24.12.2019 року м.Дніпро Справа № 904/2509/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2019 (постановлену суддею Красота О.І., м. Дніпро) за результатами розгляду матеріалів зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , м. Дніпро до ОСОБА_2 , с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС", м. Дніпро, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Проммонтажбуд", м. Кривий Ріг про відшкодування збитків у сумі 125 000,00 грн, у справі № 904/2509/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммонтажбуд", м. Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС", м. Дніпро
про стягнення 843 534,01 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммонтажбуд", м. Кривий Ріг
про розірвання договору субпідряду № 171-СП від 04.12.2017
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2019 у справі №904/2509/19 повернуто без розгляду зустрічну позову заяву ОСОБА_1 (директора підприємства відповідача за первісним позовом) до ОСОБА_2 , с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області (колишнього директора підприємства відповідача за первісним позовом), за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС", м. Дніпро, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Проммонтажбуд", м. Кривий Ріг про відшкодування збитків у сумі 125 000,00 грн, в зв'язку з порушенням заявником вимог ст.ст.49, 180 ГПК України.
Не погодившись із прийнятою ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм процесуального права, неповне дослідження всіх обставин справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2019 року у даній справі.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції безпідставно повернуто його зустрічну позовну заяву, оскільки за приписами ч.1 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується; ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Стаття 49 ГПК України надає право третій особі, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або кількох сторін.
Також скаржник посилається на те, що зустрічний позов має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб"єктивне право позивача за первісним позовом.
Посилається на норми ч.1 ст.167 Господарського кодексу України, якою визначене поняття корпоративні права.
Зауважує, що виходячи з умов Договору субпідряду № 171-СП, вони є не справедливими по відношенню до ТОВ "УПП з ІІ "УПС", однак, за умови ухвалення рішення суду про задоволення первісного позову, можуть стати обов'язковими для виконання, що, в свою чергу, є підґрунтям для стягнення з ТОВ "УПП з II "УПС" суми у розмірі 843 534,01 грн., що вплине на матеріальний стан та ліквідність підприємства, отже, пред'явлений апелянтом зустрічний позов вважає взаємопов'язаним з первісним позовом, у зв'язку з чим ухвала господарського суду Дніпропетровської області про повернення поданого 02.10.2019 позову є такою, що не відповідає приписам процесуального права.
Позивач, відповідач правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, про надання строку для вчинення зазначеної дії повідомлялись належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду (а.с.166, 168).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2019 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), судді Дармін М.О., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2019 у справі №904/2509/19; з урахуванням положень ст.271 ГПК України скаргу вирішено розглядати без повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження; сторонам наданий час для подання відзиву, заяв, клопотань.
22.10.2019 до Центрального апеляційного господарського суду ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2019.
З урахуванням положень ст.227 ГПК України, ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.10.2019 провадження у справі № 904/2509/19 по розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2019 зупинено до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2019 у справі №904/2509/19.
02.12.2019 матеріали справи повернулись до Центрального апеляційного господарського суду, в зв"язку з чим ухвалою суду від 03.12.2019 провадження у справі №904/2509/19 поновлено; учасникам провадження, які до поновлення провадження у справі не встигли скористатись правом надання відзиву на апеляційну скаргу, надано строк до 16.12.2019 для подачі відзиву.
24.12.2019 розпорядженням керівника апарату суду, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/2509/19 у зв'язку з відпусткою судді - члена колегії суддів Березкіної О.В.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2019, справу №904/2509/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Антонік С.Г. та ухвалою від 24.12.2019 справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
12.06.2019 (за датою на поштовій накладній на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Проммонтажбуд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС", в якій просило стягнути 725 002,96 грн. - основного боргу, 27 590,00 грн. - 3% річних, 90 941,05 грн. - інфляційні витрати та судовий збір в сумі 12 653,02 грн. (а.с.4-10).
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором субпідряду №171-СП від 04.12.2017 в частині оплати наданих послуг.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2019 вказану позовну заяву залишено без руху, з підставі невідповідності вимогам ст.ст.162, 164, 172 ГПК України (а.с.1).
04.07.2019 позивачем усунуті недоліки позовної заяви (а.с.50-51), в зв"язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.08.2019 на 10:00 год. (а.с.2).
Ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду у підготовчому засіданні отримано позивачем 23.07.2019, а відповідачем 24.07.2019, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду (а.с.63, 64).
02.08.2019 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог останній заперечує та просить відмовити в позові у повному обсязі в зв'язку з тим, що виконані будівельні роботи Позивачем виявились неякісними (а.с.65-67).
Також 02.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммонтажбуд", в якому просить суд розірвати Договір субпідряду №171-СП від 04.12.2017 та об'єднати вказану зустрічну позовну заяву в одне провадження з первісним позовом (а.с.82-84).
Зустрічні позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем за зустрічним позовом зобов'язань за Договором субпідряду №171-СП від 04.12.2017 в частині якості виконаних будівельних робіт, які визначені п.п.2.1, 2.2 договору субпідряду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2019 прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні 05.09.2018 об 11:00 год. (а.с.90).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2019 відкладено підготовче засідання на 05.09.2019 на 11 год. 00 хв. (а.с.80).
19.08.2019 від Позивача (за первісним позовом) надійшла відповідь на відзив на позовну заяву та відзив на зустрічну позовну заяву, в якій позовні вимоги за первісним позовом він підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, а зустрічний позов просить залишити без задоволення (а.с.93).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2019 продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 08.10.2019 на 10 год. 00 хв. (а.с.115-116).
03.10.2019 ОСОБА_1 (нинішній директор ТОВ "УПП з ІІ "УПС") подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 (директора ТОВ "УПП з ІІ "УПС" на момент укладення договору субпідряду № 171-СП від 04.12.2017) та просить суд відшкодувати шкоду у розмірі 125 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що умови договору субпідряду, на думку заявника, є не справедливими по відношенню до ТОВ "УПП з II "УПС", директором та єдиним власником якого (частка у Статутному капіталі дорівнює - 100%) на момент відкриття провадження у цій справі, є ОСОБА_1 , однак, обов'язковими для виконання у зв'язку з його підписанням повноважними особами.
Заявник зазначає, що у разі ухвалення рішення про задоволення заявлених позовних вимог, яке може бути прийнято за результатами розгляду справи за позовом ТОВ "Проммонтажбуд" до ТОВ "УПП з II "УПС" про стягнення з заборгованості у розмірі 843 534,01 грн. останній, як фізична особа, понесе значну шкоду (стягнення коштів з підприємства напряму зачіпає матеріальний стан ОСОБА_1 , як фізичної особи), розмір якої оцінює в суму 125 000,00 грн.
Ухвалою від 04.10.2019 зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду з підстав її невідповідності вимогам ст.ст.49, 180 ГПК України (а.с.128-129).
Зазначений процесуальний документ і є предметом апеляційного оскарження.
Повертаючи без розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції прийшов до висновку, що вказана позовна заява третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору суперечить приписами ст.49 ГПК України, оскільки заявлена щодо іншого предмету спору та спільний розгляд таких заяв є недоцільним через їх різні предмети та правові підстави, а також подана заявником з порушенням строку, встановленого ст.180 Господарського процесуального кодексу України, наслідком чого є її повернення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Згідно з частинами 1, 2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини 1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
За приписами ч.3 ст.12 Господарського процесуального кодексу України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За приписами ч.1 ст.176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.176 Господарського процесуального кодексу України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа; дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження; строк для подання відповідачем відзиву на позов.
Згідно зі ст.177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до ч.1 ст.176 Господарського процесуального кодексу України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.
Частинами 1, 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначені права та обов'язки учасників справи, серед яких зокрема, учасники справи мають право: знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках (п.п.1-4 ч.1 ст.42); учасники справи зобов'язані зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п.6 ч.2 ст.42).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Статтею 49 ГПК України встановлено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку (частини 1-4 ст.49 ГПК України).
При цьому позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред'явлення позову, на що безпосередньо вказують положення частини 5 статті 49 та частини 4 статті 180 ГПК України. Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
За приписами статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу (частини 1-4 ст.180).
Зустрічний позов це вимога відповідача до позивача, тобто зустрічна вимога, що розглядається одночасно з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача. Такий позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів. По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише у строк для подання відзиву. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас, подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним із первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі, а ст.180 ГПК України застосовується в тій частині, що відповідач за позовом третьої особи (який має збігатись з первісним відповідачем) має право подати на відповідну позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами зустрічну позовну заяву у визначений судом строк.
Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 ГПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
Вказані правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 916/1302/18.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, підставою позовних вимог у спорі в даній справі є неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС", своїх зобов'язань за Договором субпідряду №171-СП від 04.12.2017 в частині оплати наданих ТОВ "Проммонтажбуд" послуг.
В свою чергу, ОСОБА_1 (нинішній директор ТОВ "УПП з ІІ "УПС") звернувся до господарського cуду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 (колишній директор ТОВ "УПП з ІІ "УПС") предметом якого є відшкодування шкоди в сумі 125 000 грн, через несправедливість умов договору субпідряду № СП-171 від 04.12.2017 та можливе задоволення первісної позовної заяви про стягнення коштів, якою буде спричинено шкоду ОСОБА_1 .
Згідно частини 6 ст.180 Господарського процесуального кодекс України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
З огляду на те, що правом подання зустрічної позовної заяви згідно з нормами чинного Господарського процесуального кодексу України наділені лише відповідачі за первісним позовом, а з урахуванням приписів ст.49 ГПК України, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, має подати позовну заяву саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину, та в даному випадку таким вимогам подана ОСОБА_1 зустрічна позовна заява не відповідає (оскільки заявлена не до відповідача у справі за первісним позовом та не щодо предмета спору за первісним позовом у цій справі), судом першої інстанції здійснено обґрунтований висновок стосовно повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.
При цьому, з урахуванням положень ч.8 ст.165 ГПК України, судом першої інстанції здійснений правильний висновок, що заявником також пропущений строк для вчинення відповідної дії, оскільки ухвалу про відкриття провадження у справі та надання строку для подання відзиву на позов (в який можливе також подання зустрічної позовної заяви, а також позову третьої особи із самостійними вимогами) ТОВ "УПП з ІІ "УПС" (директором якого є Гончаров Д .В. ) отримано 24.07.2019, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду (а.с.63), отже, строк в який відповідач мав право подати зустрічну позовну заяву або ОСОБА_1 позов третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору (за вимогами саме за первісним позовом) становив до 08.08.2019.
Слід зауважити, що саме відповідач за первісним позовом - ТОВ "УПП з ІІ "УПС" скористався своїм процесуальним правом та відповідно до ст.180 ГПК України, у визначений законом строк (02.08.2019) подав зустрічну позовну заяву, яку було прийнято судом до розгляду спільно з первісним позовом.
В свою чергу, ОСОБА_1 свою зустрічну позовну заяву подав 02.10.2019, з пропуском визначеного законом строку, наслідком чого стало її повернення.
Колегія суддів наголошує, що самим заявником власний правовий статус при поданні зустрічної позовної заяви не визначений, як-то, зустрічна позовна заява третьої особи без самостійних вимог або позовна заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, відповідних посилань на норми процесуального права вказаний зустрічний позов не містить; у назві документу та у нормативно-правовому обґрунтуванні позову міститься лише посилання на ст.180 ГПК України, а у тексті позовної заяви на ст.49 ГПК України.
Втім, помилковий висновок суду першої інстанції про те, що поданий ОСОБА_1 зустрічний позов є позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (оскільки ні в назві, ні в нормативно-правовому обґрунтуванні зустрічної позовної заяви немає посилання на ст.49 ГПК України, а саме по собі зазначення такої норми у змісті зустрічної заяви не наділяє її статусом позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору) та по суті правильний висновок про те, що вимога такої особи спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, тому не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не вплинуло на правильність прийняття рішення судом про те, що зустрічна позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню заявнику на підставі частини шостої статті 180 ГПК України.
Посилання скаржника на ст.4 ГПК України, якою регламентоване право на звернення до господарського суду, не приймаються колегією суддів в силу наступного.
Право особи подати зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Зазначене право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, встановлених процесуальним законодавством. Тому повернення заявникові зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог частин першої, другої статті 180 ГПК України, не може вважатися обмеженням доступу до суду.
За таких обставин, ухвала місцевого суду про повернення зустрічної позовної заяви є законною, обґрунтованою обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення, наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду апеляційний господарський суд не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують викладених в ухвалі висновків суду.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 271, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м.Дніпро на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2019 у справі №904/2509/19 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2019 у справі №904/2509/19 - залишити без змін.
Судові витрати ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 24.12.2019.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя М.О. Дармін
Суддя С.Г. Антонік