Справа № 520/8381/17
Провадження № 2/520/1644/19
28.11.2019 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
судді Пучкової І.М.
за участю секретаря судового засідання Бродецької Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», Приватного підприємства «Інвест-Прогрес», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Морський 1»,Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресбуд» про визнання майнових прав у незавершеному будівництві,
19 липня 2017 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», Приватного підприємства «Інвест-Прогрес», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Морський 1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресбуд», про визнання майнових прав у незавершеному будівництві, в якій позивач просить суд:
- визнати майнові права на незавершену будівництвом квартиру, розрахунковою площею 48,3 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , розрахунковою площею 77,59 кв. м., яка розташована на 3 поверсі в секції Б жилого будинку АДРЕСА_2 ).
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що станом на теперішній час об'єкт будівництва ще не готовий до введення в експлуатацію, тобто не виконані умови Договору про пайову участь, що в свою чергу призводить до порушення прав позивача. Крім того, оскільки багатофункціональний громадсько-житлово-готельний комплекс "Південний", переданий ОК "ЖБК "Морський 1", позивач вважає за необхідне захистити свої права на майбутнє новозбудоване майно, оскільки вони можуть бути порушені після здачі об'єкта в експлуатацію.
02 листопада 2017 року стороною відповідача ТОВ "Добробут" надані до суду заперечення на позовну заяву про визнання майнових прав у незавершеному будівництві.
06 листопада 2017 року стороною відповідача - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Морський 1" - надано до суду до суду заперечення на позов.
Позивач ОСОБА_1 не з'явилася в в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Представник відповідача - Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Морський 1", просив розглянути справу без його участі та відмовити у задоволенні позовної заяви.
Представники відповідачів ТОВ «Добробут», ПП "ІНВЕСТ-ПРОГРЕС" та ТОВ "ПРОГРЕСБУД" до судового засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки суду невідомі.
Дослідивши, наявні докази матеріали справи, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07 листопада 2007 року між позивачем ОСОБА_1 та ПП «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС» було укладено договір № ЗБ/ЧП-3-25 про інвестування, згідно з яким ПП «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС» зобов'язало передати у власність ОСОБА_1 об'єкт інвестування, а інвестор зобов'язується прийняти об'єкт інвестування і сплатити за нього підприємству інвестицію.
Об'єкт інвестування у договорі визначено як безумовне майнове право на новозбудоване майно (після здавання об'єкту будівництва в експлуатацію), що після державної реєстрації (за ініціативою пайовика) стає правом власності інвестора на новозбудоване майно, як на нерухомість.
Новозбудоване майно визначено, як квартира, будівельний номер № НОМЕР_1 , розрахунковою площею 48,3 кв.м., яка розташована на 3 поверсі в секції Б жилого будинку №3 об'єкту будівництва. Новозбудоване майно є новозбудованим житлом, що буде використовуватися інвестором, як місце проживання. Право власності інвестора на новозбудоване майно виникає в порядку, визначеному цивільним законодавством України.
Об'єкт будівництва - багатофункціональний громадсько-житлово-готельний комплекс «Південний» (будинок №3 комплексу) на 16 ст. Великого Фонтана, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 118-а.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що сума договору становить 260 882 грн. 20 коп.
Стосовно виконання позивачем умов договору про інвестування у будівництві об'єкта нерухомого майна № ЗБ/ЧП-3-25 від 30 серпня 2006 року щодо сплати ПП "ІНВЕСТ-ПРОГРЕС" суми договору, суду надано квитанції №30230 від 30.08.2006 року на суму 228 825 грн. та № 33862 від 17.10.2006 року на суму 32057 грн. 20 коп., усього 260 882 грн. 20 коп.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем в повному обсязі сплачено суму договору, що відповідно, до п. п. 5. 2 договору про інвестування у будівництві об'єкта нерухомого майна №ЗБ/ЧП-3-25 від 30 серпня 2006 року, складає 260 882 грн.20 коп.
31 серпня 2015 року ТОВ "Добробут" передав, а ОК "Житлово-будівельний кооператив "Морський 1" прийняв на підставі Угоди про внесення цільового внеску, цільовий внесок у майновому вигляді, у вигляді результаті в будівельних робіт, що були виконані та були прийняті ТОВ «Добробут» у період створення багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний» по Фонтанській дорозі, 118-а, у м. Одесі, станом на 31 серпня 2015 року в сумі 100890282,00 грн. Також, ТОВ «Добробут» передав ОК "Житлово-будівельний кооператив "Морський 1" право замовника будівництва.
14 червня 2017 року рішенням Одеської міської ради за № 2170-VII припинено договір оренди землі, укладений між Одеською міською радою та ТОВ "Добробут" та надано ОК "Житлово-будівельний кооператив "Морський 1" в оренду земельну ділянку, площею 3,7287 га, за адресою: АДРЕСА_3 , для проектування і будівництва багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу "Південний".
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.05.2017 року вбачається, що 13.05.2017 року державним реєстратором Одеського обласного філіалу КП "Центр державної реєстрації" Іскровим О.В. зареєстровано право власності ОК "Житлово-будівельний кооператив "Морський 1" на об'єкт житлової нерухомості - багатофункціональний громадсько-житлово-готельний комплекс "Південний", будівельною готовністю 30,74 % за адресою: АДРЕСА_3 .
Таким чином, судом встановлено, що на цей час роботи на об'єкті незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , проводяться ОК "Житлово-будівельний кооператив "Морський 1", який не зданий в експлуатацію та незавершений будівництвом.
Доказів в спростування вказаних обставин позивачем до суду не надано.
Підпунктом 1.2 вказаного договору передбачено, що за своїм правовим змістом цей договір є договором купівлі-продажу майнових прав, відповідно до Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном, як особливим об'єктом, вважаються: окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Частиною 2 ст. 190 ЦК України передбачено, що майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
У постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 30.01.2013 року у справі N 6-168цс12 зроблено висновок, що майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна, як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Відповідно до п. п. 6.1 договору № ЗБ/ЧП-3-25 про інвестування у будівництво об'єкта нерухомого майна від 30 серпня 2006 року, визначено, що після сплати 100% інвестиційних внесків та протягом 35 робочих днів з дати надання підприємству рішення про закінчення будівництва об'єкту будівництва і прийняття його в експлуатацію Підприємство взяло на себе зобов'язання передати інвестору об'єкт інвестування та документи, що підтверджують прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію, а Інвестор зобов'язується прийняти об'кт інвестування та документи по Акту приймання-передачі.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, судом встановлений факт виконання позивачем ОСОБА_1 умов договору № ЗБ/ЧП-3-25 про інвестування у будівництві об'єкта нерухомого майна від 30 серпня 2006 року, укладеного між позивачем та ПП "ІНВЕСТ-ПРОГРЕС", однак, оскільки будівництво на цей час не завершене, відповідачем ПП «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС" умови вказаного договору не виконані.
Стороною позивача наданий висновок за №048/2014 судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №12013170500000876, складений ПП "Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень ім. Скибинського С.С. " 15.10.2014 року, з якого вбачається, що на час складання висновку об'єкт - багатофункціональний громадсько-житлово-готельний комплекс "Південний" по Фонтанській дорозі, 118-а, у м. Одесі, не готовий до введення в експлуатацію.
Стороною позивача надавались також інші докази на підтвердження обставин щодо не закінчення на даний час будівництва багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу "Південний", які не відносяться до предмету спору.
Так, вбачається, що стороною позивача обрано передбачений п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України спосіб захисту цивільних прав та інтересів - визнання права. З цього приводу суд зауважує, що позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Посилання сторони позивача на ст. ст. 190, 331 ЦК України та пояснення щодо того, що права позивача порушені внаслідок невиконання умов договору № ЗБ/ЧП-3-25 про інвестування у будівництві об'єкта нерухомого майна від 30 серпня 2006 року, укладеного між позивачем та ПП "ІНВЕСТ-ПРОГРЕС", суд не може прийняти до уваги в межах обраного позивачем способу захисту права, оскільки стороною позивача не доведено, ким та в чому саме полягає невизнання прав позивача, оскільки відповідачами не оспорюється той факт, що за умовами договору № ЗБ/ЧП-3-25 про інвестування у будівництві об'єкта нерухомого майна від 30 серпня 2006 року позивач має право отримати визначене в договорі новозбудоване майно.
Крім того, суд також вважає вимоги позивача необґрунтованими з урахуванням того, що позивачем не обґрунтовано належними доказами правовий взаємозв'язок між ПП «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС» та ТОВ «Добробут» чи ОК «ЖБК Морський 1» щодо будівництва спірного об'єкту нерухомості.
Позивачем не надано до суду також доказів, що ПП «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС» мав право на будівництво спірного об'єкта та мав право на укладення договору № ЗБ/ЧП-3-25 про інвестування у будівництві об'єкта нерухомого майна від 30 серпня 2006 року, укладеного з позивачем.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не обґрунтовано, що ним укладено договір з належним забудовником, та не доведено в чому полягає на цей час порушене право позивача
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Відповідно до п. 6 цієї постанови, враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд справ людини вказав, що, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення «Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що права позивача ОСОБА_1 , за захистом яких мало місце звернення до суду, відповідачами не порушені, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як є необґрунтованими та недоведеними.
Оскільки позовна заява задоволенню не підлягає, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 13, 76-82, 89, 141, 263-265, п. 15.5 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», Приватного підприємства «Інвест-Прогрес», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Морський 1»,Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресбуд» про визнання майнових прав у незавершеному будівництві відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Пучкова І. М.