Справа № 138/3222/19
Провадження №:1-кс/138/884/19
24 грудня 2019 року м. Могилів-Подільський
Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12019020220000822 від 22.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
23.12.2019 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Могилів-Подільської місцевої ОСОБА_4 , про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12019020220000822 від 22.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що 22.12.2019 до Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення про те, що на відрізку дороги, що розташована в м. Могилеві-Подільському Вінницької області, неподалік АЗС «MAGNUM», по проспекту Героїв, 154 сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій зіткнулися два легкових автомобіля. Виїздом слідчо-оперативної групи встановлено, що водії автомобілів марки «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель Ямпільського району Вінницької області, та водій автомобіля марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Немія Могилів-Подільського району Вінницької області, порушили правила дорожнього руху України, що призвело до ДТП. Внаслідок ДТП пасажири автомобіля марки «Toyota Camry» отримали тілесні ушкодження та були госпіталізовані до КНП «Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування».
За даним фактом 22.12.2019 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020220000822 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Під час огляду місця події від 22.12.2019 автомобіль марки «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_3 , та автомобіль марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_4 , були вилучені та поміщені на території Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області у зв'язку із тим, що вказані транспортні засоби внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 22.12.2019, зазнали значних механічних пошкоджень.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 автомобіль марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_4 , зареєстрований на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 автомобіль марки «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_3 , зареєстрований на ім'я ОСОБА_7 , жителя АДРЕСА_2 , хоча користувачем даного автомобіля є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_3 .
Дані транспортні засоби визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні та підлягають арешту, так як містять на собі сліди дорожньо-транспортної пригоди, на підставі яких можливо встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, та можуть бути процесуальним джерелом доказів при проведенні експертиз, висновки яких слугуватимуть доказами у кримінальному провадженню.
Також після накладання арешту на зазначені автомобілі необхідно призначити експертизу технічного стану транспортних засобів та інші експертизи, встановити їх положення відносно елементів дороги в момент контакту, що дасть можливість встановити причини даної дорожньо-транспортної пригоди.
За таких підстав, з метою збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на вказані транспортні засоби з правом користування після проведення усіх необхідних експертиз без права відчуження.
Слідчий, прокурор, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у судове засідання не з'явились, подали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, просять клопотання задовольнити. Вказане не перешкоджає розгляду клопотання, а згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши зміст клопотання та доданих до нього документів, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно задовольнити з таких підстав.
Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий довів, що 22.12.2019 у м. Могилеві-Подільському Вінницької області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортногомарки «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 та транспортного засобу марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 .
З урахуванням наданих слідчим доказів слідчий суддя приходить до висновку, що вказані транспортні засоби можуть бути використані як докази обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого його відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження такого майна.
Також згідно з п. 5 ч. 2, ч. 4 ст. 173 ЦПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Враховуючи, що для встановлення обставин, що мають значення у даному кримінальному провадження, необхідним є проведення в подальшому ряду судових експертиз, кількість та види яких на даній стадії досудового розслідування визначити неможливо, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність накладення арешту з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування даним майном.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а обставини кримінального провадження станом на час прийняття процесуального рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
При цьому слідчий суддя зауважує, що у разі, якщо в подальшому у застосуванні арешту відпаде потреба, власник чи законний володілець майна, на яке було накладене арешт, має право звернутись із клопотанням про скасування такого арешту.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170-173, 309 ч. 1 п. 9, 372 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12019020220000822 від 22.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_3 , що зареєстрований на ім'я ОСОБА_7 , жителя АДРЕСА_2 , користувачем якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_3 , та знаходиться на території спеціального майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, що по вул. Сагайдачного, 4, м. Могилів-Подільський Вінницької області, з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування даним транспортним засобом.
Накласти арешт на автомобіль марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_4 , що зареєстрований на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , та знаходиться на території спеціального майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, що по вул. Сагайдачного, 4, м. Могилів-Подільський Вінницької області, з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування даним транспортним засобом.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити прокурору, слідчому, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим та/або прокурором.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1