24 грудня 2019 р. Справа № 520/8561/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Старосуда М.І. , Калитки О. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., м. Харків, по справі № 520/8561/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зниження ОСОБА_1 з 01.10.2017 року індивідуальний коефіцієнт страхового стажу до розміру 1%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області починаючи з 01 жовтня 2017 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду України від 30.09.2019 року в задоволенні вказаного адміністративний позову відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду України від 30.09.2019 року по справі №520/8561/19 та прийняти постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що при проведенні перерахунку його пенсії із 01.10.2017 року на виконання прийнятого від 03.10.2017 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" допущено звуження змісту та обсягу існуючих прав щодо збільшення розміру пенсії через застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, замість 1,35%, що суперечить положенням ст. 22 Конституції України. Також посилається на рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004, рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Кечко проти України», «Ромашов проти України».
Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебував на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та отримує пенсію за віком, що була призначена йому з 08.02.2014 року згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 628 від 22.08.2018 року "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Відповідно до запису № 14801120002072778 від 19.07.2019 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань така юридична особа як Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова припинена.
Таким чином, у спірних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області є правонаступником Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова.
За результатами розгляду заяви позивача від 27.12.2017 року листом Шевченківського ОУПФУ м. Харкова № 647/Л-11 від 10.01.2018 року повідомлено ОСОБА_1 , що з 08.02.2014 року до 01.10.2017 року він отримував пенсію за віком призначену згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при загальному стажі роботи 42 роки 1 місяць 6 днів та з урахуванням середньомісячного заробітку для обчислення пенсії 3925,25 грн. (2700,98*1,45327 - де 2700,98 - середня заробітна плата по народному господарству з якої сплачені страхові внески за 2013 рік, 1,45327 - коефіцієнт заробітної плати). Вказано, що розрахунок пенсії до 01.10.2017 року: коефіцієнт стажу - 0,42083 - 505 міс., коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,56813, розмір пенсії за віком - 2230,05, доплата за понаднормативний стаж - 7 років 91,84 (1312,00:100*7), підвищення служби в армії та виконання інтернаціонального обов'язку - 328,00 (1312,00:100*25), щомісячна цільова грошова допомога - 40,00, всього - 2689,89 грн. Також, зазначено, що загальний стаж роботи позивача 42 роки 1 місяць 6 днів та з урахуванням середньомісячного заробітку для обчислення пенсії 3925,25 грн. (2700,98*1,45327 - де 2700,98 - середня заробітна плата по народному господарству з якої сплачені страхові внески за 2013 рік, 1,45327 - коефіцієнт заробітної плати). Зазначено, що 01.10.2017 відповідно до Закону України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" пенсію позивача було перераховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, що становить 3764,40 грн. та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Зазначено, що Законом передбачено з 01.10.2017 при призначенні та перерахунку пенсій, надбавок, підвищень, інших пенсійних виплат, встановлених законодавством, використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79,00 грн. - 1452,00 грн. Крім того, вказано, що після перерахунку середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 5470,69 грн. (3764,40* 1,45327). Зазначено розрахунок пенсії з 01.10.2017 року: коефіцієнт стажу 0,42083 - 505 міс., розмір пенсії за віком 2302,23, доплата за понаднормативний стаж - 7 років 101,64 (1452,00:100*7), підвищення служ. арміі вик. інтернац. обов. 363,00 (1452,00:100*25), щомісячна цільова грошова допомога 40,00, всього 2806,87.
В листі № 647/Л-11 від 10.01.2018 року пенсійного органу також зазначено, що доплату по перерахунку за період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року в сумі 116,98 грн. позивач отримав в листопаді 2017 року разом з основною пенсією.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою від 17.07.2019 року щодо перерахунку пенсії за віком, призначеної з 08.02.2014 згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з 01.10.2017 року.
Відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №20 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 23.07.2019 року №43, в якому зазначено, що з 01.10.2017 Законом України №2148-VIII від 03.10.2017 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" були внесені зміни до Закону України №1058-ІV від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначено, що пунктом 4(3) Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, що становить 3764,40 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Вказано, що ОСОБА_1 з 01.10.2017 було перераховано пенсію згідно з пунктом 4(3) Розділу XV Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV від 09.07.2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, що становить 3764,40 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Також, вказано, що оскільки з 01.10.2017 законодавством не передбачено застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, тому відсутні підстави в проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі заяви від 17.07.2019.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача щодо проведення перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 із урахуванням ч. 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.06.2003 Р. №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03.10.2017 р. № 2148-VІІІ (далі - Закон № 2148-VІІІ).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Порядок визначення коефіцієнта страхового стажу передбачений статтею 25 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якої при визначенні коефіцієнта страхового стажу застосовується величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону № 1058 в редакції Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 №107-V1, яка діяла з 01.10.2008, було передбачено, що за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %.
01.10.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року №2148-VІІІ, яким до ч. 1 ст. 25 Закону України №1058-ІV внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Крім того, п. 4 "Прикінцевих положень" Закону України №1058-ІV доповнено пунктами 4-3 та 4-4.
Так, відповідно до ч. 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Відповідно до частини 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-ІV з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Отже, Законом № 2148-VІІІ з 01.10.2017 року визначено новий порядок та умови перерахунку саме раніше призначених пенсій, зокрема із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Матеріалами справи підтверджено, що пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України №1058-ІV до набрання чинності Законом України №2148-VІІ.
Відтак, пенсія підлягає перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням ч. 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-ІV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до наведених норм розмір перерахованої позивачу пенсії з 01.10.2017 визначено на підставі коефіцієнту страхового стажу позивача з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, а не з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, оскільки внесено відповідні зміни до законодавства.
Необхідно зазначити, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій.
Відповідно абз. 2 пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що проведений перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 згідно Закону України № 2148-VIII здійснено із використанням показника середньої заробітної плати в розмірі 3764,40 грн.
Зменшення величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% не призвели до зменшення розміру пенсії позивача та не погіршили умов отримання пенсії позивачем.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що при проведенні перерахунку його пенсії із 01.10.2017 року на виконання прийнятого від 03.10.2017 року Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" допущено звуження змісту та обсягу існуючих прав щодо збільшення розміру пенсії через застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, замість 1,35%, що суперечить положенням ст. 22 Конституції України, виходячи з наступного.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26.12.2011 року N 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Також, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.
Таким чином, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.
При цьому, положення Закону №2148-VІІІ не були визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26.12.2011 р. №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави.
Прийняття Закону № 2148-VIII не мало наслідком звуження змісту та обсягу права позивача на пенсійне забезпечення, оскільки не призвело до зменшення розміру його пенсії. З наявного в матеріалах справи витягу з електронної програми пенсійного органу вбачається, що під час застосування величини оцінки одного року страхового стажу, що дорівнює 1,35 % пенсія позивача складала 2713,93 грн., а після перерахунку 01.10.2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% пенсія позивача збільшилась до 2831,72 грн. (а.с.31)
На підставі наведених правових положень та вищезазначених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Крім того, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 вже звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просив визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо зниження під час здійснення перерахунку пенсії за віком з 01.10.2017 року величини оцінки одного року страхового стажу з розміру 1,35% до розміру 1,0% та зобов'язати Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова починаючи з 01.10.2017 року здійснити перерахунок його пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 року по справі № 520/10706/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 року по справі №520/10706/18 залишено без змін.
Таким чином, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 року по справі № 520/10706/18 набрало законної сили 22.04.2019 року.
Крім того, ухвалою Верховного Суду від 10.06.2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі №520/10706/18.
При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача в апеляційній скарзі на рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Кечко проти України», «Ромашов проти України», оскільки відповідач відмовляючи в здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % не посилався на відсутність бюджетних асигнувань, та здійснював перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% у відповідності до чинних норм законодавства. Також колегія суддів вважає безпідставними посилання на рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 , оскільки у вказаному рішенні надавалась оцінка відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача у справі.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року по справі №520/8561/19 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 по справі №520/8561/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) М.І. Старосуд О.М. Калитка