Справа № 317/802/19
Провадження № 1-кп/317/282/2019
23 грудня 2019 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12014080230000374 від 01.03.2014 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Наталівка Запорізького району Запорізької області, громадянина України, із освітою 9 класів, який не працює, не одружений, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимий:
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 185 КК України, -
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 30.08.2003, приблизно о 03 год.. за попередньою змовою з ОСОБА_6 , (відносно якого винесено вирок), знаходячись на узбіччі автодороги, яка розташована поблизу с. Наталівка Запорізького району Запорізької області, у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, діючи умисно, здійснили напад на потерпілого ОСОБА_7 , при цьому наносячи удари дерев'яною палицею по голові та різним частинам тулуба, намагаючись заволодіти грошовими коштами потерпілого, чим спричинили ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді садна в області правого плеча, в області обох колінних суглобів, поранення верхньої третини лівого передпліччя, які згідно з висновком експерта № 1406 від 25.06.2004 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Крім того, 11.05.2004, приблизно о 21 год. ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом виставлення віконного скла, проник до приміщення будинку АДРЕСА_1 , розуміючи, що за його діями не спостерігають сторонні особи, таємно викрав магнітофон імпортного виробництва, вартістю 120 грн., багатоцільовий телефон вартістю 160 грн., шапку норкову, вартістю 160 грн., які належали потерпілій ОСОБА_8 , чим спричинив їй матеріальну шкоду на загальну суму 440 грн.
Органами досудового розслідування дії обвинуваченого кваліфікуються за ч. 2 ст. 187 КК України - як напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, скоєний за попередньою змовою групою осіб та за ч. 3 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднано з проникненням у житло.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявила клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання захисника підтримав, просив його задовольнити та зазначив, що всі строки притягнення його до кримінальної відповідальності сплинули. Пояснив, що розуміє, що це не є реабілітуючою обставиною.
Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, про дату час і місце розгляду повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Потерпілий ОСОБА_9 помер, про що свідчить актовий запис про смерть № 62 від 14.05.2019.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого, просила його задовольнити.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років у разі вчинення тяжкого злочину.
На підставі ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 2 ст. 49 КК України строки давності; 3) особа до закінчення зазначених у ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 2 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вказане клопотання захисника обвинуваченого про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 49 КК України підлягає задоволенню з наступних підстав.
Злочини, які вчинені обвинуваченим ОСОБА_4 , а саме ч. 2 ст. 187 та ч. 3 ст. 185 КК України відносяться до тяжких злочинів.
З обвинувального акту вбачається, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 187 КК України обвинуваченим вчинено 30.08.2003, а злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України вчинено 11.05.2004. Постановою від 07.07.2014 обвинувачений ОСОБА_4 оголошений в розшук, де перебував до 24.12.2018, однак з дня вчинення злочинів минуло п'ятнадцять років.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з дня вчинення злочинів минули, визначені ч. 2 ст. 49 КК України, строки давності (п'ятнадцять років), тому ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 286, 288, 350, 369-372, 376, 392 КПК України, суд -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 49 КК України - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12014080230000374 від 01.03.2014 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 185 КК України закрити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 187 та ч.3 ст.185 КК України на підставі ч. 2 ст. 49 КК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду у встановленому законом порядку протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1