Справа №442/6812/19
Провадження №2/442/1772/2019
16 грудня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Крамара О.В.
з участю секретаря - Малик О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових коштів на утримання дитини,-
ОСОБА_1 , звернулася в суд із вказаним вище позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_2 витрати, понесені нею додатково на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі Ѕ усіх додаткових витрат, в сумі 10952,22 грн.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 15 січня 2011 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , який рішенням Дрогобицького міськрайонного суду № 1306/7114/2012 від 17.09.2012 було розірвано.
Від цього шлюбу у них є дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розлучення залишилася проживати разом з позивачкою.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області № 1306/3866/2012 від 30.12.2012 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 30 відсотків від усіх видів заробітку щомісячно. На даний час аліменти, які вона отримує становлять 1050 грн.
Даних коштів є недостатньо для утримання дочки ОСОБА_4 , так як остання часто хворіє простудними захворюваннями. За останні два роки хворіла з діагнозами: назофарингіт, риносинусит, ларинготрахеїт, трахеобронхіт, лівостороння нижньодольова пневмонія, що має характер хронічного захворювання. Відповідно лікування потребувало значних додаткових витрат. Кошти які були затрачені на придбання ліків протягом 2 років становлять 9909,99 грн.
Окрім цього, дочка успішно займалася танцями у платному гуртку «Лібертанго», де оплата становила 250 грн. на місяць. Виступала з концертами, відповідно були затрачені кошти на придбання бального костюму та туфлів вартістю 2400 грн. Куплявся для дитини і інший одяг та канцелярське приладдя на суму 8094,92 грн.
Додаткові витрати на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 за останні два роки, становлять 9909,99+8094,92+3900=21904 грн. 91 коп.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві, просить позов задоволити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позову не визнав, та просить в його задоволенні відмовити з підстав викладених у письмовому відзиві. Аналогічну позицію висловив його представник ОСОБА_5 .
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів
Відповідно до положень ст.5 ЦПК України, «здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є батьками: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області № 1306/3866/2012 від 30.12.2012 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 30 відсотків від усіх видів заробітку щомісячно.
При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами:
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесіє Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989p., батько (- ки) або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення знайшло своє відображення в українському законодавстві. Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) закріплюється в сімейному законодавстві (ст. 180 СК України).
Обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків. У разі їх ухилення від його виконання аліменти можуть стягуватись за рішенням суду. Обов'язок утримувати дітей виникає з моменту їх народження і зберігається до досягнення ними повноліття.
Згідно ст.8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини передбачений Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.1991р.
Відповідно до ч.1, 2 ст.185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися на перед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Судом встановлено, що неповнолітня дочка ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою, протягом двох останніх років хворіла, і на її лікування позивачем було затрачено - 9909 грн. 99 коп., що стверджується квитанціями. Також судом встановлено, що позивачем понесено додаткові витрати на придбання одягу та канцелярського приладдя на суму 8094 грн. 92 коп., що стверджується квитанціями, а тому такі кошти слід визнати додатковими витратами та відповідно стягнути з відповідача половину суми, що становить (9909,99+8094,92) : 2 = 9002 грн. 45 коп.
Щодо стягнення витрат в сумі 3900 грн., пов'язаних із відвідуванням неповнолітньою дочкою Тупичак Мартою, платного гуртка «Лібертанго», то в задоволенні позову в цій частині слід відмовити, оскільки такі не визнаються відповідачем та не підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст..ст.181-183, ч.1 ст.192, 196 СК України, суд -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі Ѕ усіх додаткових витрат, в сумі 9002.45 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 , 768 (сімсот шістдесять вісім) гривень 40 коп. - судових витрат в дохід держави.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення складено 23.12.2019 року.
Суддя О.В. Крамар