Справа № 490/8346/19
нп 2-з/490/153/2019
Центральний районний суд м. Миколаєва
23 грудня 2019 рокуЦентральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Черенкової Н.П.,
при секретарі - Янкевич В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини, третя особа - Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третіх осіб - Служби у справах дітей Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, Служби у справах дітей Миколаївської райдержадміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просила визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєві від 10.10.2019 року відкрито провадження у справі т призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєві від 05.12.2019 року, прийнято до провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третіх осіб - Служби у справах дітей Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, Служби у справах дітей Миколаївської райдержадміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, та об'єднано її в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини, третя особа - Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради. Відкладено підготовче засідання на 10.02.2020 року на 11.00 год.
20.12.2019 року на адресу суду від представника позивача, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_4 надійшло клопотання про забезпечення позову, в якій просить зупинити виконавче провадження ВП № 59971996 Центрального відділу ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області про стягнення на підставі судового наказу за №480/1369/19, виданого 27.08.2019 року Миколаївським районним судом Миколаївської області аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до моменту набрання законної сили рішення суду у справі, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.
Клопотання передано судді Черенковій Н.П. 23.12.2019 року.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною другою статті 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
При цьому, в заяві про забезпечення позову не наведено належних і переконливих доказів, що невжиття таких заходів забезпечення позову, застосування яких заявлено позивачем, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.
Так, згідно п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Отже, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, застосовується судами, як захід забезпечення позову, при розгляді справ щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Зупинення стягнення на підставі виконавчого документа допускається у разі, коли порушено питання про перегляд рішення, на підставі якого видано цей виконавчий документ.
Разом з тим, суд не вправі вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження, оскільки такі дії не є повноваженням суду, а є виключними повноваженнями виконавця.
Частиною 4 статті 273 ЦПК України передбачено, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за зустрічним позовом просить визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа виданого на підставі судового наказу за №480/1369/19, виданого 27.08.2019 року Миколаївським районним судом Миколаївської області аліментів з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав передбачених п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
Зазначені обставини свідчать про те, що позивачем не оскаржується виконавчий документ, на підставі якого з неї стягуються аліменти на утримання сина, а остання просить про визнання місця проживання дитини та стягнення аліментів.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, оскільки вид забезпечення позову, про який просить позивач може бути застосований для забезпечення позову при оскарженні виконавчого документу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 259-260, 353-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини, третя особа - Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третіх осіб - Служби у справах дітей Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, Служби у справах дітей Миколаївської райдержадміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком - відмовити
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Н.П. Черенкова