Справа № 461/3156/18
Провадження № 1-кп/461/116/19
23.12.2019 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 185 КК України, -
В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 185 КК України.
23.12.2019 р. в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник не заперечували проти клопотання.
Заслухавши думку прокурора щодо поданого клопотання, позицію обвинуваченого та захисника, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 183 КПК України (яка знаходиться в розділі ІІ КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
ОСОБА_4 є раніше судимою особою, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 185 КК України, що є злочинами середньої тяжкості, за які встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років. Вироком Франківського районного суду м. Львова від 10.12.2018 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим терміном 1 рік. При цьому, в провадженні судді ОСОБА_1 на розгляді знаходяться сім обвинувальних актів у різних кримінальних провадженнях за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, в тому числі вчинених у 2019 році.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Прокурор довів, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень середньої тяжкості, в попередні судові засідання не з'являвся, підтверджуючих поважність причин неявки в суд документів суду не надав. До суду з періодичністю надходять обвинувальні акти, в тому числі за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень у період випробувального терміну.
Тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, тобто запобігти спробам обвинуваченого ОСОБА_4 переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Сукупність вищеперелічених ризиків є вагомою та не може бути усунута у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою. Дані ризики не змінилися під час розгляду справи в межах судового провадження.
З урахуванням викладених ризиків, які існують, особи обвинуваченого, обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Суд не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого запобіжного заходу та приходить до висновку, що застосування такого слід продовжити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою в державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19» до 21.02.2020 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1