Справа № 527/2126/19
провадження 2/527/807/19
19 грудня 2019 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Левицької Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Папенко Л.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
в режимі відеоконференції представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Кумечка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу № 527/2126/19 за позовомОСОБА_1 , який подано адвокатом Голубенком Володимиром Петровичем, до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,-
26 вересня 2019 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди. Позов мотивований тим, що постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 16 квітня 2019 року ОСОБА_4 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України, а саме в тому, що 09 вересня 2017 року о 09-30 годині в м.Глобине по вул. Центральній, керуючи автомобілем ВАЗ 21099, ДНЗ 3751 ВВ, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вулицею Гагаріна, не надала переваги в русі автомобілю ВАЗ 217030, ДНЗ ВІ НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі та скоїла з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали технічні пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_4 завдала матеріального збитку власнику автомобіля ВАЗ 217030 ОСОБА_1 , який згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №97 від 19.06.2018 складає 62938,63 грн. Оскільки ОСОБА_4 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності з ПрАТ «СК «Провідна» і відповідно до чинного законодавства ОСОБА_1 було подано відповідну заяву до страхової компанії, тому 19.06.2019 року страховою компанією йому було виплачену суму страховки у розмірі 35740,42 грн. Таким чином, сума невідшкодованого ОСОБА_1 матеріального збитку складає 27198,21 грн (62938,63 - 35740,42 = 27 198,21). З урахуванням викладеного, позивач прохає стягнути з ОСОБА_5 вартість завданого ОСОБА_1 матеріального забутку в сумі 27198,21 грн та судові витрати по справі.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовну заяву підтримали, посилаючись на підстави та обставини, зазначені в ній та просили її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомила.
Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вказавши, що висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 97 є необ'єктивним та упередженим, вартість відновлювального ремонту є завищеною.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з копії постанови Глобинського районного суду Полтавської області від 16 квітня 2019 року (справа № 527\2498\17), Звіревич Р.В. 09 вересня 2017 року о 09-30 годині в м.Глобине по вул. Центральній, керуючи автомобілем ВАЗ 21099, ДНЗ 3751 ВВ, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вулицею Гагаріна, не надала переваги в русі автомобілю ВАЗ 217030, ДНЗ ВІ НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі та скоїла з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали технічні пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_4 порушила вимоги п.16.11 ПДР та вчинила правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 27.05.2019 року (а.с.7-8).
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України,особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як зазначено в ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Оскільки вина ОСОБА_4 у вчиненому ДТП встановлена постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 16 квітня 2019 року, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, тому суд дійшов висновку, оскільки діями ОСОБА_4 завдано шкоду майну позивача, тому вона повинна нести відповідальність по відшкодуванню такої шкоди.
Відповідно до Полісу № АК2067961 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 28.12.2016 року, забезпечений транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 ( а.с.100).
Потерпілим ОСОБА_1 було подано відповідну заяву до страхової компанії і 19.06.2019 року страховою компанією йому було виплачену суму страхового відшкодування у розмірі 35740,42 грн, відповідно до Звіту № 30-D\55\3 ввід 11.06.2019 року (а.с.101)
В той же час, відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 97 від 19.06.2018 року, проведеного за заявою ОСОБА_1 експертом Сумцовим С.С., вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля ВАЗ 217030, д.н.з. НОМЕР_3 , складає 62938,63 грн (а.с.10-33).
Сума невідшкодованого власнику автомобіля ВАЗ 217030, д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 матеріального збитку складає 27198,21 грн (62938,63 - 35740,42 = 27 198,21).
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 одружилася, прізвище після одруження « ОСОБА_7 » (а.с.50).
Представник відповідача під час судового розгляду зазначив, що наданий позивачем в якості доказу висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 97, яким обґрунтовується величина заподіяних збитків, не відповідає вимогам ст. 102 ЦПК України та подав клопотання про визнання вказаного доказу недопустимим. Мотивував тим, що вказаний у ньому коефіцієнт зносу КТЗ не відповідає дійсному; позивач особисто контактував з судовим експертом, що вказує на упередженість, неконкретність, неповноту або неточність у висновку; експертом не дотримано п.п. 6.1, 6.2, 6.6, 7.1 вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів № 142/5/2092 від 24.11.2003 року. В судовому засіданні також зазначив, що окремі роботи по відновлювальному ремонту автомобіля викликаються сумніви в необхідності їх проведення.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 97 від 19.06.2018 року, проведений за заявою ОСОБА_1 судовим експертом Сумцовим С.С., який має свідоцтво № 584 від 16.01.2014 року про присвоєння кваліфікацію судового експерта з правом проведення товарознавчих експертиз за спеціальністю 12.2 визначення вартості КТЗ та розміру збитку, завданого власнику ТЗ та зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів (а.с.34).
Вказаний висновок мотивований, містить відповіді на поставлені питання, в ньому відображені відомості щодо обсягу та вартості проведених відновлювальних робіт КТЗ, дослідження проведено уповноваженою особою. Представником відповідача не надано об'єктивних даних щодо упередженості експерта, неконкретності, неповноти та неточності висновку.
Крім того, суд бере до уваги, що відповідачем чи її представником не заявлялися клопотання про призначення судом додаткової чи повторної експертизи; не надано будь які докази, що підтверджують іншу вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Ст. 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 2 ст. 102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Враховуючи викладене, суд вважає висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 97 від 19.06.2018 року належним, допустимим та достовірним доказом в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України, в зв'язку з чим клопотання представника відповідача про визнання доказу не допустимим не підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню різниця між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування в сумі 27198,21 грн (62938,63 - 35740,42 = 27 198,21).
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн, понесено витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 5000 грн, понесено витрат на залучення експерта в сумі 1500 грн. Вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 15, 16,1166,1188 ЦК України, ст. ст. 13, 76, 81, 141, 211, 223, 258, 259, 263, 265,268,273 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_5 , рнокпп - НОМЕР_6 ) матеріальну шкоду в сумі 27198,21 гривень 21 копійка.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_5 , рнокпп - НОМЕР_6 ) судові витрати:
- 768,40 грн. судового збору;
- 5000 грн. витрат на правову допомогу;
- 1500 грн. витрат, пов'язаних із залученням експерта.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_5 , рнокпп - НОМЕР_6 );
представник позивача - адвокат Голубенко Володимир Петрович (адреса робочого місця адвоката: 36020, м. Полтава, вул. Гоголя, буд. 7, офіс 101);
відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 паспорт та рнокпп не відомі);
представник відповідача - адвокат Кумечко Ігор Володимирович (адреса робочого місця адвоката: 36000, м. Полтава, вул. Матросова, 4 офіс.2).
Повний текст рішення суду виготовлено 23.12.2019 року.
Суддя Т. В. Левицька