Справа № 296/9430/19
2/296/2665/19
"20" грудня 2019 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Рожкової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Могилевець В.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому з урахуванням уточнень, просить:
- розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 28 квітня 2001 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Житомирського обласного управління юстиції, актовий запис № 445;
- стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердому грошовому розмірі 1828,50 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.09.2019 до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування вимог позивач пояснила, що з 28.04.2001 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протягом останніх років стосунки погіршились, проживають окремо, шлюбних стосунків не підтримують. Подальше збереження сім'ї є неможливим, суперечить інтересам подружжя та інтересам дітей. Відповідач участі у вихованні дітей не приймає, матеріальної допомоги у добровільному порядку на їх утримання не надає, тому звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 30.09.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків (а.с.19,20).
На виконання вимог ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 30.09.2019 позивачем подано уточнену позовну заяву з додатками (а.с.24-30).
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 27.11.2019 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.33,34).
Від позивача надійшла заяви про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. Просила позов задовольнити, не стягувати з відповідача на її користь судовий збір (а.с.38).
Від відповідача відзив на позов до суду не надходив, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження від 27.11.2019, разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за місцем реєстрації відповідача, які відповідач отримав, що підтверджується його підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.35).
У судове засідання, призначене на 20.12.2019 відповідач не з'явився. Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що відповідач належним чином повідомлений про порядок розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено, ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 28.04.2001 міським відділом реєстрації актів громадянського стану Житомирського обласного управління юстиції , актовий запис №445 (а.с.30).
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7,8).
Згідно довідки № 1424, виданої 04.11.2019 виконавчим комітетом Станишівської сільської ради Житомирської області Житомирського район, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані та проживать за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матірю - ОСОБА_1 (а.с.29).
Згідно ст.51 Конституції України та ст.24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
За приписами ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до ч. 3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно дост.110 цього Кодексу.
З урахуванням обставин справи, позиції позивача щодо подальшого збереження шлюбу, позиції відповідача, який в судове засідання не з'явився, свою думку з приводу позовних вимог не висловив, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе та суперечитиме інтересам позивача, що відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України є підставою для розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.ч.2, 3ст.181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно дост.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При цьому, згідно з ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
З урахуванням того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, обов'язку обох батьків по утриманню дитини, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 1828,50 грн. на кожну дитину, щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.79, ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі п.1 ч.1ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
В частині стягнення з відповідача судових витрат слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 768, 40 грн. у частині позовних вимог про стягнення аліментів, від сплати якого позивач була звільнена відповідно положень п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Водночас, оскільки позивач просила не стягувати з відповідача сплачений судовий збір, суд не вбачає підстав для його стягнення.
Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-281 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити.
Розірвати шлюб між громадянами України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 28 квітня 2001 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Житомирського обласного управління юстиції , актовий запис №445.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі по 1828 (одна тисяча вісімсот двадцять вісім) грн. 50 коп. на кожну дитину, із індексацією відповідно до вимог законодавства, щомісячно, починаючи з 24.09.2019 і до повноліття дочки ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , потім продовжено стягнення в розмірі 1828 (одна тисяча вісімсот двадцять вісім) грн. 50 коп., із індексацією відповідно до вимог законодавства, до повноліття сина ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 768,40 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач:
ОСОБА_1 ,
зареєстрована та проживає за адресою:
АДРЕСА_1
РНОКПП НОМЕР_2
Відповідач:
ОСОБА_2 ,
проживає та зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_2
РНОКПП НОМЕР_3
Головуючий суддя О. С. Рожкова