Справа № 296/9524/19
2/296/2677/19
"16" грудня 2019 р. м. Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Адамовича О.Й.,
за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,
перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив розірвати шлюб між ним та відповідачем, зареєстрований 25.08.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №1755.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 08.10.2019 року відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.14).
За приписами ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено доказів про сплату судового збору. В той же час, позивачем подано клопотання, в якому останній просить суд відповідно до ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» в зв'язку з тяжким матеріальним становищем відстрочити або розстрочити сплату судового збору за подання цього позову на час до розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду: позовної заяви про розірвання шлюбу, яка подана: фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривні.
Таким чином, при звернені позивача до суду з даним позовом, останньому необхідно було сплатити судовий збір в сумі 768,40 грн., за вимогу немайнового характеру.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, чи зменшення їх розміру являється майновий стан позивача, який позбавляє його можливості здійснити оплату судового збору у визначеному Законом розмірі при зверненні з позовом до суду, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, або позивач належить до категорії осіб вказаних в п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Крім того, за змістом вказаної норми, відстрочення, звільнення від сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.
При цьому, п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України (в ред. 2005 року) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (в ред. 2005 року) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Крім цього, ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 3 ст. 81 ЦПК України).
Разом з тим, у ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визнано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.
З наведено вбачається, що особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі або надати докази, що вона відноситься до певної категорії осіб, визначених ч.1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути також надані, наприклад, довідка про доходи за попередній календарний рік, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї.
Однак, позивачем на підтвердження свого скрутного матеріального становища надано лише копію доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги, копію талона про прийняття звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги та копію пенсійного посвідчення, а тому суд не може однозначно визначити майновий стан особи для звільнення її від сплати судового збору та вирішити питання про звільнення від сплати судового збору.
Крім того, враховуючи наведені норми ст. 8 Закону України «Про судових збір», позивач не надав доказів, що він відноситься до тієї категорії осіб, за клопотанням яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
Для усунення виявлених недоліків позовної заяви позивачу слід надати докази в підтвердження існування підстав для відстрочення або розстрочення від сплати судового збору, які вказані в ст. 8 Закону України «Про судових збір» або сплатити судовий збір відповідно до вищенаведених ставок судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір»
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 177, 185, 187, 260 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання ухвали суду позивач має право подати відповідні докази через канцелярію суду або направити їх засобами поштового зв'язку протягом визначеного строку.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О. Й. Адамович