Справа № 464/5646/19
пр.№ 1-кп/464/522/19
23.12.2019 року Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12019140070002555 від 20.09.2019 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, неодруженого, з неповною середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно вимог ст.89 КК України раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,-
встановив:
ОСОБА_3 19.09.2019, близько 22.00 год., перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , на грунті особистих неприязних відносин, керуючись раптово виниклим умислом на спричинення тілесних ушкоджень, з метою заподіяння фізичного болю, в ході конфлікту із потерпілою ОСОБА_5 , з метою спричинення їй тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, схопив її за обидві руки, та умисно, через праве бедро кинув її до підлоги, внаслідок чого, спричинив їй забійну гематому в ділянці лівого зап'ястя, що відноситься до легкого тілесного ушкодження.
У судовому засіданні обвинувачений вину визнав повністю, пояснення дав аналогічні фабулі обвинувачення. Вказав, що у квартирі відбувся конфлікт з потерпілою, яка є його матір'ю. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.
Оскільки обвинувачений повністю визнав вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, і після роз'яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з'ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного злочину.
Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, оскільки він спричинив умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який віднесений до злочину невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який не працює, позитивно характеризується по місцю проживання, не перебуває на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, в скоєному щиро розкаявся, раніше несудимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Згідно досудової доповіді, складеної заступником начальника Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_6 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства (в тому числі окремих осіб) оцінюється як середній, та орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
З врахуванням вищенаведеного, даних про особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої обставини, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів обвинуваченому слід призначити покарання за скоєний злочин, передбачений ч.1 ст.125 КК України у виді громадських робіт. Призначене покарання суд вважає таким, що відповідає особі обвинуваченого і тяжкості вчиненого ним злочину.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, с у д , -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді 150 ( сто п'ятдесят) годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1