Справа № 454/3145/19
19 грудня 2019 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Струс Т. В.
за участю секретаря: Коваль Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП ПП Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області Ткач Василя Михайловича та Інспектора СРПП ПП Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області Шило Ігоря Олеговича про скасування постанов по справах про адміністративні правопорушення,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів та просить скасувати постанови по справах про адміністративні правопорушення серії ДПО18 №302725 від 31.10.2019р. якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425грн. та серії ДПО18 №302726 від 31.10.2019р. якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425грн.
Свої вимоги мотивує наступним.
31.10.2019р. близько 22.00год. в с. Волиця, Сокальського району його зупинили працівники поліції, які на причину зупинки вказали, не увімкнення показника повороту при здійсненні такого маневру на перехресті вул. Центральна - вул. Сагайдачного. На пропозицію позивача надати будь-які докази такого правопорушення працівники поліції нічого не надали та висловили свої припущення щодо керування ним автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Однак у зв'язку із відсутністю у працівників поліції технічного засобу «Драгер», вони не мали можливості провести освідування позивача. Лише через більш як годину інші працівники поліції привезли «Драгер» при проходженні освідування яким прилад показав відсутність алкогольного сп'яніння. Після чого відповідачі на свій розсуд повідомили, що винесуть постанови про притягнення його до відповідальності за не увімкнення показника повороту при здійсненні маневру та не увімкнення аварійного освітлення при зупинці працівниками поліції. Після заперечення позивача щодо вмінених йому правопорушень відповідачі зазначили, що докази своєї невинуватості він подасть не їм, а суду. При винесенні оскаржуваних постанов відповідачами не було роз'яснено позивачу його прав, зокрема надавати докази чи користуватися правовою допомогою. Жодні доводи позивача не були взятими відповідачами до уваги при винесенні постанов.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, надав суду заяву у якій зазначив, що підтримує позовні вимоги, просить задовольнити, розгляд справи проводити у його відсутності.
Відповідачі, інспектори поліції Ткач В.М. та Шило І.О. будучи повідомленими про час розгляду справи в судове засідання повторно не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи неприбуття у судове засідання сторін, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку.
Згідно копії постанови серії ДПО18 №302725 по справі про адміністративне правопорушення від 31.10.2019року вбачається, що на ОСОБА_1 накладено адміністративний штраф у розмірі 425грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме, що при керуванні 31.10.2019р. о 22.01год. автомобілем в с. Волиця Сокальського району, здійснив поворот з вул. Центральної на вул. Сагайдачного, не увімкнувши правий показник повороту.
Та згідно копії постанови серії ДПО18 №302726 по справі про адміністративне правопорушення від 31.10.2019року вбачається, що на ОСОБА_1 накладено адміністративний штраф у розмірі 425грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме, що при зупинці 31.10.2019р. о 22.01год. автомобіля в с. Волиця Сокальського району працівниками поліції, не увімкнув аварійну світлову сигналізацію.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В судовому засіданні встановлено, що даних вимог закону відповідачами при винесені постанов не дотримано.
Із змісту позову ОСОБА_1 , встановлено, що при зупинці його працівниками поліції він заперечив факт вчинення ним правопорушень, бажав надати свої пояснення та докази.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Жодних із перелічених у ст. 251 КУпАП доказів вини позивача у вмінених правопорушеннях до оскаржуваних постанов відповідачами не долучено, а також відсутні у постановах будь-які посилання на їх наявність.
Крім цього встановлено, що при винесені постанов порушені права позивача, передбачені ст. 268 КпАП України, тому, що він має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката.
Як зазначає позивач і це підтверджується постановами розгляд справ відбувся безпосередньо після зупинки його автомобіля.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 квітня 2013 року по справі «Вєренцов проти України» суд зазначив, що, незважаючи на відсутність чіткого зазначення точного проміжку часу між складанням протоколів про адміністративні правопорушення та розглядом справи, очевидним є те, що він не перевищував кілька годин. Навіть якщо допустити, що справа заявника не була складною, суд сумнівається в тому, що обставини, за яких проводився розгляд справи заявника, були такими, що надавали йому можливість належним чином ознайомитися з обвинуваченням та доказами проти нього, адекватно оцінити їх і розробити ефективну юридичну стратегію свого захисту.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Разом з тим, згідно положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Зважаючи на те, що повідомлені про час розгляду справи відповідачі не прибули в судове засідання, проігнорували своїм правом на доказування суду правомірності свого рішення, тому суд приймає до уваги твердження позивача у справі щодо неправомірності оскаржуваних рішень та приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Таким чином, позовні вимоги про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності позивача підлягають до задоволення
Керуючись ст.ст. 12, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд -
Позов - задовольнити.
Скасувати постанову серії ДПО 18 №302725 від 31.10.2019р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
Скасувати постанову серії ДПО 18 №302726 від 31.10.2019р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий: Т. В. Струс