Справа № 909/630/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
24.12.2019 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., при секретарі судового засідання Кучмі І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ( вх. 25310/19 від 24.12.2019) про відвід судді Шкіндер П.А., у справі
позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, буд.6, м. Київ, 01001
до відповідача 1 : Комунальне підприємство "Дирекція теплопостачання" вул. Шевченка, 3 А ,м. Тлумач, Івано-Франківська область,78000
до відповідача 2: Тлумацької районної ради Івано-Франківської області, 78000, Івано-Франківської області, м.Тлумач, вул. Макухи, 12
про визнання недійсним правочину та зобов"язання вчинити дії
за участю
Від позивача: Саранюк В.М., (довіреність № 14-156 від 23.04.19), посвідчення №1921 від 31.10.2019-адвокат
Від відповідача Тлумацької районної ради Івано-Франківської області: Чігур Н.В..-консультант голови районної ради з питань загального відділу виконавчого апарату районної ради; довіреність №222/01-17/01 від 23.12.2019 та Гнатюк В.В.-заступник голови районної ради; довіреність №221/01-17/01 від 23.12.2019,
Від відповідача Комунального підприємства "Дирекція теплопостачання": Атракович К.О., (довіреність б/н від 17.12.19)
до Господарського суду Івано-Франківської області 16.07.2018 надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Дирекція теплопостачання", Тлумацької районної ради Івано-Франківської області про визнання недійсною з моменту укладення Додаткової угоди від 11.05.2016 №2 до договору про закріплення (передачу) майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Тлумацького району на праві господарського відання від 15.07.2010 та зобов'язання Тлумацької районної ради Івано-Франківської області повернути на баланс комунального підприємства "Дирекція теплопостачання" майно, яке було передане комунальним підприємством "Дирекція теплопостачання" Тлумацькій районній раді Івано-Франківської області на підставі Додаткової угоди №2 від 11.05.2016 до договору від 15.07.2010 на закріплення майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міста Тлумацького району на праві господарського відання. Постановою ЗАГС від 21.10.2019 матеріали справи № 909/630/18 передано до Господарського суду Івано-Франківської області для розгляду по суті в межах справи № 909/252/16 про банкрутство КП "Дирекція теплопостачання". Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.2019 суддя Шкіндер П.А. призначив розгляд справи.
ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подано заяву вх. 25310/19 від 24.12.2019) про відвід судді Шкіндер П.А., заявник посилається на положення ст. 36-38 ГПК України.
Суд, ознайомившись із заявою ПАТ НАК "Нафтогаз України" про відвід судді Шкіндер П.А. від розгляду справи № 909/630/18, заслухавши в підготовчому засіданні думку присутніх представників учасників справи, дійшов висновку про обґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.
Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст. 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв'язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Зі змісту поданої заяви про відвід вбачається, що вона мотивована тим, що суддя Шкіндер П.А. брав участь у розгляді справи № 909/630/18.
Відповідно до ч.1 п.1 ст 36 ГПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Розглянувши подану заяву, враховуючи суддя Шкіндер П.А. уже брав участь при розгляді позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до КП "Дирекція теплопостачання" та до Тлумацької районної ради Івано-Франківської області про визнання недійсним правочину та зобов"язання вчинити дії та постановив 03.04.2019 рішення у даній справи , яким відмовив у задоволені позовних вимог та вказане рішення Постановою ЗАГС від 21.10.2019 скасоване та скероване на розгляд у межах справи про банкрутство справи № 909/252/18, суд приходить до висновку про обгрунтованість поданого клопотання та його задоволення.
Крім того, суд зазначає, що провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа № 909/252/15 за заявою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про банкрутство Комунального підприємства "Дирекція теплопостачання" вул. Шевченка, 3 А, м. Тлумач, Івано-Франківська область. Провадження у даній справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.
Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Частиною 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Наведена норма кореспондується з положеннями п.8 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Згідно з частиною дев'ятою статті 30 Господарського процесуального кодексу України справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Суд звертає увагу на те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство. Аналогічні правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №922/928/17.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність здійснення нового автоматичного перерозподілу справи № 909/252/16 про визнання боржника КП "Дирекція теплопостачання" банкрутом.
Керуючись ст. ст. 12, 35, 36, 38, 39, 232-235 ГПК України, суд
1. Задовольнити заяву ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вх. 25310/19 від 24.12.2019) про відвід судді Шкіндер П.А. у справі № 909/630/18.
2. Матеріали справи № 909/630/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до Комунального підприємства "Дирекція теплопостачання"та до Тлумацької районної ради Івано-Франківської області
про визнання недійсним правочину та зобов"язання вчинити дії та матеріали справи № 909/252/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до боржника Комунального підприємства "Дирекція теплопостачання" про банкрутство передати на новий автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 24 грудня 2019 року.
Суддя Шкіндер П.А.