Ухвала від 20.12.2019 по справі

УХВАЛА

20 грудня 2019 року

м. Київ

Провадження № 13-103зво19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

перевіривши заяву засудженого ОСОБА_17 про перегляд судових рішень щодо нього з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом (за виключними обставинами),

установила:

Як вбачається із заяви, ОСОБА_17 засуджений вироком Донецького обласного суду від 30 червня 2000 року до покарання у виді довічного позбавлення волі.

Верховний Суд України ухвалою від 11 січня 2001 року залишим вирок без зміни.

У заяві ОСОБА_17 посилається на низку рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема, «Петухов проти України (2)». Заявник вважає себе особою, на користь якої було прийнято останнє рішення. Зокрема вказує, що у зв'язку із констатованими ЄСПЛ порушеннями у рішенні «Петухов проти України (2)» до нього не може бути застосоване покарання у виді довічного позбавлення волі, а таке покарання повинно бути негайно змінено на інший вид покарання, що відповідав би нормам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), Конституції України і Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Перевіривши доводи, наведені у заяві засудженого ОСОБА_17 , Велика Палата Верховного Судувважає, що заяву слід повернути з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої ст. 463 КПК заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами подаються до Верховного Суду для їх розгляду у складі Великої Палати.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК виключною обставиною визнається встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом. Заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави, передбаченої п. 2 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 461 КПК може бути подано особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.

Як вбачається з заяви засудженого, ЄСПЛ, як міжнародна судова установа, юрисдикція якої визнана Україною,постановив рішення щодо іншої особи, а не щодо ОСОБА_17 .

Отже, ОСОБА_17 не є особою, яка має право подавати заяву про перегляд рішень судів України за виключними обставинами на підставі зазначених ним рішень ЄСПЛ, в тому числі, рішення у справі «Петухов проти України (2)».

Виходячи зі змісту п. 2 ч. 3 ст. 429, ч. 3 ст. 464 КПК заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повертається, якщо вона подана особою, яка не має права її подавати.

Ураховуючи викладене, та, керуючись ст. 31, ч. 3 ст. 429, ст. 464 КПК, Велика Палата

ухвалила:

Заяву засудженого ОСОБА_17 про перегляд судових рішень щодо нього з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом (за виключними обставинами), повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3 ОСОБА_10

ОСОБА_2 ОСОБА_11

ОСОБА_4 ОСОБА_12

ОСОБА_5 ОСОБА_13

ОСОБА_6 ОСОБА_14

ОСОБА_7 ОСОБА_15

ОСОБА_8 ОСОБА_16

ОСОБА_9