Справа № 450/2717/19 Провадження № 2-ві/450/27/19
про відмову в задоволенні заяви про відвід судді
18 грудня 2019 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Мельничук І. І.,
при секретарі Лаба С. П.,
розглянувши заяву представника відповідача, адвоката Титаренка Віктора Степановича, про відвід головуючого Мусієвського В.Є. у цивільній справі № 450/2717/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Страхової компанії «ВУСО» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -
згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019 року, заяву представника відповідача, адвоката Титаренка Віктора Степановича, про відвід головуючого Мусієвського В.Є. у цивільній справі № 450/84/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Страхової компанії «ВУСО» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передано на розгляд судді Мельничук І. І. 17.12.2019 року.
Згідно ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді. При цьому, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з наведеним, судом вирішено розглянути заяву в судовому засіданні без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Так, ст. 36 ЦПК України передбачено обставини, наявність яких унеможливлює участь судді у розгляді цивільної справи та є підставою для його відводу (самовідводу), до яких, зокрема, належить якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відводу судді Мусієвського В. Є. при розгляді цивільної справи, представник відповідача покликається на те, що головуючим суддею Мусієвським В.Є. ухвалено вирок, яким засуджено ОСОБА_2 за ч.1 ст.286 КК України. Під час розгляду кримінального провадження суддя Мусієвський В.Є. упереджено віднісся до висновку судово-медичного експерта №364/17, який, на його думку, є недопустимим доказом у справі та проведений експертом Зеленогуровою Н.В. з порушенням вимог закону. Станом на даний час Пустомитівським ВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні про можливе винесення судово-медичним експертом завідомо неправдивого висновку. Ця обставина викликає сумнів в об'єктивності і неупередженості судді Мусієвського В.Є. при розгляді цивільної справи, оскільки на висновок судово-медичного експерта вказує потерпіла ОСОБА_1 , як ключовий доказ. Покликається на рішення від 09.11.2006 р. у справі «Білуга проти України», рішення від 28.10.1998 р. у справі «Ветштайн проти Швейцарії». Мотивує необхідність взяття самовідводу суддею Мусієвським В.Є. Надав витяг з ЄРДР та постанову про визнання ОСОБА_2 потерпілим.
Відповідно до ч. 5 ст. 36 ЦПК України встановлено підставу для відводу (самовідводу) судді, коли: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Окрім того, згідно з частиною 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Ухвалою від 03.09.2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 10 год. 20 хв. 03.10.2019 року.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 03.10.2019 р. заява ОСОБА_2 від 25.09.2019 р. про відвід судді визнана необґрунтованою, а тому таку передано в канцелярію суду для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України, без зупинення провадження у справі.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.10.2019 р. в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 від 25.09.2019 р. про відвід судді відмовлено.
Розгляд суддею кримінального провадження не виключає його участі у розгляді цивільного позову про відшкодування шкоди, заподіяної злочином. Така підстава не передбачена ст. 37 ЦПК України.
Окрім того, проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019140270001769 від 23.11.2019 року за ст. 384 КК України про можливе винесення судово-медичним експертом Зеленгуровою Н. В. завідомо неправдивого висновку експерта щодо визначення ступеня тяжкості нанесених тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , в якому ОСОБА_2 визнано потерпілим, не може бути обставиною, що викликає сумніви, щодо неупередженості та безсторонності судді головуючого судді Мусієвського В. Є., з огляду на суб'єктний склад кримінального правопорушення.
Разом з тим, порядок вирішення процесуальних питань головуючим, зокрема щодо вирішення клопотань інших учасників справи на що заявники покликається як на обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді Мусієвського В. Є., суд не вважає такими, що можуть слугувати підставою для відводу головуючого судді у справі.
Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія, 17.10.2015р.) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади у прийнятті рішень.
А тому незгода сторони із прийнятим суддею судового рішення не є підставою для недовіри останньому.
Крім того, згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Суд приходить до висновку, що ті обставини, які викладені у заяві про відвід, не виключають участь судді в розгляді справи, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді у наслідках розгляду цієї справи, і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не виявлено.
Разом з тим, покликання на порушення норм процесуального права може бути предметом судового дослідження при апеляційному перегляді судових рішень, у випадку їх оскарження у визначеному законом порядку.
Беручи до уваги зміст та характер позовних вимог позивача, враховуючи, що відповідач фактично оскаржує процесуальні дії судді, передбачені ст. 36 ЦПК України підстави для відводу відсутні, а тому суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 37, 39, 40 ЦПК України, -
в задоволенні заяви представника відповідача, адвоката Титаренка Віктора Степановича, про відвід головуючого Мусієвського В.Є. у цивільній справі № 450/2717/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Страхової компанії «ВУСО» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяІ. І. Мельничук