іменем України
"19" грудня 2019 р. 145/2008/19
2/145/835/2019
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого Мазурчака А. Г. ,
за участі секретаря Мигдальської Н.М.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Шершнівської сільської ради про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний дядько (рідний брат її матері) ОСОБА_3 , який до дня смерті перебував в будинку геріатричного профілю в смт. Тиврів Вінницької області.
Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) розміром 4,95 в умовних кадастрових гектарах у землях, які перебували в колективній власності КСП «Зоря», с. Шершні Тиврівського району Вінницької області.
Право спадкодавця на земельну частку (пай) посвідчувалося сертифікатом серії ВН № 0396943 від 29 липня 1997 року.
У зв'язку з тим, що за життя ОСОБА_3 належним йому майном не розпорядився, спадкоємців першої черги спадкування за законом після нього не було, а єдина спадкоємиця другої черги спадкування за законом - рідна сестра спадкодавця і її мати - ОСОБА_4 померла раніше за нього, вона є спадкоємицею за правом представлення після нього.
Крім неї інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 немає.
Вона бажає оформити спадщину та одержати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), однак позбавлена можливості вирішити це питання в нотаріальному порядку, оскільки відсутнє свідоцтво про народження спадкодавця та не зберігся актовий запис про його народження, внаслідок чого вона не може підтвердити факт родинних відносин зі спадкодавцем та крім того, протягом шести місяців з часу смерті спадкодавця вона не звернулася із заявою про прийняття спадщини.
Разом з тим вважає, що має право на спадщину, оскільки не відмовлялася від неї, а строк для прийняття спадщини пропустила з поважних причин.
Так, після смерті її дядька вона протягом шести місяців заволоділа правовстановлюючими документами на належне йому майно, зокрема сертифікатом на право на земельну частку (пай) та зберігала його в себе. В подальшому вона звернулася до Шершнівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області за роз'ясненнями щодо порядку оформлення спадщини, однак дані роз'яснення зрозуміла таким чином, що відповідно до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року (чинного на час смерті спадкодавця) вона спадщину прийняла належним чином та жодних додаткових дій для її прийняття від неї не потребується.
Проте під час звернення до Тиврівської державної нотаріальної контори нотаріусом їй було роз'яснено, що відповідно до положень ЦК УРСР 1963 року вона взагалі не належала до кола спадкоємців за законом, а відтак і правила прийняття спадщини за вказаним кодексом до неї застосовані бути не можуть, та крім того, і сам даний кодекс не підлягав застосуванню до даних правовідносин з огляду на положення п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року.
Оскільки вона інтерес до прийняття спадщини не втрачала та добросовісно помилилася шодо порядку її прийняття у неї були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини були поважними. Тому вона змушена звернутись до суду з даним позовом.
Просить встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Тиврів Вінницької області ОСОБА_3 був її рідним дядьком;
надати їй додатковий двохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Тиврів Вінницької області.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити з підстав, викладених в позові.
Представник відповідача Шершнівської сільської ради в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги визнає.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України суд за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини може визначити йому додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що стверджується його свідоцтвом про смерть (а.с. 7), який до дня смерті перебував в будинку геріатричного профілю в смт. Тиврів Вінницької області.
Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) розміром 4,95 в умовних кадастрових гектарах у землях, які перебували в колективній власності КСП «Зоря», с. Шершні Тиврівського району Вінницької області.
Право спадкодавця на земельну частку (пай) посвідчувалося сертифікатом серії ВН № 0396943 від 29 липня 1997 року (а.с. 14).
згідно до 2 абз. п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила книги шостої цього кодексу застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Так як спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 до вказаних правовідносин застосовуються положення чинного ЦК України, зокрема і щодо кола осіб, які мають право на спадщину за законом.
Єдина спадкоємиця другої черги спадкування за законом - рідна сестра спадкодавця і мати позивачки - ОСОБА_4 , яка померла раніше за ОСОБА_3 , тому позивачка є спадкоємицею за правом представлення після нього.
Крім неї інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 немає.
Позивачка бажає оформити спадщину та одержати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), однак позбавлена можливості вирішити це питання в нотаріальному порядку, оскільки відсутнє свідоцтво про народження спадкодавця та не зберігся актовий запис про його народження, внаслідок чого вона не може підтвердити факт родинних відносин зі спадкодавцем та крім того, протягом шести місяців з часу смерті спадкодавця вона не звернулася із заявою про прийняття спадщини.
Факт, що ОСОБА_3 був дядьком ОСОБА_2 стверджується витягами з погосподарських книг за 1944-1946 роки, 1947-1949 роки, згідно яких ОСОБА_5 - голова двору, ОСОБА_3 - син, ОСОБА_4 - дочка.
Відповідно до свідоцтва про народження позивачки, її матір'ю вказана ОСОБА_6 (а.с. 17).
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, мати позивачки ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 8).
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, мати позивачки ОСОБА_4 22 січня 1958 року уклала шлюб із батьком позивачки ОСОБА_9 , внаслідок чого змінила прізвище з " ОСОБА_10 " на " ОСОБА_11 " (а.с. 9).
Свідоцтво про народження спадкодавця ОСОБА_3 втрачене, актовий запис про його народження не зберігся.
Згідно з роз'ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наведеними в Інформаційному листі від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 « Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», для кровного споріднення характерним є ступені споріднення, тобто кількість народжень, що пов'язують між собою двох осіб, які перебувають у родинних зв'язках.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у пункті 7 Постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення » від 31.03.95 р,- № 5, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадшину.
Крім того іншою перешкодою для оформлення спадщини в нотаріальному порядку є та обставина, що так як на протязі шести місяців після смерті ОСОБА_3 позивачки не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Після смерті дядька позивачка протягом шести місяців заволоділа правовстановлюючими документами на належне йому майно, зокрема сертифікатом на право на земельну частку (пай) та зберігала його в себе. В подальшому вона звернулася до Шершнівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області за роз'ясненнями щодо порядку оформлення спадщини, однак дані роз'яснення зрозуміла таким чином, що відповідно до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року (чинного на час смерті спадкодавця) вона спадщину прийняла належним чином та жодних додаткових дій для її прийняття від неї не потребується.
Проте під час звернення до Тиврівської державної нотаріальної контори нотаріусом їй було роз'яснено, що відповідно до положень ЦК УРСР 1963 року вона взагалі не належала до кола спадкоємців за законом, а відтак і правила прийняття спадщини за вказаним кодексом до неї застосовані бути не можуть, та крім того, і сам даний кодекс не підлягав застосуванню до даних правовідносин з огляду на положення п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.24 Постанови “Про судову практику у справах про спадкування” від 30.05.2008 р. особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Враховуючи викладене, суд вважає причини пропущення позивачкою строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними та вважає за можливе надати позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1233, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про спадкування” від 30.05.2008 р. №7,
ухвалив :
Позов задоволити повністю.
Встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Тиврів Вінницької області ОСОБА_3 був рідним дядьком ОСОБА_2 .
Визначити ОСОБА_2 додатковий двохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Тиврів Вінницької області.
Початок строку перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини починається з дня набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 24 грудня 2019 року.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного судового рішення.
Суддя Мазурчак А. Г.