Постанова від 24.12.2019 по справі 0540/9218/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року справа №0540/9218/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 р. у справі № 0540/9218/18-а (головуючий І інстанції Циганенко А.І.) за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про встановлення порядку і способу виконання судового рішення, шляхом визначення, що рішення суду від 26 жовтня 2018 року повинно бути виконане з урахуванням довідки до акта огляду МСЕК від 07 листопада 2014 року (серія 10 ААБ №437406), яка видана Міжрайонною психіатричною медико-соціальною експертною комісією м. Жданівка.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення порядку і способу виконання судового рішення.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким змінити спосіб виконання рішення суду .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем в обґрунтування наявності обставин, які унеможливлюють виконання цього рішення суду, або роблять його неможливим, було зазначено, про відсутність в матеріалах пенсійної справи, яка знаходиться у відповідача, виписки з акта огляду МСЕК від 07.11.2014 (серія 10 ААБ № 437406) про продовження групи інвалідності, а також позиція відповідача про те, що ця довідка не дає позивачу підстав для поновлення пенсії по інвалідності, з огляду на відсутність відповідного застереження про це у судовому рішенні. У позові ним було зазначено, що ним надавалась відповідачу довідка МСЕК від 07.11.2014 серія 10 ААБ № 437406, проте, відповідачем було відмовлено в її прийнятті. Апелянт зазначає, що вказана обставина щодо фактичної відмови прийняти довідку МСЕК та відмова відповідача у поновлені виплати пенсії були підставами для звернення до суду з позовною заявою. Тобто, обставини, які унеможливлюють виконання судового рішення, існували до звернення з позовом.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року задоволено у повному обсязі адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме суд: визнав протиправними дії Покровського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не поновлення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з жовтня 2014 року; зобов'язав Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01 жовтня 2014 року та виплатити виниклу заборгованість з пенсії по інвалідності з 01 жовтня 2014 року; в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно.

10 січня 2019 року виданий виконавчий лист.

24 січня 2019 року постановою державного виконавця Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрито виконавче провадження № 58179232.

Листом Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23 вересня 2019 року №23444/02/25 позивачу запропоновано для продовження виплати пенсії та виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року надати до управління виписку з акту огляду МСЕК про продовження групи інвалідності, так як строк дії інвалідності, згідно попередньої довідки МСЕК по 30 вересня 2014 року (а.с.65).

Відмовляючи в задоволені заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив, з того, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 25.04.2012 року № 11 -рп/2012 визначив, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов'язані з обов'язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово, (абзац 1, 3 п. З мотивувальної частини рішення).

Отже, зі змісту зазначених правових приписів випливає те, що встановлення способу або порядку виконання рішення суду здійснюється за умови наявності обставини, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

При цьому, зміна на підставі статті 378 КАС способу чи порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Суд зазначає, що у даній справі позивач звертаючись з позовом просив суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у поновлені виплати пенсії по інвалідності з 01.10.2014; зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії по інвалідності починаючи з 01.10.2014 і виплатити виниклу заборгованість з пенсії по інвалідності за період часу, починаючи з 01.10.2014.

У відзиву на адміністративний позов відповідач зазначив, що позивач отримує пенсію по інвалідності з квітня 2018 року за матеріалами пенсійної справи, виплата пенсії, була тимчасово припинена за результатами верифікації.

Рішенням суд встановлено протиправність дії Покровського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не поновлення виплати пенсії по інвалідності позивачу з жовтня 2014 року та зобов'язано Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії по інвалідності позивача з 01 жовтня 2014 року та виплатити виниклу заборгованість з пенсії по інвалідності з 01 жовтня 2014 року.

Згідно з частиною 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 4).

Аналіз резолютивної частини рішення суду та наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судовим рішенням, є позовними вимогами, обраними позивачем як вид захисту його порушеного прав, які суд задовольнив.

Тобто, суд задовольнив позовні вимоги позивача у повному обсязі, обравши спосіб захисту на якому наполягав позивач. При розгляді справи судом не було встановлено обставин, які б свідчили про необхідність виходу за межі позовних вимог.

При цьому, позивачем не надано суду жодного належного доказу, який би свідчив про наявність обставин, які ускладнюють виконання судового рішення.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач обґрунтовував необхідність встановлення способу встановлення способу і порядку виконання рішення суду посиланням на те, що пенсійний орган не виконує рішення суду з огляду на не прийняття довідки до акта огляду МСЕК від 07 листопада 2014 року (серія 10 ААБ №437406), яка видана Міжрайонною психіатричною медико-соціальною експертною комісією м. Жданівка.

Суд зазначає, що вказані обставини не мають наслідком саме істотного ускладнення виконання судового рішення або неможливість його виконання.

Заявник фактично просить суд змінити зміст резолютивної частини рішення, а саме, що рішення суду повинно бути виконане з урахуванням довідки до акта огляду МСЕК від 07 листопада 2014 року (серія 10 ААБ №437406), яка видана Міжрайонною психіатричною медико-соціальною експертною комісією м. Жданівка, що не відповідає змісту резолютивної частини, оскільки права позивача були захищені шляхом зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату пенсії по інвалідності позивача з 01 жовтня 2014 року та виплатити виниклу заборгованість з пенсії по інвалідності з 01 жовтня 2014 року.

При цьому, правомірність рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду підлягає оцінці саме в порядку ст. 383 КАС України.

Таким чином, встановлені судом обставини справи не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до норм КАС України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, оскільки відповідач за рішенням суду яке є обов'язковим зобов'язаний поновити нарахування та виплату пенсії по інвалідності позивача з 01 жовтня 2014 року та виплатити виниклу заборгованість з пенсії по інвалідності з 01 жовтня 2014 року.

Ураховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що зміна способу і порядку виконання судового рішення на підставі статті 378 КАС України не передбачає зміни обраного судом відповідно до КАС України способу відновлення порушеного права.

З врахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини у справі, рішення ухвалене із додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки суду не спростовуються, що є підставою для залишення без змін ухвали суду першої інстанції та відмови в задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. 308,311,312,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 р. у справі № 0540/9218/18-а залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 р. у справі № 0540/9218/18-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 24 грудня 2019 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді А.В. Гайдар

І.Д. Компанієць

Попередній документ
86589224
Наступний документ
86589226
Інформація про рішення:
№ рішення: 86589225
№ справи: 0540/9218/18-а
Дата рішення: 24.12.2019
Дата публікації: 26.12.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Перший апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; внутрішньо переміщених осіб