ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
17 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1917/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ярош А.І.,
суддів Колоколова С.І., Разюк Г.П.,
секретар судового засідання Молодов В.С.,
за участю представників сторін:
Від прокуратури - Лянна О.А., посвідчення № 031420, дата видачі : 19.01.15;
Від відповідача-2 - Ткаченко О.І., довіреність № б/н, дата видачі : 02.09.19; Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська водна компанія”;
Інші представники в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 Миколаївської області
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області про повернення заяви про забезпечення позову
від 18 вересня 2019 року (повний текст складено 18.09.2019р.)
по справі № 915/1917/19
за позовом виконуючого обов'язків керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 Миколаївської області в інтересах держави в особі Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області
до відповідачів:
1. Вітовської районної державної адміністрації
2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська водна компанія”
Про визнання незаконним та скасування розпоряджень від 13.04.2018р. №122-р, від 13.04.2019р. №123-р, від 05.04.2019р. №79-р Вітовської райдержадміністрації, визнання недійсним договору від 25.04.2019р. оренди землі, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.04.2019р; зобов'язання повернути земельну ділянку,
Виконуючим обов'язки керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Миколаївської області в інтересах держави в особі Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області пред'явлено позов до Вітовської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська водна компанія ” з вимогами:
“1. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Вітовської районної державної адміністрації від 13.04.2018 № 122-р “Про дострокове припинення права постійного користування земельною ділянкою Галицинівською сільською радою Вітовського району Миколаївської області”.
2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Вітовської район.юї державної адміністрації від 13.04.2018 № 123-р “Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ “Миколаївська водна компанія”.
3. Визнати недійсним укладений 25.04.2018 між Вітовською районною державною адміністрацією та ТОВ “Миколаївська водна компанія” договір оренди земельної ділянки площею 5,5 га з кадастровим номером 4823380600:03:000:0247 для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування (будівництво сміттєзвалища для організації полігону твердих побутових відходів) в межах території Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.
4. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Вітовської районної державної адміністрації від 05.04.2019 № 79-р “Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення”.
5. Визнати недійсним укладений 10.04.2019 між Вітовською районною державною адміністрацією та ТОВ “Миколаївська водна компанія” договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 5,5 га з кадастровим номером 4823380600:03:000:0247 для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування (будівництво сміттєзвалища для організації полігону твердих побутових відходів) в межах території Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.
6. Зобов'язати ТОВ “Миколаївська водна компанія” повернути територіальній громаді в особі Галицинівської сільської ради земельну ділянку площею 5,5 га (кадастровий номер 4823380600:03:000:0247), вартістю 469150 грн., розташовану в межах території Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.
7. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №26451692 від 04.06.2018 про реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва полігон твердих побутових відходів (відсоток готовності 75%), за ТОВ “Миколаївська водна компанія”.
8. Стягнути з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області сплачений судовий збір за подачу позову”.
Разом із позовом прокурором подано заяву про забезпечення позову в якій просить суд, з метою забезпечення вказаного позову:
- накласти арешт на земельну ділянку площею 5,5 га (кадастровий номер 4823380600:03:000:0247) для будівництва та обслуговування будівель комунального обслуговування (будівництво сміттєзвалища для організації полігону твердих побутових відходів) в межах території Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки, у тому числі внаслідок її поділу чи об'єднання з іншими ділянками;
- заборонити ТОВ “Миколаївська водна компанія” вчиняти дії, спрямовані на зміну цільового призначення земельної ділянки площею 5,5 га (кадастровий номер 4823380600:03:000:0247) для будівництва та обслуговування будівель комунального обслуговування (будівництво сміттєзвалища для організації полігону твердих побутових відходів) в межах території Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї;
- накласти арешт на об'єкт незавершеного будівництва - полігон твердих побутових відходів, розташований за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, с Галицинове, вул. Степова, буд.1/2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1568056748233) та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019р. по справі №915/1917/19 (суддя Коваль С.М.) заяву про забезпечення позову та додані до неї документи виконуючого обов'язків керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 Миколаївської області повернуто без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що прокурором не обґрунтовано доцільності вжиття заходів забезпечення позову в порушення п.п. 3, 4, 7 ч.1, ч.2, ч.4 ст.139, ч. 4 ст. 140 ГПК України.
Суд зазначив, що можлива зміна цільового призначення та виду її функціонального використання спірної земельної ділянки, а також поділ земельної ділянки або об'єднання з іншими ділянками, не можуть бути визнаними обставинами, які свідчать, що невжиття запропонованих заявником заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в даній справі.
Суд дійшов висновку, що прокурором не обґрунтовано фактичні обставини, з якими пов'язується застосування відповідного заходу до забезпечення позову, та зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову немайнового характеру, оскільки з наявних матеріалів справи випливає, що прокурором при усуненні недоліків, які виявлені при прийнятті позовної заяви (ухвала суду від 29.08.2019), за супровідним листом від 13.09.2019 № 32/2-715вих-19 подано суду уточнену позовну заяву від 13.09.2019 № 32/2-714 вих-19, за якою виключено позовну вимогу щодо визнання право комунальної власності на об'єкт незавершеного будівництва - полігон твердих побутових відходів по вул. Степова, буд.1/2 у с. Галицинове, Вітовський район. Миколаївська область, за територіальною громадою Галицинівської сільської ради Вітовського району.
Ці та інші недоліки заяви про забезпечення позову унеможливлюють прийняти її до розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 Миколаївської області звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019р. по справі №915/1917/19 та постановити нову ухвалу, якою заходи забезпечення позову задовольнити.
Прокурор вважає, що ухвала суду від 18.09.2019 постановлена судом з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 275 ГПК України підлягає скасуванню
Апелянт зазначає, що повернення заяви про забезпечення позову з підстав невідповідності її змісту вимогам ст.ст.139,140 ГПК України, суд мотивував відсутністю у заяві обґрунтування тверджень щодо намірів ТОВ «Миколаївська водна компанія» далі - ТОВ «МВК») відчужити належну йому земельну ділянку іншим особам, на яку заявник просить накласти арешт.
Проте, прокурор вважає, що зазначений висновок суду не відповідає змісту заяви прокурора про забезпечення позову та зроблений внаслідок невірного застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до безпідставного повернення заяви про забезпечення позову.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що заява про забезпечення позову містить усі складові елементи, передбачені ст. 139 ГПК України. Слід зазначити, що господарське процесуальне законодавство не вимагає у позивача подавати докази, що підтверджують наявність у відповідача реальних намірів на вчинення будь-яких дій щодо спірного майна, в тому числі його відчуження.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Так, матеріали позовної заяви, поданої до суду, підтверджують, що ТОВ «МВК» є власником земельної ділянки площею 5,5 га з кадастровим номером 4823380600:03:000:0247 для будівництва та обслуговування будівель комунального обслуговування (будівництво сміттєзвалища для організації полігону твердих побутових відходів) в межах території Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.
Зазначену земельну ділянку набуто ТОВ «МВК» у власність незаконно, що мало наслідком звернення прокурора до суду з цим позовом.
При цьому, прокурор зауважує, що ТОВ «МВК» як власник спірної земельної ділянки, має право розпоряджатись нею на власний розсуд, зокрема укладати цивільно-правові угоди щодо них, здійснювати поділ або об'єднання земельних ділянок, змінювати цільове призначення, розробити проект землеустрою щодо зміни цільового призначення землі та подати його на затвердження до органу виконавчої влади.
Будь-які інші заходи, окрім накладення арешту на майно, не зможуть запобігти відчуженню відповідачем земельної ділянки.
Враховуючи, що спірна земельна ділянка перебуває у приватній власності, у прокурора, з огляду на положення ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відсутня об'єктивна можливість встановити, чи має намір ТОВ «Миколаївська водна компанія» відчужувати ділянку.
ТОВ «Миколаївська водна компанія» як власник земельної ділянки зможе здійснювати поділ або об'єднання земельних ділянок, змінювати її цільове призначення, що є безумовною перешкодою для досягнення кінцевої мети судового провадження.
Окрім того, апелянт вважає невірним висновок суду про те, що прокурором не обґрунтовано фактичні обставини, з якими пов'язується застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва - полігон твердих побутових відходів.
Прокурором під час подання уточненої позовної заяви виключено позову вимогу про визнання права комунальної власності на об'єкт незавершеного будівництва - полігон твердих побутових відходів, водночас, позовна заява прокурора містить вимогу про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №26451692 від 04.06.2018 про реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва - полігон твердих побутових відходів (відсоток готовності 75%), за товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська водна компанія».
Ненакладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва та заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього, дозволить власнику ТОВ «МВК» з підстав, про які зазначалось вище, розпоряджатись майном на власний розсуд, зокрема вчиняти правочини.
Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Савицький Я.Ф., судді Колоколов С.І., Разюк Г.П.) поновлено Заступнику керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 Миколаївської області строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019р. по справі №915/1917/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 Миколаївської області на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019р. по справі №915/1917/19.
Призначено справу №915/1917/19 до розгляду на 04 грудня 2019 року о 12:00 год.
25.11.19 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ «Миколаївська водна компанія» з доводами апелянта не погоджується, вважає ухвалу законною та просить залишити її без змін.
Розпорядженням керівника апарату суду від 03.12.2019 року №761 відповідно до підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XІ “Перехідні положення” ГПК України, підпунктів 2.3.17, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016 року, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Савицького Я.Ф. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/1917/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи №915/1917/19 між суддями від 03.12.2019 року, для розгляду зазначеної справи визначено колегію суддів у складі Ярош А.І. (головуючий суддя), суддів Колоколова С.І., Разюк Г.П.
Ухвалою суду від 04.12.19 колегію суддів у складі Ярош А.І. (головуючий суддя), суддів Колоколова С.І., Разюк Г.П. прийнято апеляційну скаргу Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 Миколаївської області на ухвалу Господарського суду Миколаївської області про повернення заяви про забезпечення позову від 18 вересня 2019 року по справі №915/1917/19 до провадження.
В судове засідання 17.12.2019 року не з'явились представники Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, Вітовської районної державної адміністрації, повідомлені належним чином про час, дату та місце судового засідання.
Оскільки додаткових клопотань чи заяв від сторін не надходило, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, своїм правом на участь в судовому засіданні вищезазначені сторони не скористались, враховуючи обмежений строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представників позивача та відповідача-1.
Відповідно до вимог ст.ст. 240, 283 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.
Як вбачається із матеріалів оскарження ухвали та встановлено судом, 27.08.2019 року прокурором подано позову заяву, разом із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд, з метою забезпечення вказаного позову:
- накласти арешт на земельну ділянку площею 5,5 га (кадастровий номер 4823380600:03:000:0247) для будівництва та обслуговування будівель комунального обслуговування (будівництво сміттєзвалища для організації полігону твердих побутових відходів) в межах території Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки, у тому числі внаслідок її поділу чи об'єднання з іншими ділянками;
- заборонити ТОВ “Миколаївська водна компанія” вчиняти дії, спрямовані на зміну цільового призначення земельної ділянки площею 5,5 га (кадастровий номер 4823380600:03:000:0247) для будівництва та обслуговування будівель комунального обслуговування (будівництво сміттєзвалища для організації полігону твердих побутових відходів) в межах території Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї;
- накласти арешт на об'єкт незавершеного будівництва - полігон твердих побутових відходів, розташований за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, с Галицинове, вул. Степова, буд.1/2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1568056748233) та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього.
До заяви додані докази сплати судового збору а саме платіжне доручення №1206 від 02.08.2019 року на суму 960,50 грн. Заява підписана в.о. керівника прокуратури Чуйковим К.
Забезпечення позову врегульовано главою 10 Господарського процесуального кодексу України.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
За змістом частини 2 статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст.139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, що не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Статтею 140 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Суд першої інстанції, повертаючи заяву, мотивував ухвалу посиланням на п.п.3,4,7 ч.1 , ч.2, ч.4 ст.139 та ч.4 ст.140 ГПК України.
Тобто, суд на стадії вирішення питання про прийняття заяви про забезпечення позову до розгляду дійшов висновку про те, що заява не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову; обґрунтування доцільності вжиття кожного із заходів, заявлених прокурором.
Проте, судова колегія зазначає, що суд необґрунтовано на стадії прийняття до розгляду заяви надав оцінку доводам заяви та фактично розглянув її по суті.
Так, судом першої інстанції зазначено, що:
- у заяві відсутні обґрунтування тверджень щодо намірів ТОВ “Миколаївська водна компанія” відчужити належну йому земельну ділянку іншим особам, на яку заявник просить накласти арешт,
- доводи прокурора про те, що зміна цільового призначення та виду її функціонального використання, поділ або об'єднання спірної земельної ділянки, власником якої є ТОВ “Миколаївська водна компанія”, не можуть бути визнаними обставинами, які свідчать, що невжиття запропонованих заявником заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в даній справі,
- прокурором необґрунтовано фактичні обставини, з якими пов'язується застосування відповідного заходу до забезпечення позову, та зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову немайнового характеру.
Судова колегія зауважує, що фактично вищенаведені висновки суду першої інстанції стосуються розгляду заяви по суті, хоча заява не прийнята до розгляду, що є порушенням норм процесуального права.
Оцінка судом чи є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, співмірності, відповідності заходів вжиття забезпечення позову, здійснюється судом після прийняття заяви до розгляду та завершується прийняттям ухвали про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову відповідно до ч.6 ст.140 ГПК України.
За таких обставин, судова колегія вважає передчасним висновок суду першої інстанції про повернення заяви про забезпечення позову на підставі ч.4 ст.140 ГПК України та доходить висновку про наявність підстав для скасуванню прийнятої у даній справі ухвали Господарського суду Миколаївської області як такої, що прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.
Матеріали оскарження ухвали повертаються до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду заяви.
Керуючись ст.ст. 136-140, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 Миколаївської області задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18 вересня 2019 року по справі №915/1917/19 скасувати.
Направити матеріали оскарження ухвали по справі № 915/1917/19 до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду заяви.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.287-288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 23.12.19 р.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк