ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.12.2019Справа № 910/13682/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовною заявою Акціонерного товариства "Подільський цемент"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 181 666, 19 грн.
за участю представників:
від позивача: Андрейко О.О. - представник за довіреністю № 1 від 25.06.19
від відповідача: Світличний Д.С. - представник за довіреністю від 26.10.2019
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Акціонерне товариство "Подільський цемент" (далі - АТ "Подільський цемент", позивач) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", відповідач) про стягнення штрафу у сумі 181 666, 19 грн.
У обґрунтування своїх вимог АТ "Подільський цемент" посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язання зі своєчасної доставки до пункту призначення прийнятого до перевезення вантажу, що є порушенням ст. 41 Статуту залізниць України.
У позові АТ "Подільський цемент" просить стягнути з відповідача штраф у сумі 181 666,19 грн., нарахований за несвоєчасну доставку вантажу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 р. за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом (повідомленням) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
У строк, встановлений судом, відповідач надав відзив на позов, у якому заявлені вимоги не визнав, вказав, що розрахунок штрафу є невірним, оскільки позивачем не врахований термін перебування вагонів №№ 93022747, 59343475 (накладні №№ 32863557, 32920068) на поточному ремонті через технічну несправність, а також акти загальної форми станції Знам'янка, що зазначені у графі 49 накладних №№ 45231172, 45054954, 45034329, 44219236, 42902015, 42901975, 40786170, 40786154, 40782005, 40781999, 40215980, 40215972 про збільшення терміну доставки з незалежних від залізниці причин. Також вказав, що позивач безпідставно врахував податок на додану вартість до провізної плати, на яку нараховувався штраф. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав та обгрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, також заявив клопотання про зменшення розміру штрафу на 99 % від заявленої позивачем суми з огляду на скрутне становище АТ "Українська залізниця".
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.
Судом встановлено, що 15.02.2018 між ПАТ "Українська залізниця", яке змінило своє найменування на АТ "Українська залізниця", (перевізник) та ПАТ "Подільський цемент", яке змінило своє найменування на АТ "Подільський цемент", (замовник) був укладений договір № 10155/ЦТЛ-2018 про надання послуг (надалі - договір), предметом якого відповідно до п. 1.1 є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п. 1.3 договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Відповідно до п. 2.1.1 договору замовник зобов'язався надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через АС "Месплан".
Відповідно до п. 2.3.2 договору виконавець зобов'язався приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається у додатках до цього договору.
У розділі 4 договору сторони передбачили порядок проведення розрахунків за надані виконавцем послуги.
Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання його замовником в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або в АС "Клієнт УЗ" або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги (п. 12.1).
Судом встановлено, що у період з 18.03.2019 по 30.04.2019 р. на адресу вантажоодержувача - АТ "Подільський цемент" за залізничними накладними, що містяться в матеріалах справи, відповідачем був доставлений вантаж.
Проте, позивач вказує, що перевізник припустився прострочення термінів доставки вантажу, передбачених ст. 41 Статуту залізниць України, у зв'язку з чим відповідачу був нарахований штраф у сумі 181 666,19 грн.
Перевіряючи такі доводи позивача та вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За змістом статтей 909 ЦК України, 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Статтею 6 Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. (далі - Статут), передбачено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 919 ЦК України, ч. 1 ст. 313 ГК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Зокрема, відповідно до ст. 41 Статуту залізниць України залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила), виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 вказаних Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Відповідно до підпункту 1.1.1 Правил (статтей 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9 Правил).
Відповідно до п. 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з п. 8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України (ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт").
Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/420/2012 від 04.04.2012 р. нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Установлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш, ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
У даному випадку календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, підтверджується, що вантаж відповідачем був доставлений з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.
Однак, здійснюючи перевірку наданих позивачем пояснень і доказів, суд встановив, що позивач не врахував деяких обставин справи та положень Правил обчислення термінів доставки вантажу.
Так, відповідно до п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки у разі затримки вантажу в процесі перевезення, термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилась не з вини залізниці: необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапились з вини відправника; інших затримок, які трапилися з вини відправника чи одержувача.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та про тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відповідна відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
Відповідно до п. 4.3 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, у разі складання залізницею акта загальної форми про будь-які зміни у перевезенні вантажу, в графі № 49 «Відмітки залізниці» зазначаються його номер і коротко причина, з якої його складено.
Матеріалами справи підтверджено, що у накладних №№ 45231172, 45054954, 45034329, 44219236, 42902015, 42901975, 40786170, 40786154, 40782005, 40781999, 40215980, 40215972 містяться відмітки (графа 49) представників станції Знам'янка про складання актів загальної форми, у яких є посилання на п. 2.9 Правил оформлення перевізних документів, у зв'язку із чим термін доставки вантажу був збільшений. Зокрема, до накладних №№ 45231172, 40215980 - акт № 255 від 07.04.2019 р. (доставка збільшена на 3 доби), до накладних №№ 40781999, 40782005, 40786154, 40786170, 40215972 - акт № 255 від 21.04.2019 р. (доставка збільшена на 2 доби), до накладних №№ 45034329, 45054954 - акт № 255 від 18.04.2019 р. (доставка збільшена на 2 доби); до накладної № 42901975 - акт № 255 від 31.03.2019 р. (доставка збільшена на 2 доби); до накладної № 42902015 - акт № 255 від 27.03.2019 р. (доставка збільшена на 2 доби); до накладної № 44219236 - акт № 255 від 14.03.2019 р. (доставка збільшена на 2 доби).
Тобто, у вказаних випадках прострочення доставки вантажу було відсутнє, однак, позивач зазначених обставин не врахував. Так само позивач не врахував перебування деяких вагонів на поточному ремонті через технічну несправність, що підтверджується матеріалами справи.
Так, згідно зі ст. 8 Статуту залізниць України вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.
Відповідно до п. 7.1 Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації ЦВ-0043, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 17 від 29.01.2015 р., забороняється ставити в поїзди технічно несправні вагони, які загрожують безпеці руху, пожежній безпеці, навколишньому природному середовищу, чи вагони, стан яких не забезпечує безпеку пасажирів чи збере ження вантажів, що перевозять.
Згідно з пуктом 7.6.1 Інструкції по підготовці вантажних вагонів до перевезень (технічний огляд і технічне обслуговування ТОв-1 порожніх вантажних вагонів) ЦВ-0045, затвердженої наказом Укрзалізниці від 31.12.2009 року № 734-Ц, вантажно-розвантажувальні та запірні пристрої перед кожним завантаженням підлягають технічному обслуговуванню та необхідному ремонту з метою забезпечення збереження вантажів, що перевозяться, безпеки руху поїздів та безпечних умов при розвантаженні.
Згідно з пунктом 7.7.1 указаної Інструкції на станціях формування, обороту та на шляху прямування, де передбачена графіком руху зупинка поїзда для технічного обслуговування, треба перевірити справність дії гальмівного обладнання кожного вагона з виконанням необхідного ремонту або заміною несправних вузлів і деталей справними.
У пункті 7.7.2 зазначеної Інструкції наведений перелік несправностей гальмівного обладнання вагона, при яких вагон заборонено ставити в склад поїзда, до яких відноситься несправність механічної частини - траверс, тріангелів, важелів, тяг, підвісок, авторегулятора важільної передачі, башмаків; тріщини чи злами в деталях, відкол вушок колодок; неправильне кріплення колодки в башмаку, несправні чи відсутні запобіжні пристрої і балки авторежимів, нетипове кріплення, нетипові деталі і шплінти у вузлах.
Відповідно до пункта 7.9.1 Інструкції по підготовці вантажних вагонів до перевезень заборонено постановку в поїзди і прослідування в них вагонів, кузови яких мають хоча б одну з таких несправностей: тріщини і пробоїни кузовів, несправності механізмів розвантаження, що приводять до втрати вантажу.
Матеріалами справи підтверджено, що на станції Жмеринка Південно-Західної залізниці вагони № 93022747 (накладна № 32863557), № 59343475 (накладна № 32920068), які належать ПАТ "Подільський цемент", перебували на ремонтному обслуговуванні, а саме - з 08.04.2019 по 20.04.2019 (12 діб) вагон № 93022747 у зв'язку зі зривом корончатої гайки трангеля, та вагон № 5934347 - з 16.04.19 по 20.04.2019 р. (4 доби) у зв'язку із несправністю вантажних механізмів, що також підтверджується повідомлення форми ВУ-23М та ВУ-36М.
Зважаючи на вказані обставини (збільшення терміну доставки вантажу та перебування вагонів на технічному ремонті), суд вважає доводи позивача про порушення відповідачем строків доставки вантажу частково спростованими, а тому розмір штрафу підлягає перерахуванню.
Здійснивши власний розрахунок суми штрафу, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню штраф у сумі 174 750,76 грн.
Суд відхиляє доводи відповідача, що при розрахунку штрафу до провізної плати був безпідставно врахований ПДВ, оскільки розмір плати за перевезення вантажу у вагонах, пов'язаних із перевезенням, розраховується за ставками, які визначаються відповідно до умов Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317.
Відповідно до п. 10 вказаного Збірника ставки тарифів, плати і зборів, що містяться у цьому Збірнику, є базовими та визначені без урахування податку на додану вартість. Водночас, відповідно до ст.ст. 185, 186 Податкового кодексу України операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України; з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом, є об'єктами оподаткування.
Згідно зі ст. 194.1 Податкового кодексу України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Зокрема, податок становить 20 відсотків та 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (ст.194.1.1. Податкового кодексу України).
Отже, податок на додану вартість був правомірно врахований позивачем до провізної плати, від суми якої був розрахований штраф за прострочення доставки вантажу.
Крім того, суд розглянув клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої неустойки та прийшов до висновку про необгрунтованість такого клопотання, враховуючи наступне.
Згідно зі ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічна норма міститься у ч. 3 ст. 551 ЦК України.
За змістом п. 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.
Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними, а застосовуються на розсуд суду за визначених умов та на підставі аналізу конкретної ситуації.
У даному випадку в обґрунтування заяви про зменшення розміру штрафних санкцій АТ "Укрзалізниця" посилається на скрутне фінансове становище, яке було викликане репрофілюванням (обміном) облігацій залізниці 2018 року на нові облігації на суму 500 000 000,00 доларів США, що були випущені Шортлайн Пі-Ел-Сі, у зв'язку із чим залізниця повинна погасити 60 % боргу, що становить 300 000 000,00 доларів США. Також відповідач вказує на недоотримання коштів від місцевих органів виконавчої влади за перевезення пільгових категорій громадян, у зв'язку із чим АТ "Укрзалізниця" не може своєчасно та в повному обсязі забезпечити придбання запасних частин, складових рухомого складу, що негативно впливає на технічний стан, безпеку руху та призводить до зниження якості послуг, що надаються залізницею.
Перевіривши вказані доводи, суд вважає, що наведені відповідачем обставини не є виключними та такими, що дають право на зменшення неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Разом з тим, доказів того, що порушення строків доставки сталось не з вини залізниці відповідачем суду не надано. Обов'язок своєчасної доставки вантажу не ставився сторонами договору в залежність від відшкодування місцевими органами виконавчої влади коштів залізниці за перевезення пільгових категорій громадян та не був обумовлений сплатою у спірних відносинах інших боргових зобов'язань відповідача. Правопорушення аналогічного характеру (несвоєчасна доставка вантажу) з боку АТ "Укрзалізниця" не є виключенням, а має системний характер, про що свідчать численні судові спори з подібних правовідносин між тими самими сторонами.
Згідно зі статтею 42 ГК України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Тобто, залізниця, здійснюючи свою господарську діяльність, мала передбачити пов'язані із такою діяльністю ризики, в тому числі необхідність погашення кредитних зобов'язань, придбання запасних частин, складових рухомого складу з метою належного здійснення своєї господарської діяльності.
Отже, суд вважає, що відповідач не довів винятковість даного випадку, а значить - підстав для зменшення розміру штрафу при встановленому та підтвердженому факті прострочення зобов'язання відповідачем немає.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства "Подільський цемент" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу у сумі 181 666, 19 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Акціонерного товариства "Подільський цемент" (32325, Хмельницька область, с. Гуменці, вул. Хмельницьке Шосе, 1-А, ідентифікаційний код 00293091) штраф у сумі 174 750 (сто сімдесят чотири тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 76 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 621 (дві тисячі шістсот двадцять одна) грн. 27 коп.
У решті позовних вимог - відмовити.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 9 грудня 2019 року.
Повний текст рішення складений 23 грудня 2019 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.