Справа № 454/3042/19
16 грудня 2019 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,
за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач звернувся в суд з даною позовною заявою до відповідачів, в позовній заяві вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_4 . Після смерті баби залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 1,8656га, що розташована на території Телязької сільської ради та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належали спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії І-ЛВ №067161.
Заповіт на спадкове майно не посвідчувався, єдиними спадкоємцями є ОСОБА_2 , мати позивача та ОСОБА_3 , татка позивача, однак вони відмовляються від спадкового майна у користь позивача. Оскільки у позивача відсутній оригінал правовстановлюючих документів на землю, відновити оригінал немає можливості так як спадкодавець помер, то на даний момент позивач не має можливості прийняти спадщину, а тому змушений звернутися до суду із позовом та просить визнати за ним право власності на спадкове майно.
Позивач в судове засідання не прибув, однак суду надано заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, однак через канцелярію суду надійшли заяви про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги визнають.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази у справі суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
В свою чергу, відповідно до п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.
Із оглянутої в судовому засіданні копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .
Із дослідженої копій Державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ЛВ №067161 встановлено, що ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови Сокальської райдержадміністрації від 27.01.2003р. №29 передано у приватну власність земельна ділянка загальною площею 1,8656га в межах згідно з планом, що розташована на території Телязької сільської ради з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно довідки №644 від 05.10.2019р. виданої виконкомом Телязької сільської ради встановлено, що ОСОБА_4 до дня смерті проживала у АДРЕСА_1 . Заповіт від її імені у виконкомі сільської ради не посвідчувався.
Згідно приписів ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України).
Згідно пунктів 10 Постанови Пленуму ВС України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 одержала Державний акт на право приватної власності на землю, однак після її смерті у спадкоємця ОСОБА_1 немає можливості прийняти спадщину, тому для реалізації права на спадкування за позивачем слід визнати право власності на спадкове майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 223, 258, 259, 264-265, 268, 315, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку площею 1,8656га що розташована на території Телязької сільської ради Сокальського району, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ЛВ №067161 виданого на ім'я ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського Апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Л. Ю. Фарина