вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" грудня 2019 р. м.Київ Справа№ 910/7292/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Куксова В.В.
Шаптали Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Короля Д.А.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 18.12.2019 року у справі №910/7292/19 (в матеріалах справи).
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товарної біржі «Перша універсальна біржа «Україна»
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019, повний текст якого складено 15.10.2019
у справі №910/7292/19 (суддя Головіна К.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Кадирова В.В.
до Товарної біржі «Перша універсальна біржа «Україна»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про стягнення 39 997,97 грн.
У червні 2019 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Кадирова В.В. до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товарної біржі «Перша універсальна біржа «Україна» (далі-відповідач) гарантійного внеску у розмірі 39 997,97 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем (організатором торгів) Регламенту роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, в частині перерахування ПАТ "Дельта Банк" гарантійного внеску переможця електронних торгів від 14.12.2018 р. - ТОВ ФК «Ліберо» за лот № F11GL36220 (право вимоги за кредитним договором № 2706/1007/88-419 від 29.10.2007 р. із забезпеченням нерухомим майном), у зв'язку із не підписанням переможцем торгів договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги, що спричинило скасування результатів аукціону.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/7292/19 позовні вимоги задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено обґрунтованість підстав на які він посилається заявляючи свої вимоги.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/7292/19 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим, прийняте з неповним з'ясуванням та за недоведеності обставин, що мають значення для справи, а також з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права.
Скаржник стверджує, що суд першої інстанції відмовивши йому в задоволенні клопотанні про відкладення розгляду справи порушив принцип змагальності сторін, оскільки жодного процесуального документа ним не було отримано щодо розгляду даної справи, а відтак і позбавив права надати свої доводи та заперечення по справі.
Також, скаржник посилається на те, що грошові кошти, які стягнуті за оскаржуваним судовим рішенням не знаходяться у його власності та судом першої інстанції прийнято рішення на користь позивача виключно посилаючись на Регламент ЕТС.
Крім того, скаржник звертає увагу на те, що гарантійний внесок було повернуто переможцю торгів з метою уникнення порушення ухвали Деснянського районного суду м.Києва по справі №754/7564/18 від 06.12.2018, якою заборонено вчиняти дії з продажу, зокрема, майна яке було виставлено на електроні торги.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2019, справу №910/7392/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Куксов В.В., Шаптала Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товарної біржі «перша універсальна біржа «Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/7292/19; розгляд апеляційної скарги Товарної біржі «перша універсальна біржа «Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/7292/19 призначено на 18.12.2019 о 11:20 год.; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Позивачем та третьою особою подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.
18.12.2019 у судовому засіданні представники позивача та третьої особи заперечили проти вимог апеляційної скарги та підтримав доводи викладенні у відзивах на апеляційну скаргу.
Відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався та у судове засідання, яке відбулось 18.12.2019, не з'явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив. При цьому, судом апеляційної інстанції було вчинено всі дії з метою належного повідомлення його про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до п.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а також нез'явлення відповідача не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності зазначеного учасника справа.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.03.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних".
В цей же день, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".
02.10.2015 постановою Правління Національного банку України №664 банківську ліцензію ПАТ "Дельта Банк" відкликано та розпочато процедуру його ліквідації, а виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №181 від 02.10.2015 про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію. У подальшому рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №619 від 20.02.2017 ліквідаційна процедура продовжена до 04.10.2019 включно.
У спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
У відповідності до п.6 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Згідно зі ст.3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку.
У відповідності до ч.3 ст.51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.
Частиною 7 статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що виконавча дирекція Фонду приймає рішення про: 1) затвердження переліку майна банку, що не підлягає продажу; 2) об'єднання майна банку або кількох банків у пули та/або продаж окремих інвентарних об'єктів; 3) строки та заходи передпродажної підготовки майна; 4) затвердження умов відкритих торгів (у тому числі аукціонів, що проводяться за методами підвищення та/або зниження ціни і без обмеження мінімальної ціни продажу майна), зокрема розмірів гарантійного внеску, лота та кроку аукціону, порядку зниження ціни, встановлення або відмови від встановлення мінімальної ціни продажу; 5) обмеження загальної кількості відкритих торгів, на яких пропонуються до продажу одні й ті самі об'єкти або пули активів; 6) проведення відкритих торгів (аукціонів) уповноваженою особою Фонду або торговельним посередником, біржею тощо, у тому числі у разі продажу пулів активів, сформованих за рахунок майна кількох банків.
Згідно зі ч.8 ст.51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" для проведення відкритих торгів на підставі договору може залучатися організатор торгів - юридична особа, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор торгів не повинен мати конфлікт інтересів з банком, майно якого продається.
Отже, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб покладено обов'язок щодо організації та затвердження умов продажу майна неплатоспроможних банків, у даному випадку - стосовно майна ПАТ "Дельта Банк".
Як свідчать матеріали справи, 29.11.2017 між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, як замовником, та Товарною біржею "Перша універсальна біржа "Україна", як виконавцем, був укладений договір про співпрацю з організації продажу активів (майна) (далі-Договір), відповідно до умов якого замовник та виконавець співпрацюють відповідно до чинного законодавства України в напрямку організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) відповідно до чинного законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб, актів Фонду щодо реалізації активів (майна), належних банкам, що ліквідуються відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також реалізації інших активів (майна), право реалізації яких належить фонду, відповідно до закону.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що відкриті торги (аукціони), проводяться виконавцем за допомогою електронного майданчику в електронній торговій системі, зокрема, у відповідності із Регламентом роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються далі - (далі - Регламент ETC), розміщеним на офіційній сторінці Фонду гарантування в мережі Інтернет за посиланням: http:/torgi.fg.gov.ua/help/poryadok/.
Згідно із п.1.3 Договору на проведення окремих відкритих торгів (аукціону) щодо реалізації активу Фонд приймає рішення про затвердження умов продажу такого активу, відповідно до ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2837 від 05.07.2017 р. «Про утворення Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів, делегування йому частини повноважень виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Положення) визначено, що Комітет Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів (далі - Комітет) є постійно діючим колегіальним органом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якому виконавча дирекція Фонду делегувала окремі повноваження щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються.
Так, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2219 від 24.10.2018 були затверджені умови проведення відкритих торгів продажу активів ПАТ "Дельта Банк", а саме - з продажу права вимоги за кредитним договором № 2706/1007/88-419 від 29.10.2007, укладеним з фізичною особою. Забезпечення: трикімнатна квартира, загальною площею 80,50 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 29. Вказаному активу присвоєно номер лоту F11GL36220.
У відповідності до загальнодоступної інформації, розміщеної в електронній торговій системі: http://prozorro.sale, початкова ціна реалізації лоту №F11GL36220 була визначена в сумі 799 959,38 грн. Замовником аукціону відповідно до наявних у справі документів було ПАТ "Дельта Банк".
Після розміщення інформації про лот №F11GL36220 у електронній торговій системі, Товарна біржа "Перша універсальна біржа "Україна" отримала доручення від Фонду гарантування щодо надання послуг з організації продажу вказаного за лотом активу.
Відповідно до п.4.4.7 Договору обов'язком виконавця є приймання на свій рахунок гарантійних внесків учасників у розмірах, визначених відповідним рішенням Фонду гарантування про затвердження умов продажу активу та відповідною додатковою угодою (у разі її укладання відповідно до рішення Фонду про затвердження умов продажу).
Згідно із інформацією, розміщеною в електронній торговій системі, розмір гарантійного внеску по лоту №F11GL36220 склав 39 997,97 грн, який був сплачений учасником цього аукціону - ТОВ «ФК «Ліберо» на рахунок Товарної біржі.
За результатами проведеного аукціону від 14.12.2018 переможцем електронних торгів з реалізації активу за лотом №F11GL36220 було визнане ТОВ ФК «Ліберо», що підтверджується протоколом №UA-EA-2018-10-31-000076-b від 14.12.2018, підписаним ТОВ «ФК «Ліберо», ПАТ "Дельта Банк" та Товарною біржею.
Відповідно до п.7.22 Регламенту ЕТС переможець зобов'язаний укласти договір купівлі-продажу/відступлення права вимоги протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати формування протоколу електронного аукціону за умови відсутності рішення Фонду стосовно продовження такого строку. У випадку не підписання договору ЕТС автоматично присвоює електронному аукціону статус "результати аукціону скасовано".
Згідно із п.7.23 Регламенту ЕТС договір за результатами проведення електронного аукціону укладається між банком, якому належить актив (майно), та переможцем. Такий договір, після його підписання банком та переможцем, опубліковується Фондом/банком в ЕТС через особистий кабінет Фонду/банку або через електронний майданчик не пізніше 20 (двадцяти) робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу електронного аукціону, або не пізніше строку, встановленого рішенням Фонду, шляхом натискання електронної кнопки в інтерфейсі особистого кабінету та перебуває у публічному доступі.
У випадку не опублікування договору, ЕТС формує протокол електронного аукціону, в якому переможцем визначається учасник з наступною по величині закритою ціновою пропозицією, а при однакових закритих цінових пропозиціях кількох учасників - того із них, хто подав її раніше згідно з порядком обліку часу, за яким діє ЕТС, або учасник, який зробив ставку за умов відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника про відмову від очікування та одночасно відсутності факту натискання таким учасником відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті. У разі відсутності такого учасника ЕТС змінює статус електронних торгів на «результати аукціону скасовано».
Відповідно до п. 7.25 Регламенту, ЕТС автоматично присвоює електронному аукціону статус "аукціон не відбувся" у випадках, визначених Регламентом ЕТС, зі збереженням всієї раніше введеної інформації.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ТОВ «ФК «Ліберо», як переможець електронних торгів №UA-EA-2018-10-31-000076-b від 14.12.2018, у встановлений п.7.22 Регламенту строк відповідний договір купівлі-продажу не підписав та не здійснив оплату за придбане майно (право вимоги), у зв'язку з чим результати цього аукціону були скасовані, а торгам був присвоєний статус "торги не відбулись", про що був сформований протокол від 18.01.2019.
У разі невиконання переможцем дій, передбачених п. 7.22 глави 7 цього Регламенту ЕТС, сплачений ним гарантійний внесок не повертається такому переможцю електронних торгів та перераховується оператором, через якого надано цінову пропозицію або через якого надано цінову пропозицію та заведено інформацію про лот в ЕТС, на рахунок банку, протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем закінчення строків, встановлених для здійснення таких дій (п.9.3 Регламенту ETC).
Відповідно до п. 4 Розділу VIІ Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються №388 від 24.03.2016, у разі відмови переможця відкритих торгів (аукціону) від підписання протоколу відкритих торгів (аукціону), укладання договору купівлі-продажу активу (майна), розрахунків або придбання активів (майна) банку, що ліквідується, кошти, що надійшли як забезпечення виконання зобов'язань учасника відкритих торгів (аукціону) (потенційного покупця), перераховуються такому банку.
Крім того, пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що сплачений гарантійний внесок не повертається виконавцем переможцю відкритих торгів (аукціону), визначеному відповідно до Регламенту ЕТС, та перераховується в повному обсязі на рахунок банку, актив якого був виставлений на такі відкриті торги (аукціон), у строки/терміни встановлені Регламентом ЕСТ у випадку:
- не підписання переможцем, визначеним відповідно до Регламенту ЕТС, протоколу відкритих торгів (аукціону);
- не укладання переможцем, визначеним відповідно до Регламенту ЕТС, договору купівлі-продажу/відступлення права вимоги та/або не здійснення ним оплати у повному обсязі за відповідний лот;
- у інших випадках, передбачених Регламентом ЕТС.
З огляду на що, у відповідача відповідно до умов Договору, Регламенту ЕТС та Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються №388 від 24.03.2016, виник обов'язок перерахувати гарантійний внесок сплачений ТОВ «ФК «Ліберо» на накопичувальний рахунок ПАТ «Дельта Банк».
21.01.2019 ПАТ "Дельта Банк" направив на адресу відповідача лист №306, в якому просив перерахувати на рахунок банку гарантійний внесок в сумі 39 997,97 грн, сплачений ТОВ «ФК «Ліберо» за лот №F11GL36220. Проте, вказаний лист хоча був отриманий відповідачем, однак залишений останнім без відповіді та виконання.
Згідно із ч.ч.1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Частиною 1 статті 202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідачем відповідно до вимог ст.ст.76, 77 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на спростування наявності вказаної вище заборгованості.
Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 39 997,97 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги про стягнення боргу, колегією суддів визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Посилання скаржника на ухвалу Деснянського районного суду м.Києва по справі №754/7564/18 від 06.12.2018, якою заборонено вчиняти дії з продажу, зокрема, майна яке було виставлено на електроні торги, колегією суддів відхиляються, оскільки вказане не звільняє від належного виконання останнім своїх зобов'язань за Договором, а також від дотримання Регламенту ЕТС та Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються №388 від 24.03.2016, щодо перерахування гарантійного внеску.
Стосовно посилань скаржника на те, що суд першої інстанції відмовивши йому в задоволенні клопотанні про відкладення розгляду справи порушив принцип змагальності сторін, оскільки жодного процесуального документа ним не було отримано щодо розгляду даної справи, а відтак і позбавив права надати свої доводи та заперечення по справі, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.4 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Відповідно до ч.3 та 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Водночас Суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у справі №910/7292/19, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, а також ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та розгляд справи призначено на 15.07.2019. При цьому, явка сторін не визнавалася обов'язковою.
Ухвалою суду першої інстанції від 15.07.2019 залучено до розгляду в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та розгляд справи №910/7292/19 відкладено на 05.08.2019.
Ухвалою суду першої інстанції від 05.08.2019 розгляд справи №910/7292/19 відкладено на 26.09.2019.
Вказані ухвали суду було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, Договорі, ЄДРПОУ та апеляційній скарзі, а саме: 01033, м.Київ, вул.Гайдара, 50.
Однак, ухвали суду від 10.06.2019 та від 05.08.2019 відповідач не отримував, і вони повертались на адресу суду із зазначенням "за закінченням терміну зберігання" (а.с.50-51, 147 т.1).
При цьому, ухвалу суду від 15.07.2019 відповідачем отримано 01.08.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.136 т.1).
Відтак неодноразове неотримання поштової кореспонденції було зумовлене не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції. Сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, яку суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка поверталася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися неналежним повідомленням скаржника, оскільки зазначені обставини залежали від волевиявлення самого скаржника та на нього як на суб'єкта підприємницької діяльності покладається організація належного отримання поштової кореспонденції, пов'язаної із здійснюваною ним господарською діяльністю.
Вказане узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №904/6063/17.
Крім того, з моменту отримання (01.08.2019) відповідачем ухвали суду від 15.07.2019 було достатньо часу для надання своїх доводів та заперечень по справі. Однак, останній не скористався відповідним процесуальним правом, а лише направив свого представника у судове засідання, яке відбулося 26.09.2019. При цьому, останнім було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи, проте судом першої інстанції було відмовлено в його задоволенні з підстав необґрунтованості.
В той же час, колегія суддів зазначає, що відповідач не обмежений законом в кількості уповноважених осіб для представництва його інтересів у тому числі в суді першої інстанції. Крім того, останній мав достатньо часу для забезпечення представництва своїх інтересів у суді першої інстанції. До того ж, відповідач зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" та від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Більше того, відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, враховуючи в даному випадку сукупність встановлених вище фактів та положення ст.ст.76-79, 86 ГПК України, порушень судом першої інстанції норм процесуального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено. При цьому, колегією суддів враховано, що неявка відповідача не вплинуло на правомірність прийнятого судом першої інстанції судового рішення.
Також, колегією суддів під час перегляду справи не встановлено неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, учасниками справи не надано.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товарної біржі «Перша універсальна біржа «Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/7292/19 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/7292/19 залишити без змін.
3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товарну біржу «Перша універсальна біржа «Україна».
4. Матеріали справи №910/7292/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 23.12.2019.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді В.В. Куксов
Є.Ю. Шаптала