Іменем України
24 грудня 2019 року
Київ
справа №520/10341/18
адміністративне провадження №К/9901/18299/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 (головуючий суддя Горшкова О.О.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 (головуючий суддя Григоров А.М., Бартош Н.С., Подобайло З.Г.)
у справі №520/10341/18
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України
про визнання протиправною відмови, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, в якій просив суд:
- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей";
- скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлене пунктом 5 протоколу № 102 від 12.10.2018;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013, у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, та надіслати вказане рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України;
- зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення протягом 45 днів з дня набрання ним чинності.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2018, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019, адміністративний позов задоволено частково: визнано противоправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей"; скасовано рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлене пунктом 5 протоколу № 102 від 22.10.2018; зобов'язано Міністерство оборони України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України №975 від 25.12.2013, у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
3.1. ОСОБА_1 в період з 30.09.1983 по 05.12.1985 проходив строкову військову службу в Збройних силах СРСР у військовій частині 51863, що входила до складу прикордонних військ КДБ СРСР, та був звільнений з цієї частини в запас.
3.2. Під час проходження строкової військової служби в Демократичній Республіці Афганістан позивач брав участь в бойових діях в складі діючої армії в період виконання інтернаціонального обов'язку в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком НОМЕР_2 та витягом із протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії №435 від 04.02.2016 року.
3.3. З 27.05.2016 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з пораненням, травмою, контузією і захворюваннями, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААА №444250 від 01.06.2016.
3.4. Згідно пункту 5 витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22.10.2018 №102, відповідач відмовив у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку із тим, що відсутні документи, які свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2013 №975.
4. Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум при розгляді питання про призначення і виплату одноразової грошової допомоги позивачу не досліджувала питання щодо виплати грошової допомоги з приводу саме захворювання позивача, що пов'язано з виконання останнім обов'язків військової служби в країнах, де велися бойові дії. Наведене не відображене в рішенні Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлене пунктом 5 протоколу №102 від 12.10.2018.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідач - Міністерство оборони України, подало касаційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та допущені порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник наполягає на тому, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.04.2019 по справі №822/220/18.
6. Відзиву на касаційну скаргу позивачем не подано.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
8. Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-XII.
9. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
10. Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
11. Водночас, у відповідності до статті 16-4 Закону № 2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
12. Як вже було зазначено, з 27.05.2016 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з пораненням, травмою, контузією і захворюваннями, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААА №444250 від 01.06.2016.
13. Відповідно до частини 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
14. На виконання цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 №975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
15. Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
16. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
17. Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави дійти висновку, що законодавцем делеговано Кабінету Міністрів України повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16-2 Закону № 2011-XII.
18. Подання зазначених у пункті 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
19. При цьому, Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
20. Водночас, подання до Міноборони відповідного рішення військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
21. Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 822/220/18, документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. Неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міноборони обов'язку щодо їх витребовування.
22. У зазначеній справі, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що надані позивачем документи, на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: акт судово-медичного дослідження та протокол засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону, не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
23. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги (рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлене пунктом 5 протоколу № 102 від 12.10.2018) було те, що заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку №975.
24. У вказаному рішенні зазначається, що висновок Центральної військово - лікарської комісії Міністерства оборони України від 04.02.2016 №435, який подано разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення. Висновок про причинний зв'язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів, передбачених пунктами 21.7 та 21.8 Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, які не подано на розгляд комісії.
25. З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 не додав документ, який свідчить про причини та обставини поранення, а рішення Центральної військово-лікарської комісії Міноборони, викладене у формі протоколу від 04.02.2016 №435, не є належними документами, що містить відомості про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
26. При цьому, суди попередніх інстанцій вірно звернули увагу на те, що Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум при розгляді питання про призначення і виплату одноразової грошової допомоги позивачу не досліджувала питання щодо виплати грошової допомоги з приводу захворювання позивача, що пов'язано з виконання останнім обов'язків військової служби в країнах, де велися бойові дії.
27. Вказані обставини не відображені в рішенні Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлене пунктом 5 протоколу № 102 від 12.10.2018.
28. За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із судами першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для визнання противоправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей"; скасування рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлене пунктом 5 протоколу № 102 від 22.10.2018 р. та зобов'язання Міністерство оборони України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України №975 від 25.12.2013, у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
29. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
30. Керуючись ст. 341, 345, 350, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач В.М. Шарапа
Судді А.А. Єзеров
С.М. Чиркін