Справа № 450/3813/19 Провадження № 2-а/450/112/19
23 грудня 2019 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Мусієвського В.Є.
при секретарі Гук О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Волинської митниці ДФС № 7287/20500/18 від 19 грудня 2018 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України. Провадження у справі про порушення митних правил просив закрити.
Мотивував свої позовні вимоги тим, що 19 грудня 2018 року відповідачем винесено оскаржувану постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України у зв'язку з тим, що він 27 листопада 2018 року у зоні митного контролю пропуску митного поста «Доманове» Волинської митниці ДФС ввіз транспортний засіб марки «Рено Меган» номерний знак НОМЕР_1 у режимі транзит і не вивіз його з митної території України та не доставив його до органу доходів і зборів у встановлений строк, а саме до 08 липня 2018 року. Жодних повідомлень, листів та викликів з Волинської митниці ДФС він не отримував. Зазначає, що він не має і ніколи не отримував посвідчення водія та закордонний паспорт, а тому не міг вчинити адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України. Враховуючи наведене, просить суд позовні вимоги задовольнити. Крім того, просив поновити йому строк для звернення до адміністративного суду з позовною заявою.
Ухвалою судді від 11 листопада 2019 року позивачу поновлено строк для звернення до адміністративного суду з позовною заявою, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
02 грудня 2019 року до суду від представника Волинської митниці ДФС Сагаль А.С. надійшов відзив на адміністративний позов, у якому він з позовними вимогами не погодився. Зазначив, що рекомендоване повідомлення № 4410108105524 відповідач отримав особисто 16 серпня 2018 року, однак не з'явився у Волинську митницю ДФС за викликом. Вказує, що згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України від 17 листопада 2005 року № 1118 не передбачено необхідності наявності у особи, яка переміщує автомобіль водійського посвідчення. Враховуючи наведене, просить у задоволення позову відмовити.
Позивач у судовому засідання надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, однак 05 грудня 2019 року від нього до суду надійшло клопотання, у якому він просив розгляд справи здійснювати за відсутності повноважного представника.
Заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з постанови у справі про порушення митних правил № 7287/20500/18 від 19 грудня 2018 року, ОСОБА_1 28 червня 2018 року ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «Рено Меган» номерний знак НОМЕР_1 у режимі транзит і не вивіз його з митної території України та не доставив його до органу доходів і зборів у встановлений строк, а саме до 08 липня 2018 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України.
За ч. 3 ст. 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на десять діб, але не більше ніж на двадцять діб, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих документів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Жодних доказів на спростування того, що строк транзитного перебування ввезеного транспортного засобу на митній території України порушений не був, позивачем не надано.
Суд не приймає до уваги покликання позивача про неможливість вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, у зв'язку з тим, що у нього відсутнє посвідчення водія та закордонний паспорт, з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 1.1 п. 1 розділу ІІІ Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України від 17 листопада 2005 року № 1118, посвідчення водія не є необхідним для ввезення транспортного засобу на митну територію України документом.
Крім того, митний пункт «Доманове» знаходиться на кордоні України з Республікою Білорусь. Відтак, очевидним є те, що позивач здійснював ввезення транспортного засобу з митної території Республіки Білорусь.
Згідно з пп. 1 п. 1 додатку до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про безвізові поїздки громадян, затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України від 23 вересня 2009 року, дійсним документом для в'їзду-виїзду, прямування транзитом і знаходження на території держави іншої Сторони відповідно до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про безвізові поїздки громадян є Паспорт громадянина України (тільки для перетинання державного кордону між Україною та Республікою Білорусь і знаходження на території Республіки Білорусь).
Відтак, для в'їзду або виїзду з територію Республіки Білорусь в Україну і навпаки наявність паспортна громадянина України для виїзду за кордон не є обов'язково. Тобто, паспорта громадянина України позивачу було достатньо для здійснення в'їзду на митну територію України.
Сумнівними є покликання позивача про те, що поштова кореспонденція з викликом його у Волинську митницю ДФС йому не надходила. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4410108105524, він особисто отримав від Волинської митниці ДФС лист 16 серпня 2018 року.
Як зазначив відповідач, позивачем 16 серпня 2018 року отримано виклик на митний пост «Доманове» Волинської митниці ДФС. Позивачем не надано суду доказів отримання ним поштової кореспонденції від відповідача іншого вмісту.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 5-10, 20, 44, 47, 48, 241, 243-246, 268, 271, 286 КАС України, ст.ст. 95, 470 МК України, Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про безвізові поїздки громадян, Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Пустомитівським РВ УМВС України у Львівській області 19 квітня 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Відповідач: Волинська митниця Державної фіскальної служби, місцезнаходження 44350, Волинська обл., Любомильський р-н, с. Римачі, код ЄДРПОУ 39472698.
Суддя Мусієвський В.Є.