23 грудня 2019 р. Справа № 626/553/17 провадження № 1-кп/632/43/19
23 грудня 2019 року м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого - ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , захисників: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,. представників потерпілих - адвокатів ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ст. 257 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -
У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває вказане вище кримінальне провадження.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , оскільки вони обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, а також у зв'язку із тим, що ризик, який в тому числі був підставою для обрання та продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, не зменшився та продовжує існувати.
Представники потерпілих - адвокати ОСОБА_17 та ОСОБА_18 також просили суд продовжити строк тримання обвинувачених під вартою, погодившись із доводами прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки вважає його необґрунтованим.
Його захисник адвокат ОСОБА_12 просив суд у задоволенні клопотання прокурора відмовити та застосувати до його підзахисного більш м'який вид запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Його захисник ОСОБА_14 просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та заявила клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_10 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, оскільки вважає його необґрунтованим, при прийнятті рішення поклався на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_16 просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_9 із клопотанням прокурора не погодився, просив змінити запобіжний захід на більш м'який.
Захисник ОСОБА_13 підтримав позицію обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник проти продовження строку дії обраногозапобіжного заходу заперечували та просили змінити його на цілодобовий домашній арешт, мотивуючи наведене тим, що ризик, наведений прокурором, не обґрунтований, обвинувачений тривалий час знаходиться під вартою, не має наміру переховуватися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, натомість має стабільний дохід, місце реєстрації, де проживає постійно, дружину, двох неповнолітніх дітей, тобто, міцні соціальні зв'язки, які забезпечать його належну процесуальну поведінку.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах питання, яке вирішується, суд доходить наступного висновку.
01 листопада 2016 року слідчим суддею Красноградського районного суду Харківської області відносно ОСОБА_10 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29 грудня 2016 року.
Також слідчим суддею Лозівського міськрайонного суду Харківської області 02 листопада 2016 року обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 .
У подальшому строки дії вказаного запобіжного заходу щодо обвинувачених - кожного окремо, неодноразово продовжувалися слідчими суддями та судом, останній раз -30 жовтня поточного року.
Підставами для застосування та продовження саме такого запобіжного заходу стала обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_9 тяжких та особливо тяжких злочинів, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховання або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілих та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також, з положень ст. 199 КПК України випливає, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, враховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до приписів ст. 194 КПК України, під час розгляду вказаного питання суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, визначені пунктами 1 - 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннямист. 178, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу обвинуваченого та визначені у пунктах 1 - 12 частини 1 вказаної статті.
Статтею 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби і може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_6 , хоча й має постійне місце мешкання, трьох неповнолітніх дітей, однак за відсутності даних про наявність джерел для існування, обвинувачується у вчиненнітяжкого та особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання, максимальна санкція яких становить п'ятнадцять років позбавлення волі - ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, а також у вчиненні злочину, передбаченого ст. 257 КК України, зокрема, у тому, що він є організатором банди.
ОСОБА_7 , хоча й має постійне місце проживання, проте за відсутності даних про наявність джерел для існування і міцних соціальних зв'язків,обвинувачується у вчиненні низки особливо тяжких злочиніву складі банди, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ст. 257 КК України, за які передбачене покарання, максимальна санкція яких становить п'ятнадцять років позбавлення волі.
ОСОБА_9 , який обвинувачується у вчиненні низки особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ст. 257 КК України, вчинених у складі банди, за які передбачене максимальне покарання у виді довічного позбавлення волі, також має постійне місце проживання, однак не має стабільних джерел для існування, крім того, у суду відсутні дані щодо наявності у нього міцних соціальних зв'язків.
ОСОБА_10 , обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України - особливо тяжких злочинів, за які передбачене максимальне покарання у виді довічного позбавлення волі, при цьому у суду відсутні дані щодо джерел його існування та наявності міцних соціальних зв'язків.
Враховуючи наведене, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим, а також те, що докази з боку обвинувачення та захисту не досліджені, в світлі чого ризик, який виправдовує тримання обвинувачених під вартою і був однією із підстав для застосування саме такого запобіжного заходу - переховування від суду, продовжує існувати, суд доходить висновку про доцільність продовження раніше застосованого щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 і ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо можливості запобігання наявному ризику шляхом застосування до обвинувачених інших, більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, у тому числі й домашнього арешту, то суд з урахуванням даних, які їх характеризують, тяжкості злочинів, у вчиненні яких вони обвинувачуються, стану здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування вказаних осіб під вартою, вважає недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання наявному ризику.
За сукупності наведених вище обставин, суд вважає за необхідне продовжити раніше застосований щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, задовольнивши клопотання прокурора, оскільки відсутні підстави вважати, що всі інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, у тому числі й домашній арешт, враховуючи наявний ризик переховування, не зможуть на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, відтак бути пропорційними для досягнення такої мети застосування запобіжного заходу, як провадження обвинувачених до компетентного судового органу.
Оскільки клопотання обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , їхзахисників ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та доводи в їх обґрунтування спростовуються наведеними вище висновками суду, то у задоволенні вказаних клопотань слід відмовити.
Разом із цим, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257КК України -одному епізоді злочинної діяльності, вчиненому у складі банди.
Враховуючи стадію розгляду кримінального провадження, ступінь участі у вчиненні злочинів, тривалість знаходження ОСОБА_8 під вартою - понад три роки, дані про особу останнього, наявність постійного місця проживання - у іншому населеному пункті, ніж потерпілі, джерел для існування та міцних соціальних зв'язків - родини, в тому числі неповнолітньої дитини 2013року народження, суд доходить висновку, що сукупність наведених обставин забезпечить його належну процесуальну поведінку та виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, та вважає за необхідне задовольнити заявлене клопотання і змінити вид запобіжного заходу ОСОБА_8 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Разом з тим, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту унеможливить неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_8 та сприятиме меті кримінального судочинства в частині заборони застосування необґрунтованого процесуального примусу.
За таких обставин у задоволенні клопотання прокурора щодо ОСОБА_8 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 177, 181, 183, 194, 331, 369 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто по 20 лютого 2020 року, включно.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів, тобто по 20 лютого 2020 року, включно.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 60 днів, тобто по 20 лютого 2020 року, включно.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 60 днів, тобто по 20 лютого 2020 року, включно.
У задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та їх захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_8 - відмовити.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_16 про зміну запобіжного заходу - задовольнити.
Змінити щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , вид запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт із забороною цілодобово залишати місце проживання - будинок АДРЕСА_1 , встановивши строк дії запобіжного заходу по 23 лютого 2020 року, включно.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця смт Нова Водолага Харківської області з-під варти в залі суду.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - смт Нова Водолага Харківської області без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-носити електронний засіб контролю;
-утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити по 23 лютого 2020 року, включно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням обвинуваченим обов'язків покласти на прокурора.
Копії ухвали вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор'і начальнику Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Суддя:ОСОБА_1