ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
18 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1046/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Бєляновського В.В., Лавриненко Л.В.
секретар судового засідання Герасименко Ю.С.
За участю представників учасників справи:
від ТОВ “Метал Стивідорінг Компані”- адвокат Колеснікова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт”
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2019
по справі №915/1046/19
за позовом Державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал Стивідорінг Компані”
про стягнення 2 028 874,45 грн
У квітні 2019 Державне підприємство “Миколаївський морський торговельний порт” (далі - ДП “Миколаївський морський торговельний порт”) звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю “Метал Стивідорінг Компані” (далі - ТОВ “Метал Стивідорінг Компані”) в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності та штрафні санкції у загальному розмірі 2 028 874,45 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.
В мотивах оскаржуваного судового рішення, суд першої прийшов до висновку, що факт порушення відповідачем зобов'язань за оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності належним чином не доведений, документально не підтверджений.
Так, за твердженням місцевого господарського суду, 06.07.2017 року комісіями позивача та відповідача на виконання ухвали Печерського районного суду м.Києва від 24.05.2017 по справі №757/28711/17-к спільно було опломбовано та передано на відповідальне зберігання ДП “ММТП” орендоване майно. Незважаючи на наявність ухвали Апеляційного суду м.Києва від 01.08.2017 року, матеріали справи не містять доказів її виконання. Сторонами не заперечується той факт, що ТОВ “МСК” у спірний період не використовувало відповідне майно. Отже з 07.07.2017 року ТОВ “МСК” позбавлено можливості користуватись майном згідно Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.
На думку суду першої інстанції, оскільки майно не перебуває в користуванні відповідача, вимога про внесення орендної плати є безпідставною та такою, що не ґрунтується на чинному законодавстві. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у ТОВ “МСК” правових підстав для оплати виставлених рахунків за оренду майна згідно договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності за період з серпня 2018 року по грудень 2018 року.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ДП “Миколаївський морський торговельний порт” звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на необґрунтованість судового рішення просить скасувати повністю рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2019 по справі №915/1046/19 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТОВ “МЕТАЛ СТИВІДОРІНГ КОМПАНІ” на свою користь суму заборгованості по орендній платі за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, у загальній сумі 1 592 584,95 грн, пеню у розмірі 216 314,27 грн, 3% річних у розмірі 18 026,19 грн, інфляційні витрати у розмірі 42 690,54 грн, суму штрафу у розмірі 159 258,50 грн та понесені судові витрати.
Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції не було прийнято до уваги той факт, що в порушенні умов договору оренди державного майна, який було укладено між ДП “Миколаївський морський торговельний порт” та ТОВ “МЕТАЛ СТИВІДОРІНГ КОМПАНІ” відповідач не виконує свої зобов'язання, а саме в порушенні вимог пункту 5.2. договору не сплачує орендну плату за орендоване майно відповідно до рахунків, наданих орендодавцем, у зв'язку з чим і утворилась відповідна заборгованість.
Також, апелянтом в апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції до уваги не було прийнято ті обставини, що відповідно до приписів статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказує на те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки викладеним обставинам справи з точки зору ч.1 ст.19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №915/1046/19 за апеляційною скаргою ДП “Миколаївський морський торговельний порт” на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2019.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2019 призначено справу до розгляду на 18.12.2019.
06.12.2019 року на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ТОВ “МЕТАЛ СТИВІДОРІНГ КОМПАНІ”, в якому посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права просить апеляційну скаргу ДП “Миколаївський морський торговельний порт” залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В обґрунтування свої заперечень ТОВ “МЕТАЛ СТИВІДОРІНГ КОМПАНІ” зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною, а прийняте судове рішення є законним та обгрунтованим, з огляду на наступне.
ТОВ “МЕТАЛ СТИВІДОРІНГ КОМПАНІ” вказує, що апелянтом при поданні апеляційної скарги не зазначається, що 24 травня 2017 року ухвалою Печерського районного суду м.Києва по справі №757/28711/17-к було задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Бедрековського М.М. про арешт майна у кримінальному провадженні №42017000000001609.
Даною ухвалою накладено арешт на майно, яке перебуває у законному володінні та користуванні ТОВ “МСК” на підставі договору оренди №11-А від 30.12.2008 року та заборонено ТОВ “МСК”, його представникам за дорученням, будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею; майно передано з можливістю використання на відповідальне зберігання власнику рухомого майна - ДП “ММТП” та з метою позбавлення можливості його приховування, зникнення, втрати, знищення, перетворення та передачі третім особам.
Також, ТОВ “МЕТАЛ СТИВІДОРІНГ КОМПАНІ” зазначає, що апелянтом приховується той факт, що 05 липня 2017 року після того, як працівниками Національної поліції України було оголошено під протокол представниками ДП “ММТП” та ТОВ “МСК” зміст ухвали Печерського районного суду м.Києва по справі №757/28711/17-к від 24 травня 2017 року, ТОВ “МСК” своїм наказом №218 створено комісію з підготовки майна до передачі ДП “ММТП”, а наказом №219 заборонено експлуатацію кранів та бункерних установок згідно переліку та розпочало підготовку до передачі майна за актами прийому-передачі на відповідальне зберігання ДП “ММТП”.
Крім того, у відзиві товариством зазначається, що 06 липня 2017 року комісіями ТОВ “МСК” та ДП “ММТП” на виконання ухвали Печерського районного суду м.Києва від 24.05.2017 року по справі №757/28711/17-к спільно було опломбовано та передано на відповідальне зберігання ДП “ММТП” вищенаведене майно, про що свідчать протоколи засідання комісії з приймання на відповідальне зберігання майна №1-11 від 06.07.2017 року.
Також, ТОВ “МСК” зазначає, що з моменту укладання додаткової угоди №4 до Договору №11-А, а саме з 28 липня 2016 року до 06 липня 2018 року, ТОВ “МСК” добросовісно виконувало усі умови Договору.
За таких обставин, ТОВ “МСК” вважає, що у зв'язку з тим, що ТОВ “МСК” не мало можливості користуватись майном згідно Договору №1-А з 07 липня 2017 року по сьогоднішній день є необґрунтованою та безпідставною, як суму заборгованості встановлену ДП “ММТП”, так і суму штрафних санкцій нарахованих за неіснуючу заборгованість.
Під час судового засідання від 18.12.2019 представник ТОВ “МЕТАЛ СТИВІДОРІНГ КОМПАНІ” заперечував проти задоволення апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення просив залишити без змін з підстав, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник ДП “Миколаївський морський торговельний порт” у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2008 року між ДП “ММТП” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Європейська транспортна стивідорна компанія” (ТОВ “ЄТСК”) за результатами конкурсу було укладено Договір оренди портальних кранів та бункерних установок №11-А (надалі - Договір), а саме:
- портальний кран “Альбатрос” №81 в/п 10/20т, зав.№1315, рег. №7512, бух. інв№3835, виготовлений у 1985 році заводом “Кранбау Еберсвальде”, Німеччина, встановлений на фронті причалу №12;
- портальний кран “Альбатрос” №72 в/п 10/20т, зав. №0612, рег. №7089, бух. інв №3654, виготовлений у 1981 році заводом “Кранбау Еберсвальде”, Німеччина, встановлений на фронті причалу №12;
- портальний кран “Альбатрос” №88 в/п 10/20т, зав. №1818, рег. №8438, бух. інв №8149, виготовлений у 1988 році заводом “Кранбау Еберсвальде”, Німеччина, встановлений на фронті причалу №13;
- портальний кран “Альбатрос” №73 в/п 10/20т, зав. №0614, рег. №7107, бух. інв №3632, виготовлений у 1981 році заводом “Кранбау Еберсвальде”, Німеччина, встановлений на фронті причалу №13;
- портальний кран “Альбатрос” №71 в/п 10/20т, зав. №0551, рег. №7033, бух. інв №3662, виготовлений у 1981 році заводом “Кранбау Еберсвальде”, Німеччина, встановлений на фронті причалу №13;
- портальний кран “Альбатрос” №57 в/п 10/20т, зав. № 1096877, рег. №5640, бух. інв №3194, виготовлений у 1974 році заводом “Кранбау Еберсвальде”, Німеччина, встановлений на фронті причалу №13;
- портальний кран "Альбрехт" №44 в/п 10т, зав. №1072379, рег. №4209, бух. інв №3201, виготовлений у 1967 році заводом “Кранбау Еберсвальде”, Німеччина, встановлений на фронті причалу №12;
- портальний кран “Альбрехт” №51 в/п 10т, зав. № 073285, рег. №5029, бух. інв №3189, виготовлений у 1970 році заводом “Кранбау Еберсвальде”, Німеччина, встановлений на фронті причалу №12;
- портальний кран “Сокіл” №93 в/п 16/25/32т, зав. № 1882, рег. № 8811, бух. інв №4023, виготовлений у 1988 році заводом “Кранбау Еберсвальде”, Німеччина, встановлений на фронті причалу №13;
- бункерну установку №3 V=70 м, бух. інв. №541, виготовлену у 1983 році Миколаївським морським торговельним портом, встановлену в тилу причалу №13;
- портальну бункерну установку для сипучих вантажів №18 V=120 м, бух. інв. №19199, виготовлену у 2004 році Миколаївським морським торговельним портом, встановлену в тилу причалу № 12 (т.1, а.с. 17-25).
Пунктом 1.2. договору визначено, що майно було передано в оренду з метою використання його за цільовим призначенням - для виконання розвантажувально-навантажувальних робіт на території ДП “Миколаївський морський торговельний порт”.
Пунктом 7.4 Договору передбачено обов'язок Орендодавця, у випадку реорганізації Орендаря до припинення чинності Договору, переукласти цей Договір на тих самих умовах з повним правонаступником, якщо останній згоден стати Орендарем.
Згідно з пунктом 11.1 вищевказаного Договору визначено, що ей договір укладено строком на 10 років, що діє з 01.01.2009 по 31.12.2018 включно.
З матеріалів справи вбачається, що 05.02.2013 шляхом виділу з ТОВ “ЄТСК” було утворено Товариство з обмеженою відповідальністю “Нова Європейська Компанія” (ТОВ “НЄК”), яке згідно Розподільчого балансу стало правонаступником ТОВ “ЄТСК” щодо прав та обов'язків, передбачених Договором №11-А від 30.12.2008.
Державну реєстрацію ТОВ “НЄК” проведено 05.02.2013. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ “НЄК” є правонаступником ТОВ “ЄТСК”.
У зв'язку з цим, 12.02.2013 між ТОВ “НЄК” та ДП “ММТП” було укладено Додаткову угоду №3 до Договору №11-А від 30.12.2008 про заміну сторони у Договорі.
01.07.2016 шляхом виділу з ТОВ “НЄК” було утворено Товариство з обмеженою відповідальністю “Метал Стивідорінг Компані”, яке згідно Розподільчого балансу стало правонаступником ТОВ “НЄК” щодо прав та обов'язків, передбачених Договором №11-А від 30.12.2008.
Державну реєстрацію ТОВ “МСК” проведено 01.07.2016. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ “МСК” є правонаступником ТОВ “НЄК”.
У зв'язку з цим, 28.07.2016 між ТОВ “МСК” та ДП “ММТП” було укладено Додаткову угоду №4 до Договору №11-А від 30.12.2008 про заміну сторони у Договорі.
Укладенням додаткових угод №3 від 12.02.2013 та №4 від 28.07.2016 до договору №11-А від 30.12.2008, сторони погодили перехід прав та обов'язків орендаря від ТОВ “ЄТСК” до ТОВ “НЄК” та від ТОВ “НЄК” до ТОВ “МСК”.
ДП “ММТП” виставило ТОВ “МСК” рахунки за оренду майна згідно договору №11-А від 30.12.2008 року за період з серпня по грудень 2018 року включно на загальну суму 1 592 584,95 грн. За серпень 2018 року позивач виставив відповідачу рахунок №16918331 від 31.08.2018 року на суму 308318,27 грн. (том 1 а.с. 58). За вересень 2018 року позивач виставив відповідачу рахунок №19728331 від 30.09.2018 року на суму 314176,32 грн. (том 1 а.с. 57). За жовтень 2018 року позивач виставив відповідачу рахунок №21938331 від 31.10.2018 року на суму 319517,32 грн. (том 1 а.с. 56). За листопад 2018 року позивач виставив відповідачу рахунок №27148331 від 30.11.2018 року на суму 323990,56 грн. (том 1 а.с. 55).За грудень 2018 року позивач виставив відповідачу рахунок №29728331 від 31.12.2018 року на суму 326582,48 грн. (том 1 а.с. 54).
Листами №01-3/1625 від 26.09.2018 року (том 1 а.с. 59-60); №01-3/1790 від 23.10.2018 року (том 1 а.с. 61-62); №01-3/2060 від 28.11.2018 року (том 1 а.с. 63-64); №01 -3/67 від 16.01.2019 року (том 1 а.с. 65-66), адресованими позивачу, відповідач із посиланням на приписи ч. 6 ст. 762 ЦК України зазначив про відсутність правових підстав для підписання актів наданих послуг (виконаних робіт) та оплати виставлених рахунків за оренду майна, оскільки 06.07.2017 року комісіями ТОВ "МСК" та ДП "ММТП" на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2017 року по справі № 757/28711/17-к спільно було опломбовано та передано на відповідальне зберігання ДП "ММТП" вищенаведене майно.
24.05.2017 ухвалою Печерського районного суду м.Києва по справі №757/28711/17-к було задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Бедрековського М.М., про арешт майна у кримінальному провадженні №42017000000001609.
Даною ухвалою накладено арешт на майно, яке перебуває у володінні та користуванні ТОВ “МСК” на підставі Договору оренди №11-А від 30.12.2008; заборонено ТОВ “МСК”, його представникам за дорученням, будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею; майно передано з можливістю використання на відповідальне зберігання власнику рухомого майна - ДП “ММТП” та з метою позбавлення можливості його приховування, зникнення, втрати, знищення, перетворення та передачі третім особам (т.2, а.с. 150-152).
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
09.06.2017 року ТОВ "МСК" направило до Печерського районного суду м. Києва клопотання вих. №01-3/794 про скасування арешту майна, накладеного відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2017 року по справі №757/28711/17-к (том 2 а.с. 153-156).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2017 року по справі №757/32989/17-к у задоволені клопотання ТОВ "МСК" було відмовлено (том 2 а.с. 157-158).
Наказом ДП “ММТП” від 05.07.2017 року №162 для прийняття на відповідальне зберігання, з метою позбавлення можливості його приховування, зникнення, втрати, знищення, перетворення та передачі третім особам, рухомого майна арештованого згідно з ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2017 року по справі №757/28711/17-к, створено комісію з приймання на відповідальне зберігання майна (том 2 а.с. 163).
В подальшому, на виконання ухвали Печерського районного суду м.Києва від 24.05.2017 по справі №757/28711/17-к наказом ТОВ “МСК” №218 від 05.07.2017 створено комісію з підготовки майна до передачі ДП “ММТП” (том 2 а.с. 164), а наказом №219 від 05.07.2017 року заборонено експлуатацію кранів та бункерних установок згідно переліку та розпочато підготовку до передачі майна за актами прийому-передачі на відповідальне зберігання ДП “ММТП” (том 2 а.с. 165).
Листом№01-3/866 від 06.07.2017 року ТОВ “МСК”, у зв'язку з закінченням роботи комісій з прийому-передачі майна від ТОВ “МСК” на відповідальне зберігання ДП “ММТП”, надіслало на адресу ДП “ММТП” по два примірники підписаних актів прийому-передачі №1-11 від 06.07.2017 року, просило підписати направлені документи та по одному примірнику актів повернути на адресу ТОВ “МСК” (а.с. 170-203).
Листом №09/639 від 07.07.2017 року ДП “ММТП” повернуло ТОВ “МСК” без підписання акти прийому-передачі, у зв'язку з тим, що комісією ДП “ММТП” вже складені відповідні акти приймання-передачі (том 2 а.с.206).
06.07.2017 арештоване майно було спільно опломбовано та передано на відповідальне зберігання позивачу, про що свідчать протоколи №1-11 від 06.07.2017 засідання комісії з приймання майна на відповідальне зберігання.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 12.06.2017 ТОВ “МСК” подано до Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2017 по справі №757/28711/17-к.
01.08.2017 ухвалою Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу ТОВ “МСК” задоволено частково, скасовано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2017 по справі №757/28711/17-к в частині передачі майна з можливістю використання на відповідальне зберігання власнику майна ДП “ММТП” (т.2, а.с. 220-222).
03.08.2017 року листом №01-3/921 ТОВ “МСК” звернулось до прокурора Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ Бедрековського М.М. з проханням забезпечити виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 01.08.2017 року по справі №757/28711/17-к та надати можливість ТОВ “МСК” використовувати портальні крани та бункерні установки у своїй господарській діяльності (том 2 а.с. 223).
Того ж дня, листом №01-3/922, на ім'я прокурора Бедрековського М.М., слідчого Пахолюка ОСОБА_1 , звернувся трудовий колектив ТОВ “МСК” з проханням втрутитись в ситуацію та посприяти відновленню роботи підприємства (том 2 а.с. 226-229).
11.08.2017 року листом №07/1/2-19334-17 слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важких справ у сфері економіки ГПУ Пахолюк О.І. з посиланням на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 24.05.2017 року по справі № 757/28711/17-к зазначає, що рухоме майно передано власнику ДП “ММТП” та з приводу здійснення господарської діяльності ТОВ “МСК” необхідно звертатись до керівництва вказаного підприємства (том 2 а.с. 232).
Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ “Метал Стивідорінг Компані” в подальшому неодноразово зверталось до прокурора Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Бедрековського М.М. з проханням забезпечити виконання ухвали Апеляційного суду м.Києва від 01.08.2017 у справі №757/28711/17-к, про що свідчать листи №01-3/954 від 18.08.2017, №01-3/921 від 28.08.2017.
Однак, як свідчать матеріали справи, ухвала Апеляційного суду м.Києва від 01.08.2017 року залишилася не виконаною та майно з відповідального зберігання не повернуто.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.
Відповідно до ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Як зазначено вище, 06.07.2017 року комісіями позивача та відповідача на виконання ухвали Печерського районного суду м.Києва від 24.05.2017 по справі №757/28711/17-к спільно було опломбовано та передано на відповідальне зберігання ДП “ММТП” орендоване майно.
Незважаючи на наявність ухвали Апеляційного суду м.Києва від 01.08.2017 року, матеріали справи не містять доказів її виконання. Сторонами не заперечується той факт, що ТОВ “МСК” у спірний період не використовувало відповідне майно на підставі договору №11-А від 30.12.2008 року.
Отже з 07.07.2017 року ТОВ “МСК” позбавлено можливості користуватись майном згідно Договору №11-А від 30.12.2008 року.
Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
У зв'язку з чим, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що оскільки майно не перебуває в користуванні відповідача, вимога про внесення орендної плати є безпідставною та такою, що не ґрунтується на чинному законодавстві.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність у ТОВ “МСК” правових підстав для оплати виставлених рахунків за оренду майна згідно договору №11-А від 30.12.2008, за період з вересня 2018 по квітень 2019.
До того ж, 12.09.2017 року між ТОВ “МСК” та ДП “ММТП” укладено договір №54-Р (том 2 а.с. 249-250), відповідно до умов якого за письмовими заявками Замовника (ТОВ “МСК”), при наявності виробничої можливості, Виконавець (ДП “ММТП”) надає послуги з тимчасового користування за плату портальних кранів для забезпечення вантажно-розвантажувальних робіт (п.1.1 договору).
Відповідно до переліку, наведеному в додатку №3 до Договору №54-Р від 12.09.2017 року (том 2 а.с. 252), в тимчасове погодинне користування надаються такі портальні крани: портальний кран "Альбрехт" №51 в/п 10т; портальний кран “Альбатрос” №57 в/п 10/20т; портальний кран "Альбрехт" №44 в/п 10т; портальний кран “Альбатрос” №73 в/п 10/20т; портальний кран “Альбатрос” №72 в/п 10/20т; портальний кран “Альбатрос” №71 в/п 10/20т; портальний кран “Альбатрос” №81 в/п 10/20т; портальний кран "Сокіл" №93 в/п 16/25/32т.
Таким чином, в погодинне користування за договором №54-Р від 12.09.2017 року ТОВ “МСК” отримало ті ж самі портальні крани, які не має можливості використовувати згідно Договору №11-А від 30.12.2008 року.
Вказана обставина також свідчить про відсутність у ДП “ММТП” правових підстав на стягнення орендної плати згідно Договору №11-А від 30.12.2008 року.
За приписами ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так колегія суддів зазначає, що у господарському суді Миколаївської області перебувала справа №915/714/18 за позовом ДП “Миколаївський морський торговельний порт” до ТОВ “МЕТАЛ СТИВІДОРІНГ КОМПАНІ” про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, з яких 2907148,28 грн. сума основного боргу, 877509,00 грн. сума штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору від 30.12.2008 року №11-А оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 та постановою Верховного Суду від 15.05.2019 в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків, що факт порушення відповідачем зобов'язань за договором №11-А від 30.12.2008 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, належним чином не доведений, документально не підтверджений, оскільки орендоване майно не перебуває в користуванні відповідача, вимога про сплату орендної плати є безпідставною.
Що стосується заявлених позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, то колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вимоги зі сплати штрафних санкцій є похідними та пов'язаними зі сплатою орендної плати, відсутність обов'язку сплачувати орендну плату є підставою для відмови у задоволенні вимог зі сплати штрафних санкцій та відмови в задоволенні позову в цій частині.
Отже, колегія суддів апеляційної погоджується з судом першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій.
Також, колегією суддів апеляційної інстанції не приймаються до уваги твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки ст.19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, оскільки позовна заява, ані заява про збільшення розміру позовних вимог, ані відповідь на відзив не містить жодного посилання ДП “ММТП” на положення ст.19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
З аналогічних підстав наведені скаржником доводи відхилено й Верховним Судом у постанові від 15.05.2019 у справі №915/714/18.
Отже, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст. ст. 277-279 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене судова колегія вважає, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2019 у справі №915/1046/19 є законним, обґрунтованим та таким, що прийнято з додержання норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2019 р. у справі №915/1046/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 23.12.2019 р.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Бєляновський В.В.
Суддя Лавриненко Л.В.