79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"04" грудня 2019 р. Справа №914/1585/19
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Дубник О.П.
суддів Матущака О.І.
Якімець Г.Г.
за участю секретаря судового засідання Кіри О.С.
розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Ізі Лайф” (далі -ТОВ “КУА “Ізі Лайф”) 106 від 05.09.2019р. (вх. № 01-05/3340/19 від 09.09.2019р.)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.08.2019р. (суддя Артимович В.М.)
у справі № 914/1585/19
за позовом: ТОВ “КУА “Ізі Лайф”, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “ТБ Фрут Капітал”, м.Городок, Городоцький район, Львівська область.
про звернення стягнення заборгованості за рахунок іпотеки.
за участю представників:
від позивача: Варяничка С.В. - адвокат (довіреність №57 від 23.04.2019);
від відповідача: Дашо А.Ю. - адвокат (ордер №1009216 від 03.12.2019).
1.Розгляд справи.
Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.
У судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів звукозапису, згідно з ст. 222 ГПК України.
В ухвалі Західного господарського суду від 01.11.2019 року судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Представниками сторін клопотань не заявлено.
3. Короткий зміст заяви.
3.1 ТОВ “КУА “Ізі Лайф” звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ “ТБ Фрут Капітал” про звернення стягнення на майно, що належить ТОВ “ТБ Фрут Капітал”, та є предметом іпотеки за іпотечним договором з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 15-94/17-916/08 від 27.02.2008 р.
3.3 В обґрунтування заявлених вимог посилається, що ТОВ “ТБ Фрут Капітал” набуло статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за договором іпотеки у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, тобто є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю “Яблуневий Дар” у спірних правовідносинах. З врахуванням того, що до ухвалення рішення Господарським судом Львівської області у справі №914/1015/14 в 2018 році відбулась заміна особи у відносинах, щодо яких виник спір, у зв'язку з переходом права власності на предмет іпотеки до третьої особи, в силу вимог ст. 23 Закону України «Про іпотеку» наявні підстави для для задоволення позову шляхом стягнення іпотечного майна з ТОВ “ТБ Фрут Капітал”, як власника зазначеного майна.
4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
4.1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.08.2019 у справі №914/1585/19 позовну заяву ТОВ “КУА “Ізі Лайф” до ТОВ “ТБ Фрут Капітал” про звернення стягнення заборгованості за рахунок іпотеки повернуто без розгляду.
4.2 В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд зазначив з посиланням на ч. 1 ст. 232, ч. 1 ст. 326 ГПК України, що платіжне доручення від 29.01.2019 р. № 8767 про сплату 102436,16 грн. судового збору не є належним доказом сплати судового збору за подання ТОВ “КУА “Ізі Лайф” позовної заяви від 29.07.2019 р. за вих. № 81 про звернення стягнення заборгованості за рахунок іпотеки, оскільки даний судовий збір підлягає поверненню з Державного бюджету на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 20.03.2019 р. № 914/212/19, яка є чинною та обов'язковою до виконання.
5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.
5.1. ТОВ “КУА “Ізі Лайф” не погоджується з постановленою ухвалою суду, вважає, що судом першої інстанції при її прийнятті порушено права та охоронювані законом інтереси позивача щодо справедливого суду та обмеження доступу до правосуддя і справедливого і неупередженого вирішення спору. У поданій апеляційній скарзі стверджує, що постановлення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали свідчить про порушення закону, оскільки всупереч отриманим доказам зарахування судового збору у розмірі 102436,16 грн (лист Управління державної казначейської служби України у Личаківському районі м. Львова Львівської області від 25.07.2019 №02-05/447) та застереженням щодо відсутності у суду сумнівів щодо його зарахування, суд першої інстанції дійшов висновку про неналежність доказу сплати судового збору - платіжного доручення №8767 від 29.012019 у сумі 102436,16 грн, а як наслідок позовну заяву повернув без розгляду.
Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Львівської області.
5.2. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.
ТОВ “КУА “Ізі Лайф” звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ “ТБ Фрут Капітал”.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.08.2019 р. позовну заяву ТОВ “КУА “Ізі Лайф” залишено без руху та надано заявнику строк у 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення таких недоліків: надати суду належні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі за подання цієї позовної заяви (а.с. 17-19, т.1). В ухвалі встановлено, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.03.2019 р. у справі № 914/212/19 повернуто ТОВ “КУА “Ізі Лайф” з Державного бюджету України 102436,16 грн. судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 8767 від 29.01.2019 р. Тому вказане платіжне доручення не є належним доказом сплати судового збору за подання даного позову.
Ухвала Господарського суду Львівської області від 12.08.2019 р. вручена позивачу 14.08.2019 року (а.с. 20, т.1).
21.08.2019 р. від ТОВ “КУА “Ізі Лайф” на адресу місцевого господарського суду надійшов супровідний лист за вих. № 88 від 19.08.2019 р. (вх. № місцевого суду 34804/19), до якого, як зазначає заявник, на виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 12.08.2019 р. у справі № 914/1585/19 направлено докази сплати судового збору згідно платіжного доручення №8767 від 29.01.2019 року: копію листа управління Державної казначейської служби України у Личаківському районі м. Львова від 22.07.2019 р. № 80 про підтвердження сплати судового збору згідно платіжного доручення від 29.01.2019 р. № 8767 у сумі 102436,16 грн.; копію іпотечного договору № 15-94/17-916/08 від 27.02.2008 р.; копію договору відступлення права вимоги № 39/1 від 26.04.2010р. та докази відправки даного супровідного листа з додатками на адресу ТОВ “ТБ Фрут Капітал” та Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар».
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.08.2019 у справі №914/1585/19 позовну заяву ТОВ “КУА “Ізі Лайф” до ТОВ “ТБ Фрут Капітал” про звернення стягнення заборгованості за рахунок іпотеки повернуто без розгляду.
7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Так, ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.08.2019 р. позовну заяву ТОВ “КУА “Ізі Лайф” залишено без руху та надано заявнику строк у 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення таких недоліків: надати суду належні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі за подання цієї позовної заяви.
В ухвалі встановлено, що позивачем до позовної заяви долучено, як доказ сплати судового збору за подання даного позову, платіжне доручення від 29.01.2019 р. № 8767 на суму 102436,16 грн.
Однак ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.03.2019 р. у іншій справі №914/212/19, яка набрала законної сили, вже було повернуто ТОВ “КУА “Ізі Лайф” з Державного бюджету України 102436,16 грн. судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 8767 від 29.01.2019 р., а тому вказане платіжне доручення не є належним доказом сплати судового збору за подання даного позову.
Від позивача на адресу місцевого господарського суду надійшов супровідний лист за вих. № 88 від 19.08.2019 р. (вх. № місцевого суду 34804/19 від 21.08.2019 р.), на виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 12.08.2019 р. № 914/1585/19 до якого, зокрема, долучено копію листа управління Державної казначейської служби України у Личаківському районі м. Львова від 22.07.2019 р. № 80 про підтвердження сплати судового збору згідно платіжного доручення від 29.01.2019 р. № 8767 у сумі 102436,16 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
В оскаржуваній ухвалі Господарського суду Львівської області від 27.08.2019 у справі №914/1585/19 про повернення позовної заяви суд зазначив, що платіжне доручення від 29.01.2019 р. № 8767 про сплату 102436,16 грн. судового збору не є належним доказом сплати судового збору за подання ТОВ “КУА “Ізі Лайф” позовної заяви від 29.07.2019 р. за вих. № 81 про звернення стягнення заборгованості за рахунок іпотеки, оскільки даний судовий збір підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 20.03.2019 р. № 914/212/19, яка є чинною та обов'язковою до виконання.
Апелянт стверджує, що постановлення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали свідчить про порушення закону, оскільки всупереч отриманим доказам зарахування судового збору у розмірі 102436,16 грн (лист Управління державної казначейської служби України у Личаківському районі м. Львова Львівської області від 25.07.2019 №02-05/447) та застереженням щодо відсутності у суду сумнівів щодо його зарахування, суд першої інстанції дійшов висновку про неналежність доказу сплати судового збору - платіжного доручення №8767 від 29.012019 у сумі 102436,16 грн.
Апеляційний суд зазначає про необгрунтованість таких доводів апелянта, оскільки місцевий господарський суд не зазначав в оскаржуваній ухвалі про відсутність зарахування судового збору, а посилався що такий судовий збір був сплаченій у іншій справі №914/212/19, та згідно ухвали Господарського суду Львівської області від 20.03.2019 р. №914/212/19 підлягає поверненню з Державного бюджету України ТОВ “КУА “Ізі Лайф”, а тому платіжне доручення від 29.01.2019 р. № 8767 про сплату 102436,16 грн. судового збору не є належним доказом сплати судового збору у даній справі.
З листа позивача до Управління державної казначейської служби України у Личаківському районі м. Львова Львівської області від 22.07.2019 року вбачається, що ухвала Господарського суду Львівської області від 20.03.2019 р. №914/212/19 перебуває на виконанні казначейської служби.
Апелянт також зазначає про обмеження доступу до правосуддя, однак такі доводи є необгрунтованими з врахуванням можливості повторного звернення до суду з позовною заявою після її повернення, про що було роз'яснено позивачу в ухвалі Господарського суду Львівської області від 27.08.2019 у справі №914/1585/19
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що платіжне доручення від 29.01.2019 р. № 8767 про сплату 102436,16 грн. судового збору не є належним доказом сплати судового збору за подання ТОВ “КУА “Ізі Лайф” позовної заяви від 29.07.2019 р. за вих. № 81 про звернення стягнення заборгованості за рахунок іпотеки та повернення позовної заяви ТОВ “КУА “Ізі Лайф” до ТОВ “ТБ Фрут Капітал” про звернення стягнення заборгованості.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч.1 ст.271 України).
Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом копій матеріалів справи та нормами процесуального права.
8. Судові витрати.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 233, 236, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.08.2019 року у цій справі без змін.
2. Судові витрати покласти на ТОВ “КУА “Ізі Лайф”.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Повний текст постанови складено 23.12.2019р.
Головуючий суддя Дубник О.П.
Суддя Матущак О.І.
Суддя Якімець Г.Г.