24 грудня 2019 р.Справа № 440/4006/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 року, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, м. Полтава по справі № 440/4006/19
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України , Пенсійного фонду України , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,
21 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кабінету Міністрів України (далі по тексту - Кабмін, перший відповідач), Пенсійного фонду України (далі по тексту - ПФУ, другий відповідач), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі по тексту - ГУПФУ в Полтавській області, третій відповідач), в якому просив суд :
- визнати незаконними сумісні (солідарні) дії і одночасно сумісну бездіяльність Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України і його територіального органу у зв'язку з їх пасивною поведінкою, відносно реалізації своїх повноважень щодо контролю відповідних органів виконавчої влади для забезпечення соціальних гарантій особам, звільненим з військової служби, з забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування пенсій та виплат пенсій, з дати виникнення права на їх перерахунок 01.01.2018, через порушення законних інтересів ОСОБА_1 стосовно виплати пенсії, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії розміром - 7932,89 грн, відповідно до чинної норми прямої дії частини третьої статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі чинного документу перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 в частині “підсумок пенсії” (з надбавками): 12462,45 грн та з урахуванням вимог частини другої статті 19, частини п'ятої статті 17 Конституції України, правових висновків Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо права власності, які захищають право військових пенсіонерів від незаконних дій та одночасно бездіяльності органів влади, що призвели до завдання з 01.01.2018 по 05.03.2019 під час дії пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та відповідних рішень прийнятих Пенсійним фондом України і його територіальним органом в Полтавської області, матеріальної шкоди, що підтверджується висновками рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили з 05.03.2019;
- стягнути на користь ОСОБА_1 грошові кошти, за незаконні дії та бездіяльність з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області як пенсійного органу, який безпосередньо відповідає за щомісячні виплати пенсії, загальним розміром 51558,32 грн для забезпечення відшкодування шкоди, яка виникла через неповну виплату пенсії з 01.01.2018 по 01.03.2019 на підставі доказів - розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо щомісячних виплат по підвищенню пенсії з 01.01.2018 по 31.12.2018 розміром 3966,45 грн та з 01.01.2019 по 31.12.2019 розміром 5949,67 грн, наданого в чинному документі “перерахунок пенсії” з 01.01.2018 та з урахуванням щомісячних виплат, що мали місце в 2018, 2019 роках та засвідчених у довідці пенсійного органу від 13.09.2019 №584/02.22-10, з урахуванням пояснень, наданих в позовній заяві, стосовно невиплаченого боргу, розміром 16103,64 грн, по доплаті пенсії ОСОБА_1 пенсійним органом з січня 2018 року по березень 2019 року відповідно до чинного рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 у справі 440/3604/18.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 по справі № 440/4006/19 провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №240/6263/18 (Пз/9901/1/19). Роз'яснено учасникам справи, що провадження у справі буде поновлено після набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у відповідній справі.
Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення ним норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 року по справі №440/4006/19 скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що спірні відносини по даній справі не є подібними до правовідносин в зразковій справі Верховного суду № 240/6263/18, до вирішення якої було зупинено провадження. Пояснив, що предметом спору у зразковій справі № 240/6263/18 є неврахування органом Пенсійного фонду при перерахунку пенсії позивача суми середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які не були включені у довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Водночас, у даній справі предметом спору є бездіяльність відповідачів щодо нездійснення своєчасного і повного фінансування та виплати позивачу вже перерахованої пенсії, що призвело до щомісячної недоплати пенсії в період з 01.01.2018 по 05.03.2019 на загальну суму 51558,32 грн. Враховуючи викладене, вважає, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зупинення провадження по даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 240/6263/18, оскільки справа № 440/4006/19 не відповідає ознакам типової, визначеним п.21 ч.1 ст.4 КАС України.
Представник відповідача в надісланому до суду письмовому відзиві просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про зупинення провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що висновки, зроблені Верховним Судом у межах справи № 240/6263/18 щодо правомірності невключення до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення, будуть мати значення для розгляду справи № 440/4006/19. У зв'язку з чим, за висновком суду першої інстанції, наявні підстав для зупинення провадження у даній справі, передбачені п.3 ч.1 ст.236 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Положеннями статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України розмежовано підстави, за яких суд має право зупинити провадження, а також, з настанням яких, суд зобов'язаний вчинити дану процесуальну дію.
Перелік даних підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Пунктом 3 частини 1 статті 236 КАС України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У частині другій вказаної вище статті процесуального закону визначено перелік підстав, за яких суд має право зупинити провадження у справі.
Так, відповідно до пункту 9 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.
За визначенням п.п.21, 22 ч.1 ст.4 КАС України типові адміністративні справи - це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Зразкова адміністративна справа - це типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
13.03.2019 Верховним Судом ухвалено рішення у зразковій справі № 240/6263/18, предметом спору в якій є бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення.
Як зазначено у цьому рішенні, висновки Верховного Суду у цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, звільнених з військової служби, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з адміністративними позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебувають позивачі, з позовними вимогами щодо визнання протиправною бездіяльності щодо перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення.
При цьому, Верховний Суд у вказаній зразковій справі зазначив, що предметом спору у цій справі є бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення.
Натомість у справі, яка розглядається, позивач не оспорює переліку видів грошового забезпечення, врахованих при перерахунку пенсії, зокрема, неврахування додаткових видів грошового забезпечення, однак, не згоден з порядком виплати перерахованої пенсії, а саме з тим, що в період з 01.01.2018 ОСОБА_1 фактично виплачувалось не 100%, а 50% підвищення до пенсії, а в період з 01.01.2019 по 05.03.2019 - 75% підвищення.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій матеріалів пенсійної справи (а.с.11, 31-35), ОСОБА_1 перераховано пенсію згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, підвищення до пенсії складає 7932,89 грн., однак, з них фактично виплачувалось : в період з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 3966,45 грн. (50% підвищення), з 01.01.2019 виплачується 5949,67 грн. (75% підвищення).
Такий порядок виплати перерахованої пенсії, на думку позивача, свідчить про те, що Кабінетом Міністрів України та Пенсійним фондом України не вчинено належних дій щодо своєчасного фінансування в повному обсязі видатків на виплату перерахованої пенсії особам, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Водночас, позивач наголошує на тому, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, визнано протиправним та нечинним, зокрема, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, який встановлював відстрочений порядок виплати пенсії особам, які отримують пенсію відповідно до вказаного Закону, а відтак, на думку позивача, відпали підстави для невиплати перерахованої пенсії в повному обсязі (100% перерахованої суми).
Доводів з приводу розширення переліку видів грошового забезпечення, з яких перераховується пенсія, позивач не наводить.
Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що правовідносини у справах № 240/6263/18 та у даній справі № 440/4406/19, хоча і пов'язані зі скасуванням в судовому порядку постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, однак, фактично виникли з різних підстав.
Спірні відносини у цій справі, що виникли з приводу порядку виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 , не є тотожними або подібними правовідносинам, у яких Верховним Судом ухвалено рішення у зразковій справі № 240/6263/18.
Отже, ухвалення Верховним Судом рішення у справі № 240/6263/18, яке не набрало законної сили, жодним чином не впливає на розгляд даної справи № 440/4406/19.
З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає об'єктивної неможливості розгляду даної справи до розгляду справи № 240/6263/18, а відтак відсутні підстави для зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 240/6263/18 за п.3 ч.1 ст.236 КАС України.
Слід відмітити, що питання правомірності обмеження виплати суми підвищення до пенсії особам, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду в рамках справи № 160/3586/19 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за позовом пенсіонера до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, треті особи - Кабінет Міністрів України, Пенсійний фонд України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Однак, суд першої інстанції на це уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про підстави зупинення провадження у даній справі.
Відповідно до п.п.1, 4 ст.320 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 по справі № 440/4006/19 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 року по справі № 440/4006/19 скасувати.
Справу № 440/4006/19 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова
Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій В.Б. Русанова