Справа № 524/8736/19
Провадження № 2-з/524/110/19
24.12.2019 року Автозаводський районний суд м.Кременчука у складі
головуючого судді Предоляк О.С.
при секретарі судового засідання Бондаренко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича іноваційна фірма «ВІЛП», ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Науково-виробнича іноваційна фірма «ВІЛП», ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Одночасно з пред'явленим позовом позивачем подано заявупро забезпечення позову шляхом накладення арешту на дитяче кафе загальною площею 335,8 кв.м., розташоване в будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .
Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Ухвалою від 24.12.2019 року відкрито провадження у справі.
Враховуючи, що по справі відкрито провадження, справа підсудна Автозаводському районному суду м.Кременчука, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали заяви, справи №524/8736/19, встановив наступне.
Як передбачено ч.1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких від звернувся.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У відповідності до змісту п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2016 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Підставами для забезпечення позову є те, що невжиття судом заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тобто дії суду із забезпечення позову - обрання та застосування відповідних заходів забезпечення позову, спрямовуються на забезпечення можливості в подальшому реально виконати рішення суду та захистити права особи, яка звернулась до суду за захистом.
В рішенні «Вінтман проти України», заява № 28403/05, п.110, від 23 жовтня 2014 року, остаточне 23/01/2015 Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб відповідати вимогам статті 13 Конвенції, засоби юридичного захисту повинні бути ефективними як на практиці, так і в теорії, зокрема органи державної влади держави - відповідача своїми діями або бездіяльністю не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати їхньому використанню (див. рішення від 18 грудня 1996 року у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkеy), п.95, Reports of Judgments and Decisions 1996-VI). Іншими словами, для того, щоб бути ефективним, засіб юридичного захисту має бути незалежним від будь-якої дискреційної дії державних органів влади і бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п.59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи забезпечити належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158, ECHR 2000-XI).
Таким чином, Держава Україна несе обов”язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Суд пересвідчився в наявності спору між сторонами.
Суд приймає до уваги, що предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на приміщення дитячого кафе по АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 . Вчинення відповідачем дій щодо розпорядження, зокрема, відчуження нерухомості, право власності на яку виникло на підставі оспорюваного позивачем договору, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вид заходів забезпечення позову, який просить застосувати заявник, а саме - накладення арешту на майно до вирішення спору по суті, не призведе до суттєвого обмеження прав відповідача на володіння та користування його майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача та є співмірний із заявленими позовними вимогами
За таких обставин, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у подальшому може істотно ускладнити виконання можливого рішення суду.
Підстав для застосування зустрічного забезпечення відповідно до ст. 154 ЦПК України не встановлено.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на дитяче кафе загальною площею 335,8 кв.м., розташоване в будинку АДРЕСА_1 .
Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Боржник: ОСОБА_2 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.С.Предоляк