, що Нотаріусом Журавльовою Л.М. при прийнятті рішень про державну реєстрацію всупереч законодавству у сфері державної реєстрації прав на порушення пунктів 1, 2 статті 10, пункту 4 статті 18, статті 23 Закону №1952-IV та пунктів 57, 61 Порядку №1128 не перевірено подані документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяв та не зупинено розгляд заяв, оскільки до них не додано копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої ОСОБА_2 (власник заставної за Договором іпотеки №4913, іпотекодержатель) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Смарт Груп" (надалі - ТОВ "ФК "Смарт Груп") (іпотекодавець за Договором іпотеки №4913) та оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності станом на момент переходу права власності від ТОВ "ФК "Смарт Груп" до ОСОБА_2 .
3.4. Наказом Мін'юсту від 11.10.2017 №3169/5 було задоволено скаргу, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за 29.08.2017 №№36814617, 36816305, 36816463, які прийняті Нотаріусом Журавльовою Л.М., та вирішено внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, внесених на підставі цих рішень.
3.5. Прийняття зазначеного Наказу мотивовано висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 05.10.2017 про те, що Нотаріусом Журавльовою Л.М., всупереч законодавству у сфері державної реєстрації прав на порушення пунктів 1, 2 статті 10, пунктів 2, 4 статті 18, статей 23, 24 Закону №1952-IV, пункту 57 Порядку №1128 та статті 37 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 №898-IV, не перевірено подані документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації прав, оскільки щодо нерухомого майна зареєстровані обтяження у вигляді арештів (записи про обтяження за №№11104531, 8435023, 7504541) та до заяви не додано оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності станом на момент переходу права власності від ТОВ "ФК "Смарт Груп" до ОСОБА_1 , не завантажено до розділу Державного реєстру прав електронну копію Договору іпотеки №4911.
3.6. При цьому, пунктом 3 наказу від 11.07.2017 №3169/5 було анульовано доступ Нотаріусу Журавльовій Л.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
4. Приймаючи судові рішення про задоволення позовних вимог частково суди попередніх інстанції виходили з того, що заінтересована особа - позивач у справі була неналежним чином повідомлена про розгляд скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юсту і дана обставина є підставою для скасування наказу в частині, що стосується саме заінтересованої особи - позивача у справі. Що стосується решти позовних вимог, то суди попередніх інстанцій зазначили, що скасування рішень позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не створює для позивача жодних правових наслідків, натомість створює такі наслідки для осіб, якими заявлено про існування цивільних прав щодо нерухомого майна. При цьому, судами враховано ту обставину, що до суду заявлені позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування вказаних рішень.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідач подав касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог, а в частині відмови у задоволенні позовних вимог - залишити без змін, постанову суду апеляційної інстанції - скасувати.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться лише до безпідставності висновків судів попередніх інстанцій щодо порушення відповідачем Порядку №1128. Зокрема, скаржник наголошує, що позивачу були надіслані листи-повідомлення про дату, час і місце розгляду скарг ПАТ "Кристалбанк", а на офіційному веб-сайті Мін'юсту було розміщено оголошення про розгляд відповідних скарг, що вважається належним повідомленням зацікавленої особи. Скаржник вважає, що у Мін'юсту не було обов'язку надсилати позивачу копії скарг з додатками. Скаржник вказує, що правомірний по свої суті наказ від 11.07.2017 №3169/5 в частині анулювання позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 3) не може бути скасовано лише з підстав наявності формальних порушення процедури розгляду скарги.
6. Іншими учасниками справи відзивів на касаційну скаргу не подано.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує положення частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Оскільки позивач, фактично, оскаржує постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018 лише в частині задоволених позовних вимог, то судом касаційної інстанції перевіряється правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права виключно в частині висновків щодо протиправності пункту 3 наказу Мін'юсту від 11.10.2017 №3169/5.
9. Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 37 Закону №1952-IV, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).
10. Частиною 3 цієї статті Закону №1952-IV передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
11. Частиною 4 статті 37 Закону №1952-IV визначено, що днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
12. Частиною 6 статті 37 Закону №1952-IV встановлено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав (підпункт "ґ" пункту 2 цієї частини). Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
13. За змістом частини 9 статті 37 Закону №1952-IV, порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
14. У свою чергу, відповідно до частини 9 статті 37 Закону №1952-IV прийнято Порядок №1128, пунктом 2 якого передбачено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
15. Отже, до повноважень комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
16. Згідно з пунктом 9 Порядку №1128, під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
17. Пунктом 10 Порядку №1128 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);
2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;
3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
18. Пунктом 11 Порядку №1128 (в редакції чинній на час спірних правовідносин) встановлено, що копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду. У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, ними надається копія відповідного рішення суду на засідання комісії.
19. Аналіз наведених вище положень законодавства дає підстави для висновку, що Мін'юст повинен обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб'єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги та дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрана Мін'юстом форма повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб'єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об'єктивну спроможність суб'єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Мін'юсту свою позицію щодо доводів скарги.
20. Використане у нормативному приписі пункту 9 Порядку №1128 слово "обов'язково" для вираження волі на те, що під час розгляду скарги по суті Мін'юст має запросити скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів вказує на істотність, безальтернативність та необхідність вчинення дій, спрямованих на прикликання скаржника та суб'єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.
21. Законодавство не містить вказівки впродовж якого строку чи до настання якої події Мін'юст має повідомити про розгляд скарги. Попри це, на переконання колегії суддів касаційного суду, Мін'юст повинен застосовувати ці строки таким чином, щоб було очевидно, що останнє вдавалось до розумних і необхідних заходів для розгляду скарги, а також забезпечення прав учасників реєстраційних відносин. Тому, повідомлення суб'єктів оскарження в надмірно стислі строки не можна визнати розумним і прийнятним, щоб вважати суб'єкта оскарження або зацікавлену особу поінформованою про надходження скарги і здатною взяти участь у її розгляді.
22. Недотримання порядку розгляду скарги та мети, значення і призначення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень, за наслідками якої один із суб'єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, і при цьому відбувається обмеження права першого на можливість щонайменше донести свою позицію про правильність дій державного реєстратора чи суб'єкта державної реєстрації прав, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.
23. Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
24. Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з'ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії у порядку визначеному пунктом 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 №37/5.
25. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №826/9791/17, від 26.04.2019 у справі №821/669/17.
26. Судами попередніх інстанцій досліджено, що представник відповідача покликався на те, що позивача було повідомлено про час розгляду скарг ПАТ "Кристалбанк" листами від 02.10.2017 №3/29305-0-33-17/19К, №4/29306-0-33-17/19К, в той час як засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юсту відбулося 05.10.2017.
27. Проте, відповідно до розділу ІІ наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" встановлено такі нормативні строки пересилання простої письмової кореспронденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): у межах області та між обласними центрами України у межах області та між обласними центрами України, у тому числі для міста Києва - Д+3, пріоритетної Д+2, де Д день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів протягом яких пересилається поштове відправлення.
28. Отже, строк пересилання кореспонденції у м. Києві встановлено 3 дні без врахування дня подачі листа до відділення зв'язку. Тому, суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про те, що направлення 02.10.2017 листа щодо повідомлення позивача про дату, час і місце розгляд скарг комісією 05.10.2017 не може вважатись належним повідомлення заінтересованої особи.
29. Крім того, як досліджено судами попередніх інстанцій, представником Мін'юсту не надано належних доказів відправлення листа саме 02.10.2017.
30. Також, судами попередніх інстанцій зазначено, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо часу розміщення на офіційному веб-сайті Мін'юсту оголошення про засідання комісії від 05.10.2017, на якому відбувався розгляд скарг ПАТ "Кристалбанк" і в зв'язку з тим, що позивачу не було відомо про надходження таких скарг, остання не могла самостійно відслідкувати дату їх розгляду.
31. Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем порушені вимоги пунктів 9 та 11 Порядку №1128, оскільки позивач, яка є заінтересованою особою, не була своєчасно та належним чином повідомлена про розгляд скарг. Вказані обставини позбавили позивача права на прийняття участі у їх розгляді, надання пояснень (заперечень) та доказів на їх обґрунтування з метою повного та об'єктивного розгляду скарг і прийняття за його наслідками законного і обґрунтованого рішення. Зазначені процедурні порушення розгляду скарг обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного Наказу в частині анулювання позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
32. Таким чином, судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу Мін'юсту від 11.07.2017 №3169/5 правильно застосовані норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права і доводи касаційної скарги цього не спростовують.
33. За приписами частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
34. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.
35. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
36. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018 у справі №826/13305/17 в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу Міністерства юстиції України від 11.10.2017 №3169/5 - залишити без змін.
37. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Головуючий суддя Шарапа В.М.
Судді Желєзний І.В.
Чиркін С.М.