Справа №463/10668/19
Провадження №1-кс/463/5680/19
23 грудня 2019 р. Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові заяву про самовідвід слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_3 від розгляду скарги ОСОБА_4 на постанову слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_5 від 22 листопада 2019 року про відмову у задоволенні його клопотання в кримінальному провадженні №62019140000000609 від 19 червня 2019 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.186 КК України,
в провадженні слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_3 перебуває скарга ОСОБА_4 на постанову слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_5 від 22 листопада 2019 року про відмову у задоволенні його клопотання в кримінальному провадженні №62019140000000609 від 19 червня 2019 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.186 КК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді автоматизованою системою документообігу суду для розгляду даної скарги обрано слідчого суддю ОСОБА_3 .
Однак, 20 грудня 2019 року слідчим суддею ОСОБА_3 заявлено самовідвід від розгляду зазначеної вище скарги, оскільки ОСОБА_4 оскаржує постанову слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_5 від 22 листопада 2019 року про відмову у задоволенні його клопотання в кримінальному провадженні №62019140000000609 від 19 червня 2019 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.186 КК України, вчиненого, на думку останнього, зокрема, суддею Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_3 . Так, оскаржуваною постановою слідчого було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про проведення обшуку у службовому приміщенні Галицького ВП ГУНП у Львівській області, яке займає слідчий ОСОБА_6 ОСОБА_4 зазначає, що у даному кримінальному провадженні керівником злочинної організованої групи є вказаний слідчий, а організатором суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_3 . Тому з метою забезпечення умов за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості, слідчий суддя вважає заяву про самовідвід обґрунтованою.
В судове засідання учасники процесу не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви, а тому суд вважає за можливе провести розгляд заяви у їх відсутності у відповідності до вимог ч.4 ст.107 КПК України.
Вивчивши матеріали скарги, заяву про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 , суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_4 оскаржує постанову слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_5 від 22 листопада 2019 року про відмову у задоволенні його клопотання в кримінальному провадженні №62019140000000609 від 19 червня 2019 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.186 КК України, вчиненого, на думку останнього, зокрема, суддею Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з п.12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення справедливого і публічного розгляду скарги незалежним і безстороннім судом, суд приходить до висновку, що заяву про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 слід задовольнити.
Керуючись ч.1 ст.31, ст.ст. 75, 81, 107 КПК України, суд, -
заяву про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 - задовольнити.
Відвести слідчого суддю ОСОБА_3 від розгляду скарги № 1-кс/463/5547/19 (Єдиний унікальний номер судової справи № 463/10668/19) ОСОБА_4 на постанову слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_5 від 22 листопада 2019 року про відмову у задоволенні його клопотання в кримінальному провадженні №62019140000000609 від 19 червня 2019 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.186 КК України.
Матеріали скарги № 1-кс/463/5547/19 (Єдиний унікальний номер судової справи № 463/10668/19) передати на новий розгляд іншому слідчому судді Личаківського районного суду м.Львова, якого визначити автоматизованою системою документообігу суду, в порядку ст.ст.31, 35 КПК України.
Суддя ОСОБА_1