Справа № 139/1131/19
24 грудня 2019 року смт Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Муровані Курилівці кримінальне провадження №120190202300000197 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плоске Мурованокуриловецького району Вінницької області, адреса проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого робітником ТО «Зерно комплекс СИВАШ», освіта середня, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, раніше не судимого, у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
29.11.2019 до Мурованокуриловецького районного суду Віннцької області надійшов обвинувальний акт разом з угодою про примирення у вказаному кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він о 21:30 год. 09 листопада 2019 року, маючи прямий умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна та корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, шляхом вільного доступу пройшов на територію домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_4 . Реалізовуючи зазначений намір, шляхом відчинення вхідних дверей, проник всередину приміщення, упевнившись, що власник будинку спав у кімнаті, здійснив крадіжку мобільного телефону марки S-TELL ІМЕІ: НОМЕР_1 , що знаходився на дивані у кімнаті вказаного будинку.
Продовжуючи злочинний умисел, ОСОБА_5 у веранді вказаного будинку побачив бензопилу FORTE FGS-5200 MG, яку переніс та заховав у підсобному приміщенні, що знаходилося позаду будинку.
Згідно висновку експерта № 612 від 14.11.2019 ринкова вартість мобільного телефону марки S-TELL ІМЕІ: НОМЕР_1 на дату вчинення кримінального правопорушення становила 750 грн, ринкова вартість бензопили FORTE FGS-5200 MG на дату вчинення кримінального правопорушення становила 875 грн.
Своїми незаконними діями ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_4 матеріальних збитків на суму 1625 грн.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
25.11.2019 потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 в порядку передбаченому ст.ст. 468, 469, 471-474 КПК України, укладено угоду про примирення.
В підготовчому судовому засіданні сторони та прокурор просили затвердити укладену між обвинуваченим та потерпілим угоду про примирення.
Однак, дослідивши надані матеріали, суд приходить до висновку, що у затвердженні вказаної угоди слід відмовити з огляду на наступне.
Так, відповідно до положень ч. 7 ст. 474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.
Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди (п. 1 ч. 7 ст. 474 КПК України).
В даному випадку, згідно обвинувального акту ОСОБА_5 ставиться в вину те, що він здійснив таємне викрадення чужого майна, проникнувши з прямим умислом та корисливим мотивом на це, всередину будинку, що розташований в АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_4 .
Однак, незважаючи на наявність такої кваліфікуючої ознаки як проникнення у житло, органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, а не ч. 3 ст. 185 КК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладена в обвинувальному акті та угоді про примирення фактична складова обвинувачення не відповідає його юридичній формулі, що суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Крім того, в вину ОСОБА_5 ставиться також те, що він, продовжуючи злочинний умисел, у веранді вказаного будинку побачив бензопилу FORTE FGS-5200 MG, яку переніс та заховав у підсобному приміщенні, що знаходилося позаду будинку.
Суд вважає за необхідне звернути увагу, що крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним. Визначення того, чи мала особа можливість розпорядитися чи користуватися викраденим майном, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням характеру майна (зокрема, його властивостей, розміру, ваги), місця, з якого воно було вилучено та інших обставин, які дають змогу констатувати факт розпорядження, користування майном на власний розсуд (спосіб охорони майна, механізм вилучення майна, момент затримання винної особи тощо).
В даному випадку, перенісши бензопилу в межах одного і того ж домоволодіння, обвинувачений був позбавлений можливості яким-небудь чином розпоряджатися чи користуватися нею, так як вона продовжувала перебувати в підсобному приміщенні належному потерпілому. З викладених в обвинувальному акті та угоді про примирення обставин слідує, що лише у разі винесення викраденого майна за межі домоволодіння ОСОБА_4 , обвинувачений міг би розпорядитися чи користуватися ним, а лише тоді крадіжку можна було б вважати закінченою. В той же час, не можна говорити про незакінчений злочин, оскільки, останній був би таким, лише у разі, якщо б він не був закінчений з причин, які не залежали від волі обвинуваченого.
Тому, на думку суду, зазначена в обвинувальному акті та угоді про примирення конструкція про те, що обвинувачений переніс та заховав належну ОСОБА_4 бензопилу в межах домоволодіння останнього, без вказівки на розпорядження чи користування викраденим майном, не містить складу кримінального правопорушення передбаченого будь-якою частиною ст. 185 КК України.
Таким чином, в цій частині, відсутні фактичні підстави для визнання ОСОБА_5 винуватості.
Відповідно до п. 6 ч. 7 ст. 474 КПК України, суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
В силу п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про відмову у затвердженні угоди та повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 КПК України.
Враховуючи, що у підготовчому судовому засіданні достовірно з'ясовано, що угода про примирення укладена 25.11.2019 між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 120190202300000197 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, - не відповідає вимогам КПК України та кримінального закону, суд вважає можливим відмовити у затвердженні даної угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 317, 468-474 КПК України, суд, -
У затвердженні угоди про примирення, укладеної 25.11.2019 між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 120190202300000197 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, - відмовити.
Кримінальне провадження № 120190202300000197 від 25.11.2019 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - повернути прокурору для продовження досудового розслідування в загальному порядку.
Роз'яснити, що повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: