Справа № 645/5444/18
Провадження № 2/645/360/19
25 листопада 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Мартинової О.М.,
секретар судових засідань - Костін О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопов Станіслав Данилович про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування державної реєстрації права власності, поновлення запису про державну реєстрацію,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопов Станіслав Данилович про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 18.06.2018 року, скасування державної реєстрації права власності, поновлення запису про державну реєстрацію. .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18 червня 2018 року ОСОБА_2 , що діяв від імені та в інтересах ОСОБА_4 за її довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом ХМНО Клопотовим С.Д. від 01.06.2018 року, уклав договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 з покупцем ОСОБА_3 , який посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Клоповим С.Д. від 18.06.2018 року, а також цим же нотаріусом проведено державну реєстрацію прав власності за ОСОБА_3 . Однак, ОСОБА_4 , яка надала повноваження на підставі її довіреності ОСОБА_2 на продаж квартири, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до укладання вищезазначеного договору. Про факт її смерті на момент укладання договору не знали та не могли знати відповідачі, а також нотаріус, який посвідчував зазначений договір, оскільки актовий запис про смерть був зроблений 19 червня 2018 року, після укладання вказаного правочину. При цьому, відповідачі, дізнавшись про факт смерті ОСОБА_4 , звернулись із письмовою заявою до приватного нотаріуса Клопотова С.Д. з проханням посвідчити договорі про розірвання договору купівлі - продажу квартири, який посвідчений ним, оскільки представництво за довіреністю припиняється з моменту смерті особи, яка видала довіреність, а правочин вважається укладеним без належних на це повноважень. Однак, приватний нотаріус роз'яснив їм, що відчужував за договором купівлі-продажу, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис від 19.06.2018 року та є необхідність звернутись тільки до суду. Крім того, позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті померлої ОСОБА_4 на усе належне їй майно. Позивач вважає, що укладанням вищезазначеного договору порушені його права, як спадкоємця та визнання його недійсним можливо тільки у судовому порядку.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 жовтня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2019 року закрито підготовче засідання по справі, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні та витребувано у приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу Харківської області Клопова С.Д. право установлюючи документи на зазначену квартиру.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31 травня 2019 року витребувано з П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори відомості про спадкоємців ОСОБА_4 , та спадкової справи.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2019 року витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопова С.Д. копії матеріалів справи про вчинення нотаріальних дій з приводу укладання договору купівлі продажу вказаної квартири від 18.06.2018 року.
У судове засідання позивач не з'явився, повідомлявся про дату та час слухання справи своєчасно та належним чином. Однак від позивача, надійшла до суду заява, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, повідомлялися про дату та час слухання справи своєчасно та належним чином, при цьому надали суду заяви, в яких зазначили, що проти позовних вимог не заперечують, просять їх задовольнити у повному обсязі, розгляд справи проводи за їх відсутності.
Третя особа - приватний нотаріус Клопов С.Д., повідомлялася про дату та час слухання справи своєчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову, з наступних підстав:
Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ст.5ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 18 червня 2018 року між ОСОБА_2 , діючим від імені та інтересах ОСОБА_4 , за довіреністю посвідченим Клопотовим С.Д. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу від 01 червня 2018 року, та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі - продажу квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до довіреності від 01.06.2018 року, ОСОБА_4 на підставі укладеного з повіреним усного договору доручення, цією довіреністю уповноважує ОСОБА_2 , серед іншого, бути представником в нотаріальній конторі та інших організаціях з питань реєстрації у встановленому законом порядку права власності та розпорядження (продавати, обміняти, здати в оренду, укласти попередній договір з отримання завдатку, розірвати вищезгаданий договір в разі потреби) належної їй квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 належної їй на праві приватної власності, в тому числі шляхом укладання та підписання договору купівлі - продажу, за ціну та на умовах за його розсудом, та отримання належних їй грошей.
Також судом встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належала Ѕ частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, реєстраційний № 8-95-60555 видане Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду від 17 листопада 1995 року та Ѕ частини квартири на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 16.01.1998 року, виданого державним нотаріусом Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори.
Як вбачається зі Звіту про оцінку майна від 12.06.2018 року, виконаного ФОП ОСОБА_5 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 1008/16 від 14.12.2016 року), оціночна (ринкова) вартість об'єкта оцінки складає 151171 грн.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 248 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
Відповідно до свідоцтва про смерть від 19 червня 2018 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з матеріалів справ, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до приватного нотаріуса ХМНО Харківської області Клопову С.Д. з заявою про розірвання договору купівлі продажу квартири, який посвідчений 18.06.2018 року за р. № 533, оскільки після укладання цього договору вони дізналися, що ОСОБА_4 померла до укладання зазначеного договору, а саме 15.06.2018 року, актовій запис від 19.06.2018 року.
Листом приватного нотаріуса Клопова С.Д. від 17.08.2018 року за № 1-16/514, роз'яснено, що договір про зміну або розірвання нотаріального посвідченого договору здійснюється шляхом складання окремого договору, підписується сторонами та посвідчується нотаріусом. Так як відчуджувач за договором купівлі продажу ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис від 19.06.2018 року та враховуючи вищевикладене, заявникам необхідно звернутися до суду із позовною заявою про визнання нотаріально посвідченого договору недійсним.
Як передбачено ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочину недійсним» від 06.11.2009 № 9 вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам роз'яснено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2019 року справа №607/15555/17-ц, провадження № 61-2594св19.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно із ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Наслідки недійсності правочинів встановлені ст. 216 ЦК України. Так недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд також може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Згідно із ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Таким чином, з огляду на вищенаведене, враховуючи, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а довіреність від її імені, посвідчена 01.06.2018 року Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопотовим С.Д. (зареєстрована в реєстрі за №447), є недійсною, також враховуючи, що ОСОБА_2 не мав повноважень на вчинення договору купівлі - продажу від 18 червня 2018 року, а тому даний договір купівлі - продажу підлягає визнанню недійсним.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом враховано, що відповідачами визнано позов, а відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952 від 01.07.2004 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скасування рішення про державну реєстрацію прав та записів про проведену державну реєстрацію прав здійснюється на підставі рішення суду.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009р. № 9, рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.
Із витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.06.2018 року, вбачається, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі - продажу від 18.06.2018 року є ОСОБА_3 .
За таких обставин, оскільки під час розгляду справи суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, укладеного 18.06.2018 року, очевидним є те, що наявні і підстави для скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1579589263101) посвідчену приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Харківської області Клоповим С.Д. від 18.06.2018 року, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання приватного нотаріуса Клопотова С.Д. поновити запис про державну реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_4 судом враховується наступне.
Відповідно до абз.2 п.51 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року за № 1141, у Державному реєстрі прав під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав за допомогою програмних засобів його ведення автоматично поновлюються записи про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, що скасована, у разі їх наявності в Державному реєстрі прав.
Пунктом 52 зазначеного Порядку визначено, що у разі коли в Державному реєстрі прав відсутні записи про речові права, їх обтяження, що підлягають автоматичному поновленню, а відомості про такі речові права, їх обтяження, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, містяться у реєстрах (кадастрах), поновлення записів про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором шляхом внесення з відповідних реєстрів (кадастрів) відомостей про такі права, обтяження, передбачених пунктами 30-32 цього Порядку, разом з відомостями про:
- реєстраційний номер запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек та/або Державному земельному кадастрі;
- дата і час державної реєстрації у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек та/або Державному земельному кадастрі.
У разі коли у Державному реєстрі прав відкрито розділ на об'єкт нерухомого майна, а у зв'язку із внесенням записів про скасування державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав чи у реєстрах (кадастрах), у яких до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства здійснювалася державна реєстрація прав, відсутні записи чи відомості, які підлягають поновленню, такий розділ на об'єкт нерухомого майна залишається відкритим та використовується для проведення в подальшому державної реєстрації прав на відповідний об'єкт нерухомого майна.
Таким чином, право на поновлення реєстрації права власності за померлою ОСОБА_4 на зазначену квартиру є передчасною вимогою і в суду відсутні підстави для обґрунтованого припущення про те, що таке право буде порушено, враховуючи норми визначені Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року за № 1141 в частині поновлення запису про речове право, що існувало до проведення державної реєстрації прав, що скасована, а тому у задоволенні позовних вимог в даній частині слід відмовити.
Разом з тим, в матеріалах справи мається заповіт складений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким зазначено, що на випадок своєї смерті усе належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось та взагалі усе те, що їй належатиме на день смерті і на що вона за законом матиме право. заповідала - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З відповіді з Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори від 18 квітня 2019 року вбачається, що згідно відомостей зі Спадкового реєстру, спадкова справа щодо майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою за № 805/2018.
З листа П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори, вбачається, що за даними перевірки архівних матеріалів Восьмої Харківської державної нотаріальної контори, що знаходиться на зберіганні у справах П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори (відокремленого підрозділу), після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка постійно мешкала за адресою: АДРЕСА_2 , було заведено спадкову справу № 805/2018.
Також у листі зазначено, що у матеріалах зазначеної спадкової справи знаходиться: заява, за реєстрова в книзі обліку і реєстрації спадкових справ за № 3070 від 18.12.2018 року від ОСОБА_1 , про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С.Д., 01.06.2018 року, зареєстрованим в реєстрі за № 446. Вказана заява надійшла до нотаріальної контори поштою, відправник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 . Інші заяви про прийняття або відмову від спадщини у матеріалах вищевказаної спадкової справи відсутні, свідоцтва про право на спадщину ще не видавалися.
Позивачем в позовній заяві зазначено, що він не має можливості реалізувати свої спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність в нього оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру, оскільки останні знаходяться у справі у приватного нотаріуса Клопотова С.Д., у зв'язку із посвідченням ним оспорюванного правочину.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно дост.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до статей 317,319 ЦК України саме власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном за власною волею.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод- кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 387, 382 Цивільного кодексу України, ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопов Станіслав Данилович про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування державної реєстрації права власності, поновлення запису про державну реєстрацію - задовольнити частково.
Визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 , що діяв від імені та в інтересах ОСОБА_4 за її довіреністю посвідченою приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Харківської області Клоповим С.Д. від 01.06.2018 року зареєстрована в реєстрі № 447 та ОСОБА_3 , який посвідчений 18.06.2018 року приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Харківської області Клоповим С.Д. зареєстрований в реєстрі за № 533.
Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1579589263101) посвідчену приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Харківської області Клоповим С.Д. від 18.06.2018 року.
Поновити запис про державну реєстрацію на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м.Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://fr.hr.court.gov.ua
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 .
Третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопов Станіслав Данилович, місце знаходження: м. Харків, пров. Короленка, буд. 19.
Повний текст рішення виготовлено 06 грудня 2019 року.
Суддя -