Справа №442/7965/19
Провадження №2/442/2044/2019
20 грудня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - Курус Р.І.,
з участю секретаря судового засідання - Тацишин Г.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
19.11.2019 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову посилається на те, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1 , в якій числиться зареєстрованою її неповнолітня внучка ОСОБА_2 , законним представником якої є її донька ОСОБА_3 . Зазначає, що її донька ОСОБА_3 зареєстрована за іншою адресою, а саме в квартирі АДРЕСА_2 . Однак, ні її внучка, ні донька не проживають за зареєстрованим місцем проживання, оскільки вже більше 15 років постійно перебувають за межами України в Королівстві Іспанія, де проживають однією сім'єю. В той же час, батьки відповідача не заперечують щодо зняття її з реєстрації місця проживання, проте не мають змоги приїхати в Україну, що підтверджується відповідними їх заявами від 19.10.2019 року. Враховуючи те, що факт реєстрації відповідача в її будинку створює їй перешкоди в користуванні та розпорядженні своїм майном, витраті додаткових коштів на оплату комунальних послуг, а тому змушена була звернутись з даним позовом до суду який просить задовольнити.
22.11.2019 року направлено запит до Відділу АДР Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_2 , що містяться в картотеці реєстраційного обліку, відповідь на який судом отримано 09.12.2019 року.
Ухвалою від 22.11.2019 року в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження з викликом сторін в судове засідання, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та пред'явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Позивач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені нею вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечивши проти ухвалення заочного рішення, просить суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та її законний представник ОСОБА_3 , були повідомлені за встановленою згідно вимог п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Дрогобицького міськрайонного суду. Однак, на розгляд справи не з'явились без поважних причин та не повідомили суд про причини неявки, відзиву (заперечень) проти позову не подали. При таких обставинах суд визнав їх неявку неповажною та розглянув справу у їх відсутності, ухваливши про заочний розгляд справи.
Представник третьої особи в судове засідання не зявився, не повідомивши причин неявки, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, а відтак відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Вимогами ст. ст. 13, 81 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачу ОСОБА_1 на праві приватної спільної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 12.06.1997 року (а.с. 5).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.05.1981 року, виданого відділом ЗАГСу Дрогобицького міськвиконкому Львівської області вбачається, що ОСОБА_3 , яка дії в інтересах ОСОБА_2 , є донькою позивача ОСОБА_1 (а.с. 6).
Згідно сімейної книги серії НОМЕР_2 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в Ондарі (провінції Аліканте), де і проживає на даний час, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання однієї особи (а.с. 10, 14).
Відповідно до довідки виданої ОСОБА_1 виконавчим комітетом Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області за № 736 від 21.10.2019 року вбачається, що остання проживає в квартирі АДРЕСА_1 , та членами її сімї є чоловік ОСОБА_4 та внучка ОСОБА_2 (а.с. 12).
Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 383 ЦК України визначено, що власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Частиною 1 ст. 156 ЖК України визначено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Як роз'яснив Верховний Суд України, право члена сім'ї власника жилого будинку (квартири), який не є співвласником, на користування цим будинком (квартирою) згідно зі ст. 156 ЖК України обумовлене наявністю сімейних відносин із власником і спільним із ним проживанням у даному будинку (квартирі). Виходячи з цього особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням у належному власникові жилому будинку (квартирі), якщо вона вийшла зі складу сім'ї останнього і перейшла проживати в інше місце.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік.
Натомість, відповідно до заяв ОСОБА_3 від 19.10.2019 року та ОСОБА_5 від 19.10.2019 року вбачається, що останні є батьками ОСОБА_2 та не заперечують щодо зняття їхнього доньки з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 .
В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження поважності причин відсутності відповідача ОСОБА_2 у квартирі , що належить на праві приватної спільної часткової власності позивачу.
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до переконання, що оскільки відповідач ОСОБА_2 не проживає у житлі позивача понад встановлені законом строки, добровільно це житло залишила, не користується ним, не несе витрат по його утриманню, а тому її слід визнати такою, що втратила право користування спірним житловим приміщенням.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.10, 12, 13, 81, 258, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Законний представник відповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області, код ЄДРПОУ: 26307196, місцезнаходження: пл. Ринок, 1, м. Дрогобич, Львівської області.
Повне судове рішення складено 20 грудня 2019 року.
Головуюча суддя Курус Р.І.